ІпСОнуті: Що таке інформаційно-психологічні спецоперації та чому це загроза

У сучасному світі інформація – це не тільки джерело знань, а й ефективна зброя. У липні 2021 року Україна представила в ООН заяву від імені майже 60 країн, яка визначає дезінформацію як загрозу для демократії, прав людини та глобального порядку. У заяві підкреслювалося, що дезінформація може підірвати свободу висловлення думок, сприяти дискримінації проти меншин, втручатися в приватне життя людей та перешкоджати поширенню інформації.

Мільйони людей піддаються маніпуляціям, навіть не усвідомлюючи цього. Особливим викликом використання дезінформації стає для країн, які стикаються з військовою або політичною агресією. У таких умовах інформаційно-психологічні спецоперації (ІПСО) використовують як інструмент для дестабілізації ситуації всередині країни та ослаблення її зсередини.

ІПСО — це не просто поширення фейків, а комплексний інструмент, що поєднує інформаційний та психологічний вплив на суспільство. Розуміння того, що таке ІПСО, які методи використовують ті, хто запускає такі спецоперації та як захиститися від них, є критично важливим для кожного українця. Особливо у ці часи.

Що таке ІПСО?

Інформаційно-психологічні спецоперації (ІПСО) — це систематичні дії, спрямовані на вплив на свідомість, емоції та поведінку певної групи людей для досягнення політичних, військових чи стратегічних цілей. Це може бути як дезінформація у ЗМІ, так і маніпуляція через соціальні мережі, які завдяки своїм алгоритмам активно використовують для розповсюдження інформації.

Основні цілі ІПСО:

1. Посіяти паніку та страх, щоб як наслідок підірвати моральний дух населення.

2. Розпалити ворожнечу, щоб створити конфлікти у суспільстві, розколоти та розʼєднати суспільство.

3. Послабити довіру до влади. Цей підхід використовують для дестабілізації управлінських структур.

4. Дезінформувати військових, щоб знизити боєздатність та координацію всередині Сил оборони.

5. Маніпулювати громадською думкою, щоб змінити уявлення про події чи політичні процеси.

Методи ІПСО: Як маніпулюють суспільством

Фейки — це основний інструмент ІПСО. Наприклад, поширення неправдивих повідомлень про “втрати” або “зраду”. Так, у соціальних мережах з’являються фейкові історії про корупцію чи некомпетентність влади. Мова саме про вигадані історії, а не про те, що ми живемо у світі без корупції. Часто для створення фейкових повідомлень використовують частину інформації, яка є правдою, “накидуючи” до неї вигадку. Як це було з історією про “дві тони заморожених собак”. Чи як російські пропагандисти у 2014 році активно поширювалися фейк про “розіп’ятого хлопчика” на Донбасі, мета якого – підбурення ненависті.

Соціальні мережі стали ідеальним інструментом для ІПСО через швидкість поширення інформації. Для цього створюються фейкові акаунти, які під виглядом звичайних громадян розганяють панічні настрої. Певно, кожен згадає ці голосові повідомлення у перші дні повномасштабного вторгнення, коли “мама мого двоюрідного брата розказала, як почула на роботі у їдальні військової частини, що завтра буде ядєрний удар”. Для більш швидкого розповсюдження дезінформації, використовується бот-мережа. Такий метод створює ілюзію попиту на інформацію та штучно підвищує охоплення маніпулятивних постів.

Варто не забувати, що ІПСО завжди спрямовані на емоційну реакцію — страх, гнів або ненависть. Для цього використовують шокуючі заголовки, фотографії, які вирвані з контексту, або пряме звернення до емоційних цінностей — “діти”, “загроза родині”, “зрада Батьківщини”.

Найбільшим болем останнім часом є висновки “експертів”, які часто поширюють неправдиві або перекручені факти. Особливо це актуально для публікацій про корупцію чи скандали, а з моменту повномасштабного вторгнення активно надають “експертну оцінку” на тему бойових дій.

