/Герої всередині нас/ Миколаївські патрульні розповіли про перші дні повномасштабного вторгнення

У перші дні повномасштабного вторгнення миколаївські патрульні поліцейські пліч-о-пліч з бойовими військовими підрозділами зупинили просування російської армії, тим самим запобігши окупації Миколаєва.

До Дня захисників та захисниць України разом з управлінням патрульної поліції у Миколаївській області ми підготували відео, у якому патрульні розказують про перші дні повномасштабного вторгнення та виклики, з якими їм довелося зіткнутися.

3 23 на 24 лютого управління патрульної поліції зібрало весь особовий склад по тривозі, перевірили їхнє екіпірування. І вже о 5 ранку, коли почались масовані обстріли всієї країни, в тому числі і Миколаєва, особовий склад був евакуйований та розосереджений у більш безпечних місцях, щоб бути готовими виконувати будь-які задачі, розповіла начальниця управління Олена Човпан.

— На початку повномасштабної війни, коли московити намагались захопити Миколаїв, їхньою стратегічною точкою і метою був аеродром Кульбакіно. На той час наші підрозділи патрульної поліції ТОР (Тактико-оперативне реагування, - ПН) та Тас Теаm (взвод тактичної підтримки батальйону тактико-оперативного реагування, - ПН) очолював Даніло Віталій Миколайович і Базаренко Іван Сергійович. Вони нас згуртували і дали конкретне завдання, - згадує перші дні старший лейтенант ТОР Владислав Кулішенко.

І підрозділи патрульної поліції направились марш-кидком з управління в бік аеродрому Кульбакіно на силову підтримку Збройних силам України, морській піхоті, теробороні і іншим підрозділам, які там були.

— Прибувши на місце я, і інші хлопці, зрозуміли, що пліч-о-пліч з цими хлопцями ми куємо нашу свободу. Символом нашої незламності був прапор. Символом, що означав, що Миколаїв вистояв, - додав він.

Крім того, 24 лютого патрульна поліція надавала допомогу, займалась регулювання дорожнього руху, супроводом тих, хто виїжджав з міста, а також цілодобовим супроводом військової техніки.

— У нас супроводи були по півтори чи дві доби. З різних регіонів міста ми супроводжували до Миколаєва техніку. Відбувалось це декількома екіпажами нашого відділу. Потрібно було супроводжувати одразу декілька підрозділів, так як ворог рухався на нас. Ми не знали остаточно, що, наприклад, ми виїжджаємо з точки А і потрібно приїхати в точку Б, і ми не знали, що буде в цій точці коли ми туди приїдемо. І таким чином була певна небезпека під час супроводу військової техніки, – пригадує старший інспектор відділу безпеки дорожнього руху Олександр Бершацький.

За словами начальниці управління, коли відбувається обстріл міста миколаївські поліцейські прибувають на місце події і забезпечують обмеження руху біля обʼєкту, куди прилетіла ворожа ракета. Тим часом чергова частина моніторить ситуація і якщо є повторні пуски, то передає інформацію аби поліцейські не наближались до місця подій, якщо там немає поранених. У іншому випадку вони евакуюють постраждалих і відʼїжджають звідти.

— 29.07.22 року, патрулюючи вулицю Корабельного району, ми почули два вибухи. Прибувши на вулицю Металургів, ми побачили розрив касетних снарядів, на дорозі лежали люди, собаки. Ми почали надавати першу домедичну допомогу, накладали людям джгути, і паралельно почали викликати наряди швидкої допомоги, щоб вони прибули на місце, – згадує старший лейтенант Наталія Колесник.

— В минулому році, коли московити завдали удару по Миколаєву вони влучили в центр міста, вп'ятиповерхівку. Це було приблизно 1:30 ночі і ми дістались до того місця, а прольот в ночі важко знайти. Ми орієнтувались по «швидкій кареті», по ДСНС і разом за ними якось так і знаходили це місце. І коли ми прибули мене здивувало те, що люди перебуваючи в шоці почали згуртовуватись і надавати один одному допомогу. Вони навіть робили невеличкі групи, щоб захищати майно інших людей, які більше постраждали, від мародерів, – розказав Владислав Кулішенко.

Управління також займалось і волонтерською діяльністю, адже місто було під постійними обстрілами і люди боялись виходити на вулицю. Людям намагались підняти настрій найпростішим — додавали солодощі до базових наборів та заспокоювали людей спілкуванням.

— Так як ми відділ зв'язків з громадськістю, то в нас до того вже були напрацьовані певні сім’ї, які потребували допомоги, до яких ми перед цим, можливо колись, навідувалися, допомагали і тепер також їм допомагали. До того ж у нас є також зв'язок з службами у справах дітей з адміністраціями районів міста, які також нам надавали адреси людей, які потребують допомоги, – розповіла старший інспектор Анна Павлова.

З моменту початку повномасштабного вторгнення у боях за збереження України загинули чотири патрульних поліцейських з Миколаївщини, які перейшли служити до бойових спецпідрозділів поліції.

Частина тих, хто залишився на чергуванні, отримали поранення, як під час патрулювання, так і у часи відпочинку між змінами.

— 28 травня я після зміни знаходився вдома на відпочинку та спускався до під'їзду, батько зателефонував спуститися. І під час того, як ми з ним знаходились біля під'їзду, під сусідній під'їзд впав артилерійський снаряд «Піон», внаслідок чого отримав поранення. В мене була розірвана ліва кисть і осколкове поранення лівого бедра, внаслідок чого потрапив в лікарню і проходив довгий процес лікування та реабілітації, – сказав інспектор Владислав Марієв.

Над матеріалом працювали: Олександра Ющишена, Богдан Дмитрієв та Світлана Стріла, спеціально для ПН