Сомалійські пірати, вчитеся

Практика замилювання очей і вливання у вуха яких - те жалісних месиджів, відводячи тим самим убік увагу слухача від важливіших і насущних питань - стандартна практика будь-якого політика, особливо якщо він був в команді Партії регіонів.

Ринат Ахметов до подій останніх декількох місяців не був таким вже і яскравим спікером, а точніше сказати, був ніяким спікером, і віщав черні тільки через свою прес - службу, і те рідкісне, коли на календарі була червона дата. Тепер же він почав все частіше з'являтися в об'єктивах телекамер і фотоапаратів в ролі деякого месії, здатного об'єднати і приструнити Донбас.

Але роль месії припускає не лише показатися на людях, але ще і що - те говорити. І Ахметов почав говорити...

Що з цього виходить, читайте в новому посту Сергія Лещенко у блогах на "Українській правді".

***

Вслухайтеся в слова Рината Ахметова на круглому столі в Донецьку за участю Арсенія Яценюка. Там немає ніякого змісту. Просто суцільна риторика для вух обдуреного виборця, підготовлена радниками мільярдера.

Давайте говорити з Ахметовим не про російську мову, а про Нацкомісію регулювання енергетики. Давайте говорити не місцевому референдумі, а про тарифи на ж/д перевезення для його підприємств. Давайте говорити не про "голос Донбасу", а про Антимонопольний комітет. Давайте говорити не про федералізацію, а про рентні платежі за користування надрами.

А ще можна поговорити про "шопінг" Ахметова за часів президентства Януковича–як приватизовували Київенерго, Крымэнерго, Днепроблэнерго, Западэнерго, Днепрэнерго, як купували комбінат імені Ілліча, як брали в концесію шахти, як створювали монополіста "Зеонбуд".

А щоб що сидить рядом Колісників менше кивав головою, давайте поговоримо про будівництва Євро - 2012, коли стадіон в Києві реконструювали дорожче, ніж побудували ультрасучасну "Альянц - Арену" в Мюнхені–з їх зарплатами і цінами на будматеріали! Или давайте поговоримо про потяги "Хюндай". Или про нікому не потрібних масштабах аеропорту в Донецьку. Про це теж можна поговорити.

Це–не вдаючись до інших подробиць. Наприклад–расдачи гірничо - збагачувальних комбінатів у рамках приватизації УкрРудПрома в 2004 році. А то подія, між іншим, стала паливом для зльоту нинішніх кланів.

Сьогодні риторика Ахметова–це спроба продати Києву свої послуги умиротворителя Донбасу. У обмін на збереження своїх інтересів, які за часів Януковича розрослися до масштабів всеукраїнського спрута.

"Єдиний шлях–це шлях переговорів"–говорить Ахметов, який міг би зупинити цей карикатурний донецький сепаратизм за декілька годин.

А за красивими словами–проста мета: контроль над економікою країни, поки клан не виростить нового Януковича, здатного перемогти на виборах.