Надія Боднар: «Ми - молода амбітна команда, яка готова братися до роботи, закотивши рукава»

Відведення земельних ділянок у рамках реалізації інвестиційних проектів компанії, оформлення договорів оренди землі, співпраця з 25000 орендодавців землі, 110 сільськими громадами у 12 областях України – це сфера діяльності керівника відділу орендних відносин Надії Боднар. Уже понад 18 років працює вона в «НІБУЛОНі» і чи не найбільше знає про проблеми, які виникають у головних партнерів компанії – селян. Надія Олександрівна балотується до Миколаївської обласної ради по рідному Снігурівському району.

- Як Ви потрапили в компанію?

- Долю свою з «НІБУЛОНом» я пов’язала у далекому 1997 році. Генеральний директор компанії запросив мене та мого чоловіка, як молодих спеціалістів, працювати в одній із філій підприємства, в селі Лідіївка Доманівського району Миколаївської області. Такий шанс випав тоді не тільки нам. Десяток сімей молодих спеціалістів одержали разом з нами нові будинки і хорошу цікаву роботу. Новий офіс, тік, машинотракторний парк, ферми... Все відроджувалось і надихало. Це окрема тема про те, як інвестиції змінили життя на селі і чого зараз так бракує іншим селам в Україні.

Через 2 роки, у 1999-му, коли Президент видав указ про розпаювання сільськогосподарських земель, у нас з’явився новий величезний пласт роботи, пов’язаний із укладанням договорів оренди землі із індивідуальними власниками. Олексій Опанасович Вадатурський запропонував мені очолити цей напрямок роботи.

Спочатку я працювала в секторі орендних відносин виробничого відділу, а з 2004 року створено відділ орендних відносин, який я очолюю і нині. Сьогодні у нас близько 25 тисяч договорів з орендодавцями землі. За час роботи площа, яку ми обробляємо, зросла з 34 до 82 тисяч гектар. Крім того, ми повністю супроводжуємо відведення земельних ділянок, їх надання в оренду та у власність для будівництва сучасних елеваторних комплексів, в тому числі і річкових перевантажувальних терміналів. Тобто постійно спілкуємося з людьми, знаємо їх проблеми, а також загрози, які створюють бюрократичні системи, і як із ними боротися.

На відміну від інших орендаторів, наша діяльність будується на принципах законності та прозорості: селяни розуміють, із ким вони укладають договори оренди, особисто зустрічаються з Олексієм Опанасовичем. Крім того, підприємство виплачує найбільшу орендну плату в районах, на нас рівняються інші товаровиробники.

- Які проблеми будете вирішувати в обласній раді?

- Ключова проблема для сільських громад – це недоотримання коштів від використання землі. Наведу приклад: в одній із громад є близько 14 тисяч гектарів орної землі. Наше підприємство орендує на цій території 3 тисячі гектарів. За 8 місяців 2015 року ТОВ СП «НІБУЛОН» сплатило податків та зборів до бюджету 3,8 млн грн. Орендарі решти 11 тисяч гектарів не сплатили до бюджету і мільйона гривень, оскільки більшу частину земель вони обробляють «в тіні», а фактично сплачують податки за невеличкі офіційно оформлені площі ділянок. Таким чином, бюджети недоотримують величезні кошти. Причина в тому, що на відміну від «НІБУЛОНу», компанії, яка знаходиться на загальній системі оподаткування, більшість селян здають паї в оренду сільгосптоваровиробникам, які знаходяться на пільгових умовах. Відтак, весь тягар соціального навантаження, утримання села припадає на нашу компанію. Звичайно, вирішення цієї проблеми – належить до компетенції Верховної ради, уряду, проте і самі селяни повинні розуміти, що таким чином вони самі себе обкрадають.

Друга проблема – це відсутність контролю за використанням земель з боку сільських рад. Зайдіть до будь-якої сільської ради і запитайте, скільки в неї в орендному користуванні землі, з ким укладені договори оренди? Чітку відповідь отримаєте не завжди. Або ще одна характерна деталь: часто до нас звертаються чиновники з райдержадміністрації з проханням надати інформацію з приводу того, з ким і де ми уклали договори оренди землі. І це при тому, що ми проводимо державну реєстрацію наших прав на ділянки, звітуємо до контролюючих органів, проходимо перевірки. «Тіньове» використання землі, ухилення від сплати податків призводить до того, що на місцях немає коштів на утримання соціальної сфери, доріг, клубів, ФАПів, комунальної інфраструктури.

- Як відрізняється ситуація у громадах, що працюють із «НІБУЛОНом»?

- По-перше, підприємство сплачує найвищу орендну плату і користується земельними ділянками тільки на законних підставах відповідно до оформлених належним чином договорів оренди землі.

По-друге, крім обов’язкових податків ми ще несемо низку соціальних зобов’язань. Залежно від кількості орендованої землі в громаді, ми виплачуємо від 50 до 100 грн за гектар на соціальний розвиток. Це так звані договори про соціальне партнерство з місцевими радами. У середньому для села це може бути від 50 до 300 тисяч гривень додаткових коштів, що спрямовуються на опалення, ремонти шкіл, садочків та інші потреби громади.

Принцип «НІБУЛОНу», його «золотий соціальний стандарт» – це створення комфортних умов не лише для працівників підприємства, але й для їх сімей та родин. Коли співробітник компанії знає, що його дитина йде вранці до відремонтованої школи і ввечері повертається освітленою асфальтованою вулицею, йому і працюється спокійніше.

- Які проблеми будете вирішувати на Вашому окрузі?

