Великий український співає - Антоній Чехів

Дід Антонія Чехова по - батькові народився і живий в етнічно українському селі Вільхуватка Воронежської губернії, яка тоді належала Слобожанській Україні.

Бабуня по - батькові Єфросинія Омелянівна Шимко–у селі Зайцівка Харківської губернії. Одягалась в українську свиту й очіпок, була простодушною, вірила в нечисту силу, пішки ходила в Київ на поклоніння Лаврським святимо місцям.

Бабуня по матері–у місті Таганрог, що до 1888 року належав Катеринославській губернії (сучасна Дніпропетровська область). Тобто, серед предків А.Чехова–три четвертих українців.

Після визволення від кріпосного права Чехови переїжджають в донецьку слободу Кріпку, що знаходилась за 10 верст від мальовничого українського міста Таганрог, як згодом написавши у своїй автобіографії Антоній Чехів (саме так написано в його свідоцтві про народження). Ті, що батюшки Антонія Чехова однозначно ідентифікували собі як українців, видно з листа письменника від 15 лютого 1888 року, написаного напередодні поїздки сім’ї на відпочинок до міста Суми: «Мати і батько, як діти, мріють про свою Хохляндии».

А в 1902 році, розмовляючи на Білій дачі з Горьким і Лазаревським, А.Чехов сказавши: «Я–справжній малорос, і в дитинстві не говорив інакше, як по - малороссийски». Історичний факт, що А.Чехов вивчив російську мову лише після вступу до Московського університету!

Враховуючи, що Пушкін був практично африканцем, Лермонтов–французом де Лермонтом, а Гоголь, Достоєвський і Чехів–українці, то що ж залишається від великої російської літератури, мабуть, один Путін, та і тій ху…ло.