Деколонізація у Миколаєві: Які органи відповідальні за зміну адресних табличок, скільки треба коштів та чи є необхідність в зміні документів

Мешканці Миколаєва дуже активізувались у соцмережах у звʼязку з перейменуванням вулиць міста. Більшість містян підтримують цей процес, особливо перейменування вулиць на честь миколаївців, героїв України, які полягли за державу в боях з російськими окупантами. Проте є ті, хто вбачає в цьому марне витрачання бюджетних коштів, бо є більш важливі проблеми, а хтось переживає, що їм доведеться змінювати важливі документи, що також понесе за собою фінансові витрати.

Відповідні меседжі вони транслюють у соцмережах, зокрема у коментарях під відповідними публікаціями ПН.

Як відомо, 26 липня начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім видав розпорядження про перейменування топонімів. Згідно документу в Миколаєві перейменували 152 вулиці та інші топоніми.

"Називати (вулиці, - ПН) будемо по-старому, а ось переоформляти документи доведеться по новому і зі своєї порожньої кишені", – вважає Татьяна Пугачова.

"Скільки документів фізосіб та юросіб. Тепер що всі документи переробляти? Пройде багато років і буде в людей колапс", – вважає Лідія Павелко.

"Відмивають кошти!!! Нікому не треба перейменування цих вулиць. Не влада, а сміх і позорище", – відреагувала на перейменування Людмила Гонділ.

"Перейменування вулиць, це не клацнути пальцями. Поцікавтеся, скільки коштує це і скільки дармоїдів на цьому питанні, грошики пиляють", – впевнений Дмитро Пантелеєв.

"Більше нічим зайнятися, немає води у квартирах, доріг у дворах, а йому вулиці перейменувати", – відмітив Володимир Микитенко.

Тому редакція ПН вирішила знайти відповіді на найактуальніші для миколаївців питання.

Зокрема, в розпоряджені Віталія Кіма щодо перейменування вулиць, скверів та інших топонімів вказано, що виготовленням та встановленням номерних знаків (адресних табличок) на житлових будинках, інших будівлях, які розташовані на об’єктах топонімії, що перейменовані відповідно до цього розпорядження, та належать до комунальної власності територіальної громади, а також заміною знаків маршрутного орієнтування мають займатись виконавчі органи Миколаївської міської ради. До них відносяться ДЖКГ, районні адміністрації, ЖЕКи, установи та підприємства, заклади освіти.

Окрім цього, замінити адресні таблички та номерні знаки мають співвласники багатоквартирних будинків, власники приватних житлових будинків, будівель або інших об’єктів нерухомого майна, а також юридичні особи незалежно від форми власності та підпорядкування.

Щодо важливості перейменування вулиць, виділення фінансування на виготовлення нових табличок, а також чи треба містянам за свій кошт переоформлювати документи, кореспондент ПН поспілкувався з головним архітектором Миколаєва Євгеном Поляковим.

Євген Поляков запевнив, що миколаївцям у звʼязку з перейменуванням вулиць не треба вносити зміни в реєстраційні документи, зокрема про власність на нерухомість.

— Це не правда. Законодавство України не передбачає кінцевих термінів зміни документів у цьому випадку. Зміна назви вулиці не є зміною місця проживання. Тому всі необхідні зміни в документи можуть бути внесені тоді, коли це буде зручно їх власникові. Наприклад, коли людина захоче змінити місце проживання - переїхати на іншу вулицю або в інше село чи місто. Документи власності на квартири, будинки, земельні ділянки, будь-яке інше майно, у яких вказані старі назви, залишаються дійсними. Зміни до них треба буде вносити, тільки якщо власник захоче продати, подарувати або передати у спадок свою квартиру, будинок чи інше майно. У такому випадку в документах, які будуть оформлюватися на нового власника, вже буде вказана нова назва. Проте на вартості послуг нотаріуса це не позначатиметься: покупець і продавець платитимуть нотаріусові таку ж суму, як і в тих випадках, коли назва вулиці, села або міста не змінюється, – повідомив посадовець.

При цьому він додав, що внести зміни в статутні документи доведеться юридичним особам. Однак, відповідно до чинного законодавства, ця процедура для них є безкоштовною. Їм не треба буде сплачувати ані адміністративний збір, ані послуги нотаріуса, оскільки нотаріальне засвідчення підписів на статуті скасовано. Також внести зміни в свою адресу в Єдиному державному реєстрі мають Фізичні особи-підприємці, але це теж безкоштовно.

