Амирханян с большой дороги. История человека, державшего в страхе весь Укравтодор

прочитання: 26604
18.02.2021 18:08

Forbes называл Амирханяна одним из крупнейших игроков в дорожном строительстве, СБУ – подозреваемым, а глава Укравтодора – тендерным троллем. Кто он?

1 квітня 2019 року до кабінету тодішнього голови підрозділу одеського Укравтодору Олега Вариводи увірвалися вісім розлючених чоловіків. Погрожуючи зброєю, вони вимагали перевести їхній компанії 100 000 грн. Враховуючи дату та місто, можна було подумати, що це жорсткий розіграш або жарт. Але ні, все по-справжньому.

До Вариводи прийшов відомий у «дорожніх» колах бізнесмен Араік Амірханян – на той час як представник будівельної компанії Полтавабудцентр, з групою підтримки, свідчить історія з судового реєстру.

Сьогодні вже колишній очільник автодору в Одесі Варивода підтверджує: так і було.

«Вимагав грошей за, як йому здавалося, повністю виконані роботи за договором по трасі Н-15 Одеса-Рені, – пояснює він. – Вони частково виконали роботу, але договір передбачав комплекс робіт. Тому ми справедливо вимагали закінчити, а він наполягав, що хоче часткову оплату вже».

Амірханян пообіцяв тримати Вариводу та підлеглих у кабінеті доти, поки з ним підпишуть документи. Невідомо, чим би все скінчилось, якби не втручання у «переговори» спецпідрозділу КОРД, який затримав Амірханяна та групу підтримки. Поліція вилучила у групи ножі та травматичні пістолети.

Наступного дня Амірханяну оголосили підозру у скоєнні кримінального правопорушення. Але він залишився на свободі: суд відпустив його під особисте зобов'язання.

Менше ніж через три місяці – 19 червня – Амірханян так само ефектно увірвався до приміщення Антимонопольного комітету. АМКУ саме розглядав справу про змову компаній Дорлідер та Полтавабудцентр (які пов’язують з Амірханяном) на 17 тендерах та ухвалив рішення про штраф у 15,6 млн грн.

Тоді його затримали вдруге – тепер вже СБУ. У червні СБУ звинуватила його за підозрою у фінансуванні повалення конституційного ладу, а також у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах.

Але і це не зупинило Араіка. Через рік, у травні 2020 року він зробив чотири спроби «взяти штурмом» вже Укравтодор у Києві і прорватися до чинного голови Олександра Кубракова. Амірханяна та ще двох озброєних чоловіків зупиняла державна охорона.

Останні місяці про Амірханяна нічого не повідомлялося. Аж поки на початку лютого СБУ не сповістила про підозру власнику великій мережі будівельних компаній, якого звинувачують у заволодінні бюджетними коштами. Йдеться про Амірханяна, який за даними співрозмовників LIGA.net, перебуває у Парижі.

LIGA.net з’ясувала, як Амірханян здобув та втратив статус одного з найбільших гравців на «дорожньому» ринку України та чому, попри численні кримінальні справи, завжди уникав ув’язнення.

Дорожній король. Початок

Вперше ім’я Араіка Амірханяна стало відомим широкій аудиторії наприкінці 2015 року. Тодішній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський повідомив, що голову Укравтодору Андрія Батищева жорстоко побили у власному кабінеті. До цього у грудні понад два десятки людей увірвалися до голови миколаївського Укравтодору, вимагаючи підписати з Дорлідер акт про виконані роботи.

Амірханян підтвердив миколаївському ЗМІ, що саме він приходив до Батищева, але переконує, що йшов на консультативну розмову, оскільки його компанії не виплатили понад 5 млн грн, а очільник Укравтодору сам на нього накинувся.

LIGA.net зробила десятки спроб поспілкуватися з бізнесменом, однак він не відповів на жодне повідомлення чи дзвінок. У цілому його публічна позиція зводиться до того, що умови роботи на дорожньому ринку дискримінаційні та прописані під конкретні компанії, а він бореться за рівний доступ до дорожнього будівництва.

