Дуже часто лунають вимоги людей. "Зробіть це негайно!"
І неважливо чого це стосується. Доріг, дахів, будинків, снігу та іншого.
Кожного разу "споживач" (мешканець міста) вимагає найкращого "товару" (послуги місцевого самоврядування) не цікавлячись скільки це коштує.
Це як бути дитиною в супермаркеті іграшок і обирати найкраще що впадає в око. Все одно сплачувати на касі будуть батьки.
Ми можемо витратити весь бюджет на закупівлю висококласної снігоприбиральної техніки (тут посилаю промені добра втраченій можливості Миколаєва під назвою "Дормаш") і сплатити подолання будь-якої снігової бурі за першу добу!
Але всі інші статті витрат знизились би суттєво. Дуже суттєво. Кожного разу питаючи чому щось не працює в лікарні або чому довелося закрити школу ми чули б відповідь - всі гроші пішли на прибирання снігу!
Навіть найбільші мегаполіси що вже мають в сотні раз більші потужності аніж наше місто НЕ МОЖЕ СОБІ ДОЗВОЛИТИ такий режим прибирання снігу! Бо це неймовірно дорого! Але ми ж багатше аніж Арабські Емірати та маємо право вимагати...
І дороги для вантажівок розраховані на 140-150 загальної ваги і безкоштовне харчування та проїзд всіх і скрізь і капітальний ремонт будинків, дахів, підвалів та 100% інженерних мереж...
Раніше у нас була країна рад. Тепер країна вимог! Всі вимагають і вважають що мають право вимагати.
Комусь невчасно прибрали дороги, комусь не вивезли сніг з Соборної, хтось не хоче робити ОСББ "бо вони мають спочатку зробити нам капремонт!".
Де є там межа доцільності? Де є баланс між тим, що ми хочемо отримати та готові сплатити? Суспільство має зростати, як казав Валерій Пекар. Ми вже не діти, і на виході за всі вимоги потрібно сплачувати на касі.
Те, що зазвичай сплачують одні а голосніше всіх вимагають інші це відомо всім. Але це окрема тема і потребує окремої розмови.
Якість поточного прибирання залишив поза дужками. Підняв окрему тему - вимоги щодо якості послуг та готовність за них сплачувати.
Поговоримо?