Неочевидним, на перший погляд, методом ІПСО є гумор. Гумор часто недооцінюють як інструмент впливу. Але меми та жартівливі картинки можуть ефективно поширювати маніпулятивні ідеї та фейки, бо вони легко запам’ятовуються і швидко поширюються. Також гумор використовують для створення більш сталих уявлень про певні категорії населення, що активно “юзають” пропагандисти. Так, це для прикладу олдскульний російський стендапер Задорнов (якщо ще хтось такого памʼятає), який у своїх виступах постійно розповідав, які “американці тупі”.

Чому ІПСО є загрозою?

ІПСО підривають моральний стан суспільства. Постійне поширення фейків викликає страх, апатію та безсилля серед населення. Люди починають вірити, що ситуація безвихідна. Тобто ІПСО – це постійний психологічний вплив на населення.

Коли населення втрачає довіру до влади та інститутів, це створює передумови для хаосу. Держава стає слабкою перед зовнішнім тиском. Отже, якщо населення повірило у фейк, це може призвести до дестабілізації.

До всього, ІПСО розколюють суспільство за національною, соціальною чи політичною ознакою. Внутрішні конфлікти послаблюють єдність нації. Це то саме славнозвісне “Розділяй та володарюй”, яке приписують Юлію Цезарю.

В умовах війни ІПСО спрямовані на деморалізацію армії та поширення панічних настроїв серед солдатів. Цим активно користуються росіяни, використовуючи різні підходи для деморалізації українських оборонців.

Як захиститися від ІПСО?

Перш за все, розвивайте критичне мислення. Завжди аналізуйте інформацію та ставте запитання: хто є джерелом інформації? які докази наведені? чи підтверджують інші джерела цю новину?

Перевіряйте факти. Використовуйте інструменти фактчекінгу:

StopFake – ресурс, який заснували у 2014 році у Могилянській школі журналістики. Зараз ресурс позиціонує себе як “інформаційний хаб, де аналізується таке явище, як кремлівська пропаганда, у всіх аспектах і проявах”.

Вокс Чек – фактчекінговий проєкт Вокс Україна. Тут спростовують фейки та пишуть статті з поясненням і вивченням пропагандистських стратегій, кейсів.

По той бік новин – незалежна інформаційна кампанія з медіаграмотності, фактчекінгу та розвитку критичного мислення. Її впроваджує «Iнститут розвитку регіональної преси» з 2018 року.

НотаЄнота – ресурс, який заявляє себе як освітній. Він представлений у соціальних мережах та публікує фейки вибірково, акцентуючи на способі їх поширення та побудові.

Без брехні – проєкт, створений ГО «Центр аналітики і розслідувань». Особливість цього ресурсу – фактчек регіональних новин. У розділі “Фактчек-регіон” можна вибрати один із шести підрозділів (Волинь, Дніпропетровщина, Тернопілля, Луганщина, Запоріжжя, Херсонщина) й уніфікувати пошук потрібної інформації.

Загалом, щоб не потрапити на гачок дезінформації, – не піддавайтеся емоціям. Якщо новина викликає надто сильні емоції, це тривожний сигнал. Зупиніться, обміркуйте та перевірте факти.

Будьте обережні у соцмережах. Не поширюйте неперевірену інформацію. Звертайте увагу на фейкові акаунти та ботів, на коментарі, особливо коли здається, що у своїх висновках ви “один на льдінє”, є вірогідність, що над таким сприйняттям хтось добряче попрацював.

Довіряйте лише перевіреним медіа. Читайте інформацію з надійних джерел, які мають репутацію та дотримуються стандартів журналістики.

Висновок

Інформаційно-психологічні спецоперації — це потужний інструмент, який використовується для ослаблення суспільства зсередини. Вони загрожують національній безпеці, єдності та стабільності країни. Саме тому розуміння методів ІПСО та вміння захищати себе від маніпуляцій є ефективною протидією загрозі. Не останнє місце у цьому займає критичне мислення, медіаграмотність і вміння перевіряти факти. Про ці та інші інструменти у боротьбі з дезінформацією і буде наш спецпроєкт “ІПСОнуті”. Вже у наступному матеріалі ми поговоримо про історію та еволюцію ІПСО, зокрема розглянемо історичні аспекти розвитку маніпулятивних інформаційних кампаній та про еволюцію методів та технік дезінформації, адже для того, щоб розуміти, як вистояти проти загрози, потрібно її дослідити.

Олександра Ющишена, спеціально для ПН.