Також Євген Поляков зазначив, що в місті не проводилась інвентаризація наявних адресних табличок, тому неможливо зараз сказати точну кількість адресних табличок, які треба виготовити та замінити. Поряд з цим є проблема з відсутністю таких аншлагів на деяких вулицях взагалі або ж велика їх кількість перебуває у непридатному стані, тому їх теж треба буде враховувати під час заміни. У звʼязку з цим, наразі невідомо, скільки коштів необхідно на їх заміну. Євген Поляков зауважив, що це питання повинно вирішуватись планово по районам міста.

— Маємо багато будинків, де такі маркери взагалі відсутні. Це стосується також і зупинок громадського транспорту або скверів/парків, які не мають відповідних позначень або такі позначення втратили естетичний вид (вигорання, руйнування, вандалізм тощо). Такі роботи з благоустрою повинні проходити планово в незалежності від того, чи змінилась назва чи ні, – заявив він.

Зокрема головний архітектор Миколаєва є прибічником того, щоб аншлаги не відрізнялись за своїм зовнішнім виглядом по районам міста, як це є наразі. Адже навіть на одній вулиці можна знайти до пʼяти різного типу табличок.

Євген Поляков додав, що законом не встановлено конкретних термінів, в які місто має провести заміну адресних табличок, проте він вважає, що з цим питанням затягувати не варто, адже досить довгий час "російських назв" в Миколаєві було більше, ніж на честь українських видатних осіб.

— Потрібно памʼятати, що будь-яка імперія виховує у підкорених народів комплекс меншовартості і позбавляє їх права пам’ятати та розповідати про своє минуле. Російський месіанізм був втілений і в назвах миколаївських вулиць та провулків. Імен російських письменників на карті Миколаєва станом на 2024 було більше, ніж українських. Навіть попри той факт, що у 2016 році під час перейменувань на виконання декомунізаційного закону десяток топонімів отримали назви на честь українських літераторів, зокрема замість вулиць Енгельса, Крупської та інших з’явилися вулиці Миколи Вінграновського, Івана Микитенка, Олега Ольжича, Еміля Январьова, Дніпрової Чайки, Олександра Бердника тощо. Це означає, що співвідношення російських та українських назв до 2016 було з великою перевагою на користь російських. Така ситуація є не лише виразним свідченням культурного колоніалізму, а й шкідливим хибним меседжем жителям західних країн про "один народ" та "спільні культурні цінності", які об’єднують ката та його жертву в той момент, коли українські письменники воюють та гинуть на російсько-українській війні, – впевнений головний архітектор Миколаєва.

Відмітимо, що в межах проєкту "Деколонізація Миколаєва: аналіз нових топонімічних назв у публічному просторі", який реалізує Платформа MY ART у партнерстві з Агенцією розвитку Миколаєва за підтримки Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine було створено мапу "нових вулиць" Миколаєва – візуалізацію 153 перейменованих вулиць, провулків, узвозів й скверів.

"Жовтим кольором позначили "деколонізовані" назви, синім – ті, що були перейменовані у відповідністю з українським правописом", – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, під час сесії міськради 27 червня депутат Андрій Янтар заявив, що Миколаїв "пасе задніх" та попросив мера Сєнкевича прискорити процес деколонізації топонімів у місті. Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич заявив, що міська влада не протермінувала прийняття рішення щодо перейменування топонімів у місті. Хоч і право на прийняття відповідного рішення по Закону вже перейшло очільнику Миколаївської ОВА Віталію Кіму.

Пізніше очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім заявив, що прийматиме рішення щодо перейменування топонімів у Миколаєві так, як вважатиме за потрібне. Після перейменування вулиць мер Миколаєва Олександр Сєнкевич заявив, що дискусія щодо перейменування вулиць продовжиться, адже Віталій Кім не врахував деякі пропозиції від містян та міськради.

У свою чергу, редакція ПН проаналізувала документи щодо перейменнування вулиць, які є у відкритому доступі, та виявила, що Кім не врахував пропозиції міськради при перейменуванні 35 топонімів у Миколаєві – більшу частину з них запропонувала громадськість.

---

Над матеріалом працювала Давиденко Юлія, спеціально для ПН