Нафига ви влаштували Майдан?

Стоять дві людини, і один іншому говорить: воно тобі потрібно? Нічого не вийде. Кидай цю справу. Футбол скоро, а нам ще за пивом йти. Але як кидай? У мене вийде. Пиво і футбол не головне, може це долю мою змінить! І ось, раптом, усупереч думці товариша–вийшло. Товариш, якщо він справжній, порадіє за вас. Трохи кольне його, звичайно, що він у вас не вірив і сам так не може, але порадіє. Чи ні?

Одного разу прочитав і запам'ятав - «Поки одні люди голосять із словами, куди котиться цей світ? Інші його котять».

Так само під вибори починається стандартне ниття: Які вибори? Я не піду. Нафиг воно треба? Ще і у вихідний! Усі вирішили за нас. Головне не як голосують, а як вважають! Від нас нічого не залежить.Та ти наївний дурник, вгорі усі вже поділили! Та там немає жодного гідного кандидата! Та я взагалі не в курсі, хто усі ці люди! Усі вони злодії і козли!

І ці ж люди, забуваючи свої слова, запитують зі святою наївністю в голосі: нафига ви влаштували Майдан? Через півтора роки просто вибрали б Порошенка і хоч кого? Вибрали б на виборах. (Гомеричний сміх).

Навіщо ви брешете самі собі, друзі? Гаразд–мені.

А що стосується ментальності - не вірять в першу чергу в себе. Фаталізм–одна з особливостей рабської філософії тих, хто себе росіянами помилково називає. Ось в чому головна проблема. Їм простіше повірити в нафто - доларового лідера нації, чим в себе.

Вони дратують нас «свидомыми». А що в цьому поганого? Свідомість і жалісність сприймаються у нас з легким нальотом сарказму і презирства. За типом: теж мені «тимурівці» чи «тобі більше усіх потрібно?».

Це усе - наслідки зайвого, що обважнює п'ятої точки в диванному - телевізійній позі, помножена на ЛІНЬ і СТРАХ.

Про одне шкодую, що у нас не «свідомих» українців бракує, а «підсвідомих».

12,08,14 Плетенчук Д.В.

https://vk.com/pletenchukclub