Скриншот: Instagram Амирханяна

Але у колі дорожників Амірханяна знали набагато раніше 2015-го.

Однофамільця відомого вірменського композитора Роберта Амірханяна – Араіка – на півдні України назвали «дорожнім королем» – до 2017-2018 його компанії отримували підряди на будівництво та ремонт доріг на мільярди гривень.

Але на лютий 2021-го цього 39-річного бізнесмена немає серед власників жодної будівельної компанії. За даними реєстру Мін'юсту, Араік Амірханян зазначений власником фермерського господарства «Каріна» та ТОВ «Трансбудоїлсервіс» (не беруть участі в дорожніх тендерах).

Співрозмовники LIGA.net в АМКУ, Укравтодорі та серед правоохоронців мають інше бачення, як виглядає бізнес-імперія Амірханяна. Названі ними компанії у різний час засновувалися Араіком Амірханяном або його родичами, та підтримують тісні господарські стосунки. У медіа щодо них навіть виник допис – «група Араіка».

Дорожні компанії, які могли у різні роки входити до групи Амірханяна

ТОВ «СПМК-17»

Власник – Амірханян Сєда Єрвандівна, керівник – Амірханян Армен Хачикович. Компанія згадується у 228 судових рішеннях.

ТОВ «Будівельна компанія Дорлідер»

На 9 лютого керівник та кінцевий бенефіціар – Тєльний В'ячеслав Олександрович. До лютого 2020 року був Амірханян Хачик Рушанович. Компанія згадана у 262 судових справах, має чотири заборони від Антимонопольного комітету на участь у тендерах.

ТОВ «ДБК Дорлідер»

Керівник та кінцевий бенефіціар – Амірханян Хачик Рушанович.

ПП «Полтавабудцентр»

Керівник – Петросян Гарник Арменакович. Власник – Асланян Славік Арамович. На початок лютого 2021 року компанію згадували у 445 судових документах. У 30 справах фірма є однією зі сторін. Має заборону від АМКУ на участь в тендерах.

ТОВ «Миколаївбудцентр»

Керівник та власник – Назаренко Роман Олегович (до цього Амірханян Вагінак Рушанович) – консорціум «За майбутнє». До жовтня 2019 року власником був сам Араік Амірханян. Компанія згадується у 174 судових рішеннях (15 судових справ).

ТОВ «БК Дорсервіс».

Власник та директор – Галицький Аркадій Йосипович. До лютого 2018 року – Амірханян Андранік Грачикович. Компанія згадується у 55 судових документах, отримала дві заборони від АМКУ брати участь у тендерах.

ТЗОВ «Дорсервіс»

Бенефіціар – Амірханян Едік Грачикович. Голова – Присташ Юрій Михайлович.

ТОВ «Юг Строй Компані»

Директор – Пшеничний Олег Васильович. Власниця- Мальцева Людмила Іванівна. До березня 2019 року власницею була Стерніцька Анджела Володимирівна (ймовірно, дружина брата Араіка – Едіка Амірханяна).

ТОВ «Граніт -001»

Власник – Narek Yachting Limited (Сейшельські острови). Керівник – Западня Віталій Валерійович. Компанія фігурує в трьох судових справах.

Більшість компаній з цього переліку зареєстровані ще у нульові. Але почали привертати увагу журналістів на початку десятих років.

«За часів Януковича Амірханян став модний – його компанії тендерили мільярдні підряди та стали фігурувати у справах про змови», – згадує Юрій Ніколов, редактор видання «Наші гроші», яке спеціалізується на аналізі державних закупівель.

Наприклад, упродовж 2012-2017 років пов’язана з Амірханяном група компаній «Дорлідер» отримала більше 3,3 млрд грн дорожних підрядів, половина з яких – в Одеській області. Решта - на Херсонщині, Миколаївщині, Одещині та Буковині.

Український Forbes у 2013 році називав бізнесмена одним з найбільших підрядників Укравтодору.

