Миколаївський міськводоканал: чи готові ми до води за ціною шампанського?
13.04.2016 08:30
В очікуванні європейських кредитів, на жаль, мало хто замислюється про їх об'єктивну необхідність і кабальних, або відверто невигідних умовах більшості пропозицій.Уряд Яценюка систематично підсаджує країну на кредитну голку, при цьому примудряючись «продавати» це народу як неймовірне досягнення. Вигоду від таких кредитів, як правило, отримують безпринципні чиновники - корупціонери, які примудряються через місцевих підлеглих призначати на посаді керівників комунальних підприємств своїх людей. Таким чином під контроль береться витрачання мільйонних кредитних коштів, повертати які вимушені будуть звичайні громадяни. Грубо кажучи, гроші просто розкрадаються.
Попри те, що Миколаїв розташований в гирлі двох річок, проблема якісної питної води є актуальною вже багато років. Вода постійно дорожчає, але краще не стає ні її якість, ні послуги, що надаються миколаївським міськводоканалом. Керівництво міста реанімувало проект «Розвиток системи водопостачання і водовідведення в місті Миколаєві» , який готовий кредитувати Європейський інвестиційний банк, але як це позначиться на вартості кубометра води для городян ніхто серйозно обговорювати не хоче.
2 лютого 2010 року було підписано фінансову угоду між Європейським інвестиційним банком і Україною про кредит на суму 15,54 млн. євро для реалізації пілотного проекту в Миколаєві. Загальна вартість проекту–31,08 млн. євро. З них 15,54 млн. євро складає кредит ЕИБ, 3 млн. євро–це гроші гранту від Європейської комісії, 12,14 млн. євро–власні засоби, які планувалося виділити з місцевого бюджету і засобів комунального підприємства «Николаевводоканал».
На перший погляд, проект дійсно є прекрасною можливістю для міста: 15 млн.євро під «смішні» по - українським міркам відсотки на невизначений термін. Але при детальнішому розгляді виникають серйозні побоювання, що «смішні» ставки обернуться колосальним подорожчанням послуг водоканалу.
Важливо розуміти, що підприємство «Николаевводоканал» - комунальне. Це означає, що його засновником є громада міста, простіше кажучи—ми з вами, городяни. Означає і усі прорахунки керівництва підприємства оплачуватимуться з наших з вами кишень. Кредит теж повертатимемо ми з вами—він буде закладений в тариф. Наші «європейські партнери» обов'язково пролобіюють підвищення тарифів до «економічно обгрунтованого рівня». Тільки підвищення наших з вами зарплат і пенсій до «економічно обгрунтованого рівня» лобіювати буде, як завжди, нікому. Більшість городян просто не зможуть дозволити собі послуги підприємства.
У Угоді не вказані терміни повернення кредиту. При продовженні нинішніх темпів зростання економіки, платити за цей кредит доведеться не лише нашим дітям, але, боюся, і онукам.
Чи знаєте ви, що кредит буде наданий в іноземній валюті? Підприємство, що не має і не плануюче мати валютної виручки не може нести ризик девальвації гривни. За останні 10 років гривна по відношенню до євро подешевшала майже в 5 разів і жодного економіста у світі не візьметься передбачити глибину падіння в наступні 10 років. Коли місто домовлялося про отримання цього кредиту в 2010 році за 1 євро в обмінниках просили 11,2 гривен, зараз же - 29,3 грн, тобто практично в три рази більше. Це означає, що якби миколаївський водоканал узяв тоді кредит, то він дорівнював би приблизно 170 млн гривен, зараз же місту довелося б за нього виплачувати - 440 мільйонів.Вражає чи не так? Хто знає, скільки нам з вами доведеться повертати через 10 років? Здоровий глузд підказує, що усі, хто стверджує, що при валютному кредиті вартість послуг водоканалу не підвищуватимуться, відверто лукавлять.
Скажемо більше - негативні приклади використання кредитних коштів європейських банків в Україні є. Так, Дніпропетровський водоканал в 2004 році узяв кредит у Європейського банку реконструкції і розвитку на суму в 20 млн євро і на даний момент Дніпропетровська ОГА розглядає питання про його банкрутство. За даними на 26 січня 2016 року, КП отримало 962,6 тис. євро (у перекладі на гривні–27,9 млн грн). З цієї суми 152,4 тис. євро (по сьогоднішньому курсу це 4,4 млн грн) в 2006 році заплатили за консультативні послуги французькій компанії «SOGREAH Consultants SAS». І ще 76,2 тис. євро (2,2 млн грн) цій же фірмі за закінчення робіт по системах фінансового і проектного менеджменту.За устаткування по виявленню витоків німецькій фірмі «SEBA DYNATRONIC MESS - UND ORTUNGSTECHNIK GMBH» заплатили 219,8 тис. євро (6,4 млн грн). Додатково за курси по роботі на нове устаткування німецька фірма заробила 2,1 тис. євро (62,6 тис. грн). 439,2 тис. євро (12,7 млн грн) з виділених засобів заплатили в якості оплати авансів на установку системи очищення стічних вод на Центральній станції аерації і за автоматизовану систему обліку електроенергії на об'єктах КП «Днепроводоканал». Ще 225,7 тис. євро (6,5 млн грн) заплатили німецькій фірмі «DYNATRONIC MESS - UND ORTUNGSTECHNIK GMBH» було заплачено за постачання устаткування для визначення витоків. Далі– 73,8 млн грн отримала компанія «Тахал Консалтингс Инженирс Лтд» з реконструкцію Центральної станції аерації.
