Нагальні питання правосуддя.

Сьогодні уся увага суспільства прикована до «люстрації» суддів. Влада вирішила, що необхідно публічно покарати «деяких» суддів за «минулі гріхи». Не вдаючись у подробиці шкірного кримінального провадження, яку здійснюється відносно суддів, хочу висловити свої міркування з приводу стану правосуддя в цілому.

Безумовно судова система потребує очищення, але який шлях обрала влада…Замість суттєвих змін в судовій владі (про них пізніше), Генеральна прокуратура України вирішила розпочати з суддів, причетних до розгляду «політичних» справ і відкрито, засуджуючи, виступає за терміновий арешт таких суддів. Відомо, що судді ухвалюють рішення, посилаючись на відповідні норми права, на підставі внутрішнього переконання. Тобто суб’єктивний чинник у прийнятті рішень «Іменем України» існує у будь - якому випадку.Додаткові гарантії захисту прав громадян проявляються в їх праві на апеляційне та касаційне оскарження, а також право на скарги до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Статистика по розгляду справ в судах першої та другої інстанції свідчить про ті, що судді «інколи» помиляються.

Тривалий година судова влада перебуває у стані реформ та змін, але останні тенденції вказують на знищення остатків незалежності суддів. Треба визнати, що булі і є «нечесні» судді, питання скоріш за все у пропорціях, а також відсутності належної системи контролю та відповідальності «нечесних» суддів. Разом з тим, вбачається що судді не будуть незалежними до тихий пір, поки влада засуджує їх за «політичні» рішення та продовжує тиснути на прийняття «потрібних» рішень. Судді, які розглядають «політичні» справи, скоріш за усе сьогодні стояти перед вибором: або бути неугодним сьогодні, або–завтра.Таке положення розмов не втілює правосуддя в судову владу України.

«Життя по - новому» для суддів - першопризначенців. Так, близько 350 суддів, отримуючи немалу заробітну плату із бюджету країни, фактично не працюють, оскільки пан Президент не має годині прийняти у них присягу. Така ситуація триває майже півтори роки.

Яскравий зріз стану судової влади можна побачити на прикладі Центрального районного суду м. Миколаєва. Як стало відомо, приміщення, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 49 перебувало в аварійному стані з… 2011 року! Майже чотири роки!!! була нагальна потреба у вирішенні питання щодо приміщення суду. За законом це питання покладено на Державну судову адміністрацію України. Що мі маємо станом на сьогодні…Центральний районний суд м. Миколаєва залишився без приміщення та фактично переставши здійснювати правосуддя в найбільш населеному районі міста.Скільки годині ще потрібно для того, щоб Центральний районний суд м. Миколаєва запрацював? Скільки незручностей було доставлене мешканцям міста Миколаєва? Хто буде відповідальним за порушення прав пересічних громадян? Начальник ТУ ДСА в Миколаївській області? Голова апеляційного суду Миколаївської області?

І на останок «без коментарів» лист працівників апарату Ленінського районного суду м. Миколаєва…