Сьогодні часто говорять про те, що неможливо побороти корупцію в країні, не добившись прозорості процесів, дій, ухвалення рішень державою. Сьогодні громадські активісти, експерти, депутати в Києві домагаються відкриття для усіх громадян реєстрів землі, нерухомості, сьогодні усім нам відкривають інформацію про публічні гроші, їх використанні органами державної влади.
Але усе це в якій - те міри марно, коли у більшості чиновників залишається системне потайне мислення.І ухвалений в 2011 році Закон України «Про доступ до публічній інформації» , хоч і полегшив процедуру отримання громадянами інформації, якою володіє держава, але ніяк не поміняв ментальність людей, службовців цій державі. Вони продовжують бути закритими, потайними і намагаються усіма можливими способами втаїти від громадян будь-яку інформацію, йдучи на своєрідні фокуси із законом.
Чергові такі фокуси продемонстрували мені начальник Миколаївського облУМВД Віталій Гончаров і його заступник Євгеній Ковтун.
Так, журналіст дійсно просто так не цікавиться якою - або інформацією. Безперечно він просить її для якої - або публікації, для розробки який - те теми. І, отримуючи інформаційний запит від журналіста, розпорядник цієї інформації, мабуть, вже підозрює, що не просто так він цікавиться цим–точно готує яку - те жахливу статтю про мене.Принаймні саме так інеї видається начальник нашої миколаївської міліції, коли дає розпорядження підлеглим знайти будь-яку лазівку в законі, підготувати відписку, але не дати прошену інформацію.
Спочатку я подав запит з питанням, до якого числа нинішній начальник Центрального райвідділу міліції Миколаєва Сергій Дяченко очолював міськвідділ міліції у Феодосії. Отримав відповідь, підписану Євгенієм Ковтуном, в якому він заявив, що це, згідно із законом–інформація з обмеженим доступом, тому, мовляв, ваш запит не підлягає задоволенню.
Потім я поцікавився у начальника Миколаївського обласного управління міліції, на якій посаді у Баштанском райвідділі міліції Миколаївської області працює син глави Ленінського районного суду Ніколаєва Павло Олефир. Відповідь під копірку така сама, тільки вже підписаний самим начальником облУМВД Віталієм Гончаровым.
У обох випадках Ковтун з Гончаровым, використовуючи заготівлю для «відписки» , посилаються на частину 2 статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» , згідно якої, як пишуть керівники миколаївської міліції «персональні дані по режиму доступу є інформацією з обмеженим доступом».
Відкриваємо закон. Частина 2 статті 5 свідчить, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. З якого неба Віталій Васильович узяв «персональні дані по режиму доступу є інформацією з обмеженим доступом» , залишається тільки здогадуватися. І з чого він вирішив, що інформація про посаду, яку займає людина в органі державної виконавчої влади–конфіденційна?
Але, припустимо, навіть якщо і так.Варто звернутися до елементарної логіки, і тоді виникає питання–чим відрізняється Віталій Васильович Гончаров від Павла Олефира у Баштанском РОВД? Обоє–діючі співробітники органів внутрішніх справ, обіймають конкретні посади. Але чому - те інформація про те, що Віталій Гончаров–начальник Управління МВС України в Миколаївській області не обмежена в доступі, а навіть опублікована на офіційному сайті МВС, а інформацію про посаду Павла Олефира або Сергія Дяченко керівництво миколаївської міліції приховує.
Але ніде, ні в одному законі не вказано, що начальник облУМВД–публічна особа, а дільничний інспектор–не публічне. Все–публічні, тому що наділені владними повноваженнями і отримують зарплату з державного бюджету.
Але повернемося до логіки.Якщо, на думку Гончарова, інформація про те, яку посаду обіймає конкретна людина в миколаївській міліції є конфіденційною і обмеженою в доступі, щоб бути логічною і послідовною людиною, Віталієві Гончарову треба прибрати з сайту МВС інформацію про те, що він–начальник миколаївського УВС. І взагалі заборонити усім своїм підлеглим говорити кому - або, що Віталій Гончаров–начальник миколаївської міліції. І по усіх інших теж. Але, виходить, що Віталій Гончаров–людина не логічна і не послідовна, раз дозволяє, щоб усі знали, яку посаду він сьогодні обіймає.
Щоб підтвердити нелогічність Віталія Гончарова, я подав йому запит, в якому запитав, хто на сьогодні є начальником Миколаївського облУМВД.І отримав зовсім нелогічну і непослідовну відповідь від все того ж заступника Євгенія Ковтуна, в якому говориться, що начальником облУМВД з 3 вересня 2014 року є Віталій Васильович Гончаров. Як так? А як же персональні дані, обмежені в доступі, конфіденційна інформація?
Гаразд, можливо, з відсутністю логіки впоратися в кріслі начальника облУМВД можна, може бути це не заважає керувати гарнізоном міліції. Але як бути з порушенням закону? Адже, згідно статті 212-3 Кодекси України про адміністративні правопорушення, неправомірна відмова в наданні інформації або неповне надання інформації, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» , тягне накладення штрафу на посадовців від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
А відмова була саме неправомірний. І полковник Євгеній Ковтун сам в цьому розписався, надавши інформацію про те, що Гончарів–начальник УВС, в якому сам і написав, що згідно частини 2 статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» , не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються особи, що обіймає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Виходить, доведеться платити штраф, раз порушив закон. Логічно?