Ще одна компанія – «Полтавабудцентр» – за підсумками 2018 року потрапила до топ-5 дорожніх ремонтників року через торги Prozorro й отримала від держави майже 2,5 млрд грн.

Відкати, допугоди та договірняки

«У 2015-2016 Араік виходив на тендери, давав ціну, меншу на 30%, вигравав. Договір підписано, держава хоче зробити дорогу, але він нічого не виконує», – пояснює добре знайомий зі специфікою дорожньої галузі співрозмовник LIGA.net з Офісу президента.

Наступний етап – підписання додаткової угоди, яка компенсувала обіцяний «дисконт».

Для безпроблемного підписання «допкі» потрібен лояльний голова місцевого Автодору.

«Араіку важливо було вибудувати стосунки з головою якоїсь служби на місці. Служба могла змінювати вимоги до торгів, виписуючи їх під ту чи іншу компанію», – пояснює співрозмовник LIGA.net, який зараз має стосунок до програми «Велике будівництво».

Приблизно те саме розповідає й екскерівник одного з обласних автодорів.

«Усі історії, коли він заїжджав з воєнізованою охороною до голів автодорів в областях зводяться до одного: підпишіть зі мною додатковий договір. Те, що я втратив на торгах, поверніть мені через додатковий договір», – пояснює співрозмовник на правах анонімності.

Араіку важливо було вибудувати стосунки з головою якоїсь служби на місці. Служба могла змінювати вимоги до торгів, виписуючи їх під ту чи іншу компанію

Але є ще одна версія: автодори притримували виплати Амірханяну, вимагаючи від нього стандартний відкат, а він не завжди хотів платити.

Зазвичай борги компаніям в службах на місцях виплачуються за 5% відкату, розповідає Ніколов з Наших грошей.

«А коли він хотів цих 5% зекономити – приходив з братвою», – припускає той.

Своєрідним підтвердженням слів Ніколова є велика оборудка, яка завершилася затриманням очільника служби на Миколаївщині Андрія Максименка. Саме він у липні 2019 року жалівся новообраному президенту Зеленському на нестачу коштів для нормальної роботи. І тодішній голова АМКУ Юрій Терентьєв, який теж був присутній, просвітив Зеленського, що тендерні процедури в області, зокрема, прописані таким чином, щоб вигравав «свій» підрядник.

Коли він хотів цих 5% зекономити – приходив з братвою

Через місяць Максименка затримали детективи НАБУ, коли він нібито отримував хабар у 2,24 млн грн від Полтавабудцентр Амірханяна. З відео НАБУ видно, що це був відкат у 7% від суми, яку треба було заплатити за ремонт ділянки дороги Н-11. І здали чиновника його контрагенти з Полтавабудцентр, «звернувшись до НАБУ з заявою про корупційний злочин». Слідчі оприлюднили діалог Максименка з, імовірно, колегою Амірханяна.

Від короля до троля

У серпні 2020 року голова Укравтодору Олександр Кубраков в інтерв’ю LIGA.net називав Амірханяна головним тендерним тролем країни: мовляв, компанії з його орбіти лише оскаржують процедури по всій країні, але ніде не збираються працювати.

Довідка: «Тендерні тролі» – це компанії, які блокують тендерні процедури у системі скарг. Часто такі компанії навіть не планують брати участі в торгах, а просто «діють на нерви» іншим учасникам або шантажують їх.

З даних Укравтодору, які держкомпанія надіслала на запит LIGA.net, випливає, що на 18 грудня 2020 року, фірми з орбіти Амірханяна подали майже кожну п’яту скаргу (78 з 420 загалом) на 45 млрд грн – це 33% від усіх заблокованих контрактів по областях на кінець 2020 року.

Але ще донедавна компанії Амірханяна будували багато доріг, розповідає Ніколов.

«Класичний приклад бізнесу as usual по-українськи: компанія Амірханяна могла отримати гроші, не виконати до кінця та покинути дорогу на останніх етапах», – каже він.

