За останні два роки значно змінились вимоги до облаштування обʼєктів цивільного захисту. Щобільше, з огляду на постійні ворожі обстріли території України, у червні питання захисних споруд цивільного захисту було визнано Радою національної безпеки та оборони, як таке, що має стратегічне значення для забезпечення захисту населення. Тоді ж була проведена перевірка сховищ і за її результатами виявилось, що зокрема у Миколаєві, укриття знаходяться у незадовільному стані. Після цього Президент України Володимир Зеленський анонсував кадрові рішення в регіонах, де укриття та бомбосховища знаходяться в незадовільному стані. Для Миколаєва це обернулось відстороненням з посади очільника управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення Миколаївської міської ради Олександра Герасимені. Цікаво, що активно питання відновлення укриттів у Миколаєві, шукаючи відповідальних за їхній стан, підіймали ще у 2014-му році.
Відновлення укриттів, яке триває вже понад десять років
Всім відомий факт – війна почалася у 2014-му році і ще тоді було відомо про незадовільний стан укриттів Миколаєва. Адже за інформацією тих часів, у Миколаєві тільки 40% захисних споруд були готові до використання городянами у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Частково така ситуація склалася через те, що низка укриттів були незаконно приватизовані. Попри це, на той момент перший заступник голови Миколаївської облдержадміністрації Микола Романчук дав зрозуміти, що обласна державна адміністрація не наполягатиме на притягненні до відповідальності тих, з чиєї вини на території області були незаконно зайняті приміщення захисних споруд, тобто бомбосховищ. Як наголошував Романчук, у разі оголошення воєнного стану, всі відповідні підвали “просто звільнятимуться, нікого не запитуючи”. Як бачимо, цього не сталося.
Десять років тому, відповідаючи на питання мешканки Миколаєва про стан укриттів, Олександр Герасименя, який працював у управлінні з надзвичайних ситуацій з 2004 року, зазначав, що фінансування цього напрямку відбувалося в недостатньому об'ємі та намагався обгрунтувати невідповідний стан бомбосховищ.
– В період розпаду Радянського Союзу було завдано шкоди фільтро-вентиляційному устаткуванню, бо люди шукали дорогоцінні метали. Був ряд причин, через які ці захисні споруди були приведені в такий стан… Зокрема вони не числилися на балансі житлово-комунальних підприємств, тому що до 2005 року інформація про них мала закритий характер, - пояснював весною 2015-го року Герасименя.
Хто ж несе відповідальність за належний стан укриттів?
З того часу, багато що змінилося на законодавчому рівні. Зокрема, за розпорядженням Кабміну, з червня 2023 року координувати та контролювати процес приведення укриттів у належний стан має Міністр з питань стратегічних галузей промисловості. З березня минулого року це міністерство очолює Олександр Камишін. Згідно ж з частиною 8, статті 32 Кодексу цивільного захисту, “утримання об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об’єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел”.
Разом з цим, контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням покладений на ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування. Зʼявилися й нові державні будівельні норми, якими встановили основні положення щодо проєктування захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення, призначених для укриття населення.
Трохи цифр
За інформацією, яка розміщена на сайті Миколаївської обласної військової адміністрації, станом на 5 червня 2023 року, до переліку сховищ входило 710 укриттів. При цьому, лише трьома з них мали змогу скористатися люди з інвалідністю. За даними Міністерстратпрома, які зібрані на ресурсі “Залізне укриття”, у фонд захисних споруд цивільного захисту Миколаївської області внесено 1391 обʼєкт.
На сайті “Залізне укриття”, де зібрані матеріали обстежень укриттів з усіх областей, зазначено, що протягом минулого року на Миколаївщині було приведено у відповідність 88 сховищ. Також на цьому ресурсі можна подивитися інформацію про захисні споруди, які планують відновити цього року.
Хто замовляє облаштування укриттів?
Ми вже зʼясували, що відповідальність за належний стан укриттів несуть балансоутримувачі. Отже, у лікарнях, школах, дитячих садочках тощо, такі роботи замовляють очільники закладів. Також у Миколаєві замовником є Управління капітального будівництва. Що стосується житлового фонду, тобто укриттів для мешканців багатоквартирних будинків, то тут роботи замовляє Департамент житлово-комунального господарства.
У затвердженому плані основних заходів цивільного захисту міста Миколаєва на 2024 рік зазначено, що відповідальними за будівництво та перевірку укриттів є Департамент ЖКГ, департамент праці та соціального захисту населення, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, управління освіти, управління охорони здоров’я, управління з питань культури та охорони культурної спадщини, управління у справах фізичної культури і спорту, управління капітального будівництва.
Міжнародна підтримка облаштування укриттів
Значною мірою допомагають з будівництвом та ремонтом сховищ на Миколаївщині міжнародні донорські організації.
У своєму звіті за минулий рік, міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич зазначав, що з облаштуванням укриттів у навчальних закладах допомогли ЮНІСЕФ, SaveED та Save the Children.
В жовтні стало відомо, що Оперативний штаб Миколаївської обласної організації Товариства Червоного Хреста України розпочав реалізацію проєкту з облаштування укриттів у закладах освіти в Миколаєві спільно з Національним комітетом Червоного Хреста та Товариством Червоного Хреста королівства Данія.
“Живі, але тупі мене не влаштовує” VS “Не піде поки не закінчиться війна!”