- Невипадково я вирішила балотуватися саме по Снігурівському району. У кожної людини є милі серцю місця. І де б ми не були, де б не жили, туди завжди хочеться повернутися. Одне з таких місць – наша маленька Батьківщина, місцина де ми народилися і виросли, де пройшло наше дитинство і почалася юність, де ми пізнали перші радощі і розчарування, смак перемог і гіркоту поразок. Це – наймиліший серцю край, для мене особисто – моя рідна Снігурівщина. І дуже боляче спостерігати, як поступово занепадають села, як важко живеться людям.

Одна із ключових місцевих проблем Снігурівщини – це постачання питної води. Влітку люди викачують останнє для поливу полів, городів, для напування худоби. Оскільки питання наболіле і масове, питну воду привозять бочками. Тому потрібні нові свердловини, при чому, це має бути програма бюджетна, централізована.

Друга проблема – це звичайно дороги. Немає регулярного транспортного сполучення у багатьох сіл не те що із Миколаєвом чи Херсоном, а навіть із райцентром, Снігурівкою.

Третя – це безробіття, через що молодь продовжує виїздити із сіл. Питання це треба вирішувати комплексно, забезпечити надходження в село інвестицій. Через безініціативність сільських рад такі умови не створюються. Тільки поодинокі громади виграють гранти на утеплення, на освітлення, на переобладнання кабінетів у школах. Наша команда буде ініціювати впровадження програм підтримки інвестицій для сільських громад на рівні області. Крім того, необхідно вирішувати житлове питання на селі. На жаль, навіть коли вчителі готові йти у село працювати, їм елементарно немає де жити. На відміну від міста, ринок найму житла в селах майже відсутній. Ці програми теж слід відновлювати на обласному рівні.

- Чи покращить ситуацію законодавство про децентралізацію бюджетів?

- Звичайно сама ідея мала б дати новий поштовх громадам, більше ресурсів, більше можливостей. Але на практиці її застосування буде дуже серйозно залежати від того, хто буде реалізувати її на місцях, хто буде в керівництві цих громад. Велике питання, яке зараз турбує селян, – це необхідність об’єднання громад. Якщо громада самостійна, платоспроможна, то очевидно зможе відстояти своє право розвиватися окремо.

Ще одна проблема, пов’язана із децентралізацією, – це закриття шкіл. Я особисто вважаю, що школи в селах закривати категорично не можна. Нехай це буде початкова, неповна середня школа, нехай там буде всього 4-5 класів, проте вона повинна бути. Якщо школу закрити – село помре. Сьогодні питання закриття шкіл постає через неможливість їх фінансування. Але давайте повернемось до ефективності використання землі: виведіть із тіні дві третини ділянок, зберіть всі необхідні податки і отримаєте ресурс не лише для школи, але й для садочка, для ФАПа, для клубу.

- Крім сільського господарства, чи є можливість розвивати у селах інші види бізнесу?

- Звичайно, можна розвивати і малий, і середній бізнес. Однак для цього теж потрібні стимули, у тому числі, і з боку місцевої влади, на обласному рівні. Область у нас аграрна. Але як можна допустити, щоб замість розвитку і процвітання люди сотнями вирізали поголів’я великої рогатої худоби? Можливо, потрібно було оформити такому господарству пільговий кредит чи залучити зовнішнього інвестора, який би розбудовував виробництво з переробки продукції, плачував би податки, створив нові робочі місця. Ми у «НІБУЛОНі» переконані, що будь-яку підприємницьку ініціативу на селі слід підтримувати, стимулювати, давати можливість людям побачити, що вони можуть бути незалежні від фінансування, дотацій з центру, що сільський бюджет – це не лише зарплати, а й розвиток.

Малому і середньому бізнесу на селі сьогодні заважає те ж саме, що і великому в масштабах країни – бюрократія, корупція, зарегульованість процедур. Для того, щоб відвести у користування земельну ділянку, взяти дозвіл на будівництво, треба пройти не одне коло пекла. І завдання нової команди, яка прийде сьогодні в обласну раду, – максимально спростити ці процедури, дати людям можливість заробляти та працювати на благо суспільства.

- Які конкретні кроки слід зробити, щоб цього досягти?

- Передусім, слід передати землі запасу, вільні ресурси у розпорядження місцевих органів влади. На сьогоднішній день ними розпоряджається Держгеокадастр та його територіальні органи, які не мають жодної зацікавленості розвивати території, їм байдуже, коли буде укладений договір оренди, яку ставку орендної плати встановлювати, чи обробляється ця земля. Потрібна реальна децентралізація на цьому рівні. Також потрібно готуватися до впровадження ринку землі – звичайно, не зараз, а за умов, коли в країні і в економіці буде стабільність, коли люди будуть мати кошти і кожен бажаючий зможе реально купити ці ділянки, аби не продавати їх сьогодні за безцінь. Для того, щоб поліпшити умови роботи інвесторів на селі, необхідно всіляко розвивати орендні відносини, в тому числі і на законодавчому рівні, в цьому питанні є ще великий потенціал.

- Які принципи роботи «НІБУЛОНу» Ви б застосували у роботі обласної ради?

- Це передусім, цілеспрямованість, орієнтація на успіх, незважаючи на всі труднощі, ефективне використання ресурсів – як фінансових, так і людських, комбінація соціального захисту і програм розвитку. Ми – молода і амбітна команда, більшість наших кандидатів ніколи не були депутатами місцевих рад. Наше кредо – наполеглива, постійна, копітка робота, а не звичні обіцянки і нікому не потрібні звіти. Діяльність нашої компанії, ті проекти, які вона реалізує як на рівні окремих громад, так і на рівні всієї країни, говорять про те, що ми – люди реальної справи, а не порожніх обіцянок. Тому готові братися до роботи і вирішувати проблеми.

Бесіду вів Артем Житков