У який момент дорожній король почав перетворюватися на троля? Одразу кілька співрозмовників LIGA.net називають початком зміни стратегії Амірханяна 2017 рік. Роком раніше почала працювати система держзакупівель Prozorro, дещо змінилися тендерні правила, будувати стабільний бізнес на допугодах стало важко. Та Амірханян не розгубився й був чи не першим, хто масштабно «зламав» Prozorro.

«Араік сформував команду юристів, які скаргами не давали життя замовникам-підрядникам, – розповідає Ніколов. – Але ця діяльність десь була і корисною, вказувала Укравтодору – «не гріши» заточками (спеціально прописані вимоги, які унеможливлюють допуск на тендери. – Ред.) тобто вони виконували функцію на кшталт санітарів лісу».

Компанія Амірханяна могла отримати гроші, не виконати до кінця та покинути дорогу на останніх етапах.

Навесні Кубраков звинуватив Наші гроші, ГО «Ліга антитрасту» та Всеукраїнську дорожню асоціацію (ВДА) у «наближенні до Амірханяна». Організації подали на голову Укравтодору до суду.

«У нього багато юридичних осіб, дуже юридично грамотна команда, яка добре розуміє всі процедури, закупівельні моменти. Це точно не аматорство», – підтверджує у інтерв’ю LIGA.net голова Укравтодору Олександр Кубраков.

Як це працює?

«Це дуже проста схема: те, що можеш зробити сам – робиш. Якщо не можеш, заходиш на тендери, демпінгуєш, всіляко вставляєш палиці в колеса, для того, щоб ті, хто справді хоче будувати, попросили: відчепися. [Тоді вимагаєш] 1-3% від суми контракту і відпускаєш тендер», – розповідає Варивода. Він додає, що це не тролінг заради тролінгу, а своєрідний спосіб заробітку.

Яким чином? Скажімо, потрібно звести дорогу вартістю 2,5 млрд грн. Для цього у компанії має бути певна кількість техніки, завод неподалік, кваліфіковані працівники та досвід, пояснює співрозмовник з ОП:

«Араік заявляється на торги, його відхиляють, він подає скаргу в АМКУ: «Чому це мене відхилили, я вважаю ці вимоги дискримінаційними». Після того, як тендер заблокований скаргою, у середньому 9-12 місяців з дорогою нічого не робиться – це заважає будівництву», – переконує співрозмовник LIGA.net.

«Керівництво Укравтодору поширює щодо нашої компанії [інформацію], що ми нібито навмисне блокуємо тендери, не виконуючи ніяких дорожніх робіт. [...] нам доводиться відстоювати в Антимонопольному комітеті своє законне право на участь в тендерах, оскільки керівництво Укравтодору штучно не допускає нас до аукціонів. Тому міф про якогось троля незабаром буде розвіяний», – переконував у травні Амірханян у своєму Instagram.

ХРЕСТОВИЙ ПОХІД ПРОТИВ АРАІКА

Якщо почитати заголовки новин за останні роки, то здається, що влада веде безкомпромісну війну з Амірханяном. Так, наприкінці 2017-го АМКУ наклав штраф у 37,75 млн грн за тендерні змови компаній Дорлідер, Південьдортех та Дорсервіс. Також їх внесли на три роки у «чорний список» підприємств, яким заборонено брати участь у торгах. У червні 2019 року АМКУ знову оштрафував Дорлідер та Полтавабудцентр – майже на 16 млн грн.

Раніше спроби притягнути Амірханяна до відповідальності були у СБУ. У 2016 році слідчі звинувачували БК «Дорлідер» та ПП «Дорлідер» у переведенні грошей представникам терористичної організації «Донецька народна республіка». На рахунки компаній наклали арешт, однак вже до кінця року суд скасував арешт через нестачу доказів.

У червні 2019 року СБУ затримала Амірханяна в АМКУ та висунула серйозні звинувачення. Бізнесмен нібито організував «механізм незаконного переправлення» людей з України в Росію через Крим, а також незаконно заволодів майном українських підприємств на суму майже 20 млн грн. Це вже не кажучи про нібито змову зі співробітниками АМКУ і 200 заблокованих тендерів на понад 20 млрд грн.