Оскільки від наявності укриття в закладах освіти значною мірою залежить питання відновлення освітнього процесу в офлайн форматі, окремо розглянемо ситуацію довкола відновлення укриттів у школах Миколаєва. Щодо цього питання точиться гостра дискусія. Хтось каже про те, що питання безпеки життя – понад усе, і школа буде тільки після закінчення війни. Інші наголошують, що дітям для всебічного розвитку потрібне спілкування з однолітками. Тим часом в управлінні освіти Миколаївської області стверджують, що близько 65 відсотків опитаних батьків виступають за повернення дітей за парти. При цьому аналіз наявних укриттів у школах Миколаєва показав, що сховищами обладнані лише 30 відсотків навчальних закладів.
У короткому опитуванні, яке перед написанням цієї статті ми розмістили у соціальних мережах видання, батьки миколаївських школярів поділилися своїми думками щодо того, чи “на часі” відправляти дітей до навчальних закладів:
“Підемо. Живі, але тупі мене не влаштовує. А вже в процесі будемо дивитись, як це працюватиме. Якщо більшість часу сидітимуть у сховищі – сенсу не бачу”, - пише читачка видання.
“Яке може бути укриття, якщо до нас спочатку прилітає балістика, а потім вмикається сирена!”, - зазначає інша мешканка міста.
Про неможливість відкрити школу через безпекову ситуацію, наприкінці минулого року, говорив і начальник Миколаївської військової адміністрації Віталій Кім. На брифінгу він розповідав, що ОВА навіть радилася зі Службою безпеки України та розвідкою, щодо поновлення офлайн навчання у закладах освіти.
– Питання дуже дійсно складне. Зараз, здається, 63 заклади, не пам'ятаю точної цифри, роблять укриття. Це питання безпеки. В області працюють деякі заклади, в яких навчаються очно діти. Ми знаходимося в зоні, будь-якої миті окупант може вдарити, - казав тоді Віталій Кім.
“Моя фортеця”: Нові правила розподілу освітніх субвенцій
Варто зазначити, що цього року змінилися правила, за якими держава розподілятиме так звані освітні субвенції, тобто гроші з Державного бюджету на цільове використання, у нашому випадку – на будівництво сховищ. Отже, субвенція на ремонт і будівництво укриттів становить 2,5 мільярди гривень. Як і зазначалось вище, усі кошти будуть розподілені за новими правилами, їх спрямовуватимуть суто для закладів загальної середньої освіти, які працюють за дистанційною та/або змішаною формою навчання.
При цьому громади, які хочуть отримати гроші, мають подати проєкти через систему DREAM. Після цього комісія МОН має визначити, який заклад у якій громаді отримає фінансування. Відповідно до постанови, ухваленої урядом 12 квітня, для кожної з 8 пріоритетних областей, до складу яких увійшла і Миколаївська область, було визначено граничні обсяги субвенції на облаштування безпечних умов у закладах освіти. Для Миколаївщини передбачено 200 мільйонів гривень.
“Ключовий критерій для встановлення граничних обсягів — кількість дітей, які перебувають у регіоні та здобувають освіту в дистанційному форматі. 150 млн грн визначено для областей, де дистанційно навчаються до 50 тис. учнів, 200 млн грн — від 51 тис. до 100 тис. учнів, 500 млн грн — понад 100 тис. учнів. Загалом у регіонах, закріплених постановою, понад 400 тис. дітей навчаються дистанційно. За наявності безпечних та якісних укриттів тисячі школярів зможуть повернутися до очного навчання. Окремо 150 млн грн субвенції буде спрямовано на завершення проєктів із будівництва укриттів, розпочатих у 2023 році, але за умови, що такі проєкти вже профінансовано та завершено мінімум на 40%”, - зазначають на сайті МОН.
Тим часом на сайті Департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА можна знайти перелік закладів, які обласні посадовці подали на розгляд на фінансування.
“В установленому порядку облвійськадміністрація підтримала в повному обсязі всі отримані проєктні заявки та подала на розгляд Міністерству освіти і науки України перелік проєктів, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, реставрацією та капітальним ремонтом захисних споруд цивільного захисту у закладах загальної середньої освіти Миколаївської області”, - йдеться у інформації на сайті Департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА.
“Білі плями” мапи укриттів
Цікаво, що для того, щоб знайти інформацію про укриття на сайті Миколаївської міськради, потрібно приділити достатньо часу. Окремої кнопки про бомбосховища немає, а коли й знаходиш вкладку, за якою мала б бути потрібна інформація, то сторінка або пуста, або взагалі відсутня. Мапу бомбосховищ вдалося знайти тільки через сім хвилин після заходу на сайт, подолавши декілька перепосилань на неактуальні мапи укриттів. І це питання суто інформування, а не приведення до ладу наявних сховищ.
І, мабуть, в контексті цивільного захисту міста Миколаєва, варто все ж таки відмітити декілька нюансів, які заплановані та затверджені миколаївськими посадовцями. Зокрема, те, що у плані основних заходів цивільного захисту м. Миколаєва на 2024 рік є пункт, показником успіху якого зазначено, що до 20 грудня цього року буде “забезпечено будівництво та створення об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, необхідних для укриття 100 відсотків населення”. Також серед департаментів та управлінь хочуть провести конкурси з визначення найкращої матеріально-технічної бази.
Можливо саме тому, через такі моменти, які закладені у показники успіху розв'язання питань цивільного захисту миколаївців, містяни, очікуючи на нормальні умови для сховищ, в опитуваннях, які подекуди проводять медіа зазначають, що під час повітряних тривог у кращому випадку керуються правилом: “Мій коридор – моя фортеця”. Та вірять, що вже скоро закінчиться війна.
Над матеріалом працювала Олександра Ющишена, спеціально для ПН
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win