Очевидно, усі виділені європейським банком гроші знову благополучно повернулися в Європу у вигляді зарплат і податків, при цьому банк добре заробив на відсотки. В результаті «Днепропетровскводоканал» - банкрот. А коли таке підприємство банкрот, усі тяготи і проблеми обрушуються на ні в чому неповинних городян. За останній квартал з міського бюджету «Днепроводоканал» отримав на виплату заборгованості 23,1 млн грн, які витратив на поповнення статутного фонду підприємства, адже воно в сложившиейся ситуації ще навіть не почало платити за кредит від Європейського банку реконструкції і розвитку.
Не сумніваюся в тому, що у випадку з «Николаевводоканал» бОльшая частина проектних грошей також повернеться в Європу. Оскільки ЕИБ наполягає на винятковій можливості європейських компаній брати участь в цьому проекті.Виходить, що українські компанії і підприємства практично не зможуть брати участь в процесі модернізації і реконструкції міського водоканалу. Цей факт черговий в ланцюжку явних мінусів проекту.
Не додає і ясності ситуація з керівництвом водоканалу. Неефективне управління підприємством призводить до колосальних збитків. Без зміни підходів до управління, залучення мільйонних і навіть мільярдних кредитів не приведе до поліпшення якості води.
Після звільнення з посади Василя Тельписа, ЕИБ трохи взагалі не припинив роботу з Миколаєвом. Це сталося з - за того, що водоканал не визнав за потрібне повідомити кредитора про зміни в керівних структурах. Це дуже образило європейців, але нібито ситуацію вдалося нормалізувати.Замість оголошення відкритого конкурсу на посаду директора нещодавно був призначений колишній Костянтин Гончаров, що виконує обов'язки, який не в змозі вирішити ситуацію, що склалася. І відразу ж в день призначення було заявлено, що ця кандидатура тимчасова і пошуки керівництва водоканалу тривають. Як пишуть одеські ЗМІ, цей процес затягується з - за того, що віце - прем'єр України Геннадій Зубко має намір пролобіювати на цю посаду свою людину, щоб пізніше приватизовувати підприємство. У теж час за цю посаду бореться декілька місцевих груп впливу - це і команда мера, і команда губернатора, навіть опозиція має свій вигляд на Николаевводоканал.
На даний момент водоканал ще тільки чекає перший транш від ЕИБ, але при цьому вже готує документацію і притягнуло підрядника до робіт по реконструкції будівлі грат, хоча платити підрядникові доки нічим.За словами начальника відділу розвитку підприємства Віктора Песоцкого, це робиться для того, щоб доки закінчується робота над проектною документацією і доки вона проходитиме експертизу, після отримання грошових коштів відразу ж почалася робота. Такий принцип дій у черговий раз показує нез'ясовні управлінські підходи нинішнього керівництва. Як можна закуповувати устаткування і укладати контракт з підрядником, якщо ще немає коштів на оплату його послуг і до кінця не ясно чи будуть вони взагалі?
Ясне одно: отримання кредиту у валюті приведе до одного з двох сценаріїв, і обоє з них невигідні для городян. По суті, ми стоїмо перед вибором того, хто на нас наживатиметься. Одна з бізнес - адміністративних груп, яка веде «Николаевводоканал» до банкрутства і подальшої приватизації за копійки. Зрозуміло, що у такому разі, на нас безсовісно наживатимуся за рахунок непомірних цін.Крім того, ми, городяни, жителі півмільйонного міста, фактично виявимося заручниками ситуації, так окрім водоканалу воду узяти ніде. У другому випадку ми отримаємо європейські тарифи на воду при українських зарплатах і середньовічному сервісі.
Для вирішення ситуації з водоканалом потрібні рішучі організаційні і кадрові рішення. Популізму навколо води бути не повинно!
Автор: Станіслав Подъячев, економічний експерт
Сторінка автора в мережі в Facebook