Але вже за місяць Амірханян був на волі – вийшов під заставу. Він стверджував, що «став об’єктом замовної справи з боку старої команди у СБУ».

27 жовтня 2020 року СБУ оголосила Амірханяна у розшук. «Місцем зникнення» зазначено Париж.

У лютому 2021 року – нова спроба – слідчі СБУ повідомили Амірханяну про підозру у справі про привласнення 500 млн грн бюджетних коштів. Також вони розповіли, що затриманий бухгалтер компанії Миколаївбудцентр нібито за вказівкою Амірханяна, пропонував хабар у $10 000 чиновнику Державної фіскальної служби.

Загалом на компанії, до яких мав стосунок Амірханян, відкрито майже два десятки кримінальних проваджень.

НЕПОТОПЛЮВАНИЙ

Але якщо читати не лише заголовки, то «хрестовий похід» влади проти Амірханяна вже не виглядає таким безкомпромісним.

Згідно з даними аналітичного проєкту CoST Ukraine за минулі два роки тільки три компанії з оточення Амірханяна взяли участь в 34 тендерах на загальну суму 1,6 млрд грн (ми не знаємо, що з цього тролінг, а що – реальна участь).

Втім у цих даних є цікава тенденція: компанії Миколаївбудцентр, Полтавабудцентр, Граніт-001 «переключились» на локальний рівень – у 92% випадках вони брали участь у тендерах, які організовували обласні адміністрації, а не автодори.

«Амірханян не став злочинцем для влади, – стверджує Ніколов з Наших грошей – місцева влада у виборі підрядників часто залежить від центру і на регіональних тендерах все одно виграють ті, «кого не банить Укравтодор».

Як Амірханяну роками вдавалося залишатись на свободі та продовжувати бізнес попри десятки кримінальних справ?

П’ятеро співрозмовників LIGA.net різними словами кажуть одне і те саме: це було комусь дуже вигідно.

«Його дії не були адекватно оцінені з боку правоохоронних органів», – переконаний ексміністр інфраструктури (2016-2019) Володимир Омелян.

«Якщо є склад злочину, підслідний якомусь певному органу, і той орган не розслідує, отже Амірханяна кришує або хтось з цього правоохоронного органу, або хтось, хто має вплив на цей орган», – розмірковує співрозмовник LIGA.net з будівельної галузі.

«У нього точно є якась постійна підтримка в СБУ, – переконаний Ніколов. – Одна частина цієї структури його шукає, а інша – блокує. Крім того, його кримінальні провадження багато у чому залежать від Генеральної прокуратури».

На думку Ніколова, останній рік діяльність Амірханяна вигідна так званому картелю – шести великим компаніям, які забрали більшість великих підрядів Укравтодору. Мовляв, тролінгом Амірханян «вибиває» з торгів конкурентів цієї групи, «картелісти» отримують кращі тендерні умови та потім беруть компанії з пулу Амірханяна у субпідрядники.

Останній пост в Instagram Амірханяна датований 13 листопада. Він стосується війни між Вірменією та Азербайджаном. З червня він не коментує події довкола свого бізнесу, хоча до цього часто клеймив обвинувачення СБУ «дутими справами» та спробами залякати бізнес.

Що означає затяжне мовчання Араіка – поки незрозуміло. Ніхто з його колег теж не взявся прогнозувати, чим закінчаться пригоди Амірханяна та що буде з його бізнесом.

Слід додати, що більше десятка учасників дорожнього ринку – як тих, хто бере його компанії в субпідрядники, так і тих, хто має підстави його не любити через тролінг – взагалі відмовилися розмовляти з LIGA.net про Араіка. Звідки така «обітниця мовчання»? Можливо, цехова солідарність. А, можливо, знають, що обрати у характеристиці, яку дав Амірханяну Варивода, якого той три години тримав у кабінеті 1 квітня: «Людина, яка так і не визначилася: він дорожник чи бандит».

Уляна Букатюк, Борис Давиденко, LIGA.net

    Фотофакт