Про "Порше Кайенн" на зелених волонтерських номерах

Ці машини реально можуть бути корисні на передовій, куди власне і передбачалася завозитися техніка на спеціальних зелених номерах. На тлі цього сэрэдненький Порше Кайенн у версії S з бензиновим мотором більше 4 літрів об'єму, та ще і в старому, першому «лупатом» кузові виглядає під «атошными» номерними знаками абсолютно нешкідливо, не чіплятимешся. Але все - таки хотілося б знати і розуміти, кому і за що, для чого і на яких підставах дають це зелене индульгирование.

Просто щоб розуміти–був час, ми затягували через кордон і швидкі допомоги під Хоттабыча, і броньовики для Альфы, і військові Штейеры та Геландевагены.Два крайніх скоро йдуть на передок в знову сформовану південним командуванням ВДВ 82 - ю бригаду, новий десантник - штурмову, відібрану на житомирському десантному полігоні з кращих мобілізованих і контрактников ВДВ! Сила! Туди ніби старшими офіцерами призначені наші старі знайомі Самара, Майк і Ведмідь!

Зараз я особисто рахую появу на київських вулицях таких машин з такими номерами аналогічним появі в дорогому шинку персонажа в камуфляжі, гомілках і з шевроном «бат. Нещадний таємний спецпестетц». Неправильно це. Хто знає, може, приганяли з самого фронту на ТЕ або ремонт, але я на передку Порше Кайенны, Мерседеси R - класу і свіжі Рейнджи не зустрічав. Не попадалися. Може погано дивився. Или не там, лошара, їздив.

Старі Ведроверы–часто-густо, хоча я–за реальні пікапи для хлопчаків типу Мицыка L - 200 або Ниссана Наварры (у крайніх випадках–за Амарок, але там цінник позліше і обслуговування покусючее) Або за армійські версії. Даймлера G - класу, Штейера Пухнув або Пежо G4. Але явно не Порше. На зелених номерах спецпризначення.

Поправте мене, якщо я не правий. Чим глибше в тил–тим товще генерали...

Олексій Мочанов