Гра престолів в МО. Частина 2. Електронні майданчики - антикорупція або корупція?

З першою частиною матеріалу можете ознайомитися тут.

Коли - те була сказана фраза: «Фашисти називатимуть себе антифашистами» (с). Живи Уїнстона Черчіль зараз і в Україні, він переінакшив би цю фразу так: «Корупціонери називатимуть себе антикорупціонерами».

Найбільшою реформою в МО по сьогоднішній день вважається закупівля через електронні майданчики. Вже на цьому етапі заощаджені величезні суми і система довела свою необхідність. На жаль, не все гладко і з цією реформою.

Ні, проблема зараз не в тому, що торги, які проходять через електронні майданчики, мають елементи корупції. Проблема в тому, що твориться перед торгами і після них.

Як приклад можна привести експеримент по живленню. Нині на аутсорсинге знаходяться декілька компаній, які «годують армію». «Офіс реформ МО» для поліпшення якості розробив механізм, при якому продукти купують окремо, а готують теж окремо військові кухарі або цивільні фахівці. Це дозволяє контролювати як якість продукції, так і процес готування. У випадку з аутсорсером такої можливості контролю немає.

Для експерименту були надані дві військові частини, але як тільки зайшла мова про розширення експерименту до десяти військових частин, на середньому рівні управління МО почалися підкилимові ігри, які всіляко гальмували цей процес.Міністрові постійно приходили які - те папери з твердженнями, що експеримент не має сенсу, що нині живлення через аутсорсеров дешевше (хоча вже давно були проведені аудити, які обгрунтовували, що живитися таким чином—навпаки, дорожче); писали доповідні в Комітет з протидії корупції про те, що експеримент має ризик корупції, вимоги в різні структури досліджувати той або інший процес. Це і є причина того, що експеримент сильно затягнувся в часі. Волонтерів утримували у межах роботи двох частин, поки ситуація не докотилася до міністра, і він не прийняв рішення збільшити до чотирьох частин і подивитися, наскільки розширення експерименту ефективне, відкинувши пропозиції злостивців про припинення експерименту по живленню на користь аутсорсеров. Основним лобістом останніх виступав Департамент держзакупівель.

Департамент держзакупівель виявився під впливом Олега Свирко, керівника Комітету конкурсних торгів. Олег прямо заявив, що не бачить необхідності в експерименті і прямо лобіював свою позицію в ДГЗ. Власне, це і було основне гальмо в розвитку експерименту по живленню.

Але саме живлення для армії не обмежується двома військовими частинами, які брали участь в експерименті. Закупівлю живлення повинні здійснювати на електронних торгах, і на цих тендерах теж почали відбуватися не цілком зрозумілі речі. Як приклад на тендер виходять 19 компаній, що є відмінним рівнем конкуренції. Але після проходження торгів 18 компаній відмовляються від виконання, і в результаті залишається все той же «Геус - груп» (колишній монополіст «Адмет - груп» ).

Власне, такі приклади із залученням фірм, які після тендеру відсіваються, і призводять до закупівель монополістів, які придумують різноманітні схеми і підключають різних людей з Міністерства оборони, щоб не здійснювалися зміни. Волонтери називають цей ряд компаній - монополістів «зачарованим колом» і намагаються з нього вирватися, але система всіляко цьому протидіє.

Нині у «Офісу реформ» є модель, як побороти цей замкнутий круг, але для її здійснення потрібно йому, як мінімум, не заважати і розширювати далі експеримент на інші частини. Для цього, окрім чіткої позиції міністра, необхідно, щоб уся вертикаль нижче сприяла змінам. На жаль, в середній ланці МО хапає людей, які можуть саботувати процеси навіть при прямій і чіткій вказівці міністра.

Окреме питання—це саме використання електронних майданчиків.

Після того, як набув чинності закон «Про публічні закупівлі» , усі майданчики повинні були пройти переатестацію в Мінекономіки і замовники повинні були укласти з ними договори.

Як правило, вибирали декілька компаній, щоб не сосредотачивать усі закупівлі на одному майданчику.

Першим пройшов переатестацію майданчик «Держзакупівлі онлайн». До неї спочатку було хороше відношення, оскільки україномовний сайт із зрозумілим і зручним інтерфейсом придивився відразу. Волонтери працювали на Prom.ua.

Після переатестації волонтерам прийшов лист про те, що якщо «Держзакупівлі онлайн» підключиться до сайту Міністерства оборони і через нього проходитимуть торги, то воно гарантують відрахування від прибутку 20% назад.

Коментар Артура Переверзева (волонтера «Офісу реформ» ) на тему вказаного листа:

«Коли мі отримали цей лист, то одразу побачили ознаки корупції в ньому. Куди повертати 20%? На картку керівника підрозділу? Немає в МОУ механізму повернення цих коштів, та й підстав для цього.

Департамент не має свого рахунку, хто має отримувати ці кошти? Начальник управління закупівель на картку?

Так що у будь - якому випадку ці 20% можуть бути охарактеризовані як «відкат».

Мі написали доволі нейтральну відповідь про відсутність споживи в цьому, але невдовзі на нас почався певний тиск з боку начальника управління закупівель Д. Клюшина.

Одразу після того, як закон «Про публічні закупівлі» (01.04.2016) набув чинності «Держзакупівлі онлайн» чомусь запросили проводити якісь тренінги на базі свого майданчика різним структурним підрозділам Департаменту, навіть тим, які не здійснюють закупівлі, а займаються, наприклад, забезпеченням діловодства, що просто немає сенсу, лише демонструє некомпетентний підхід. Тім паче, що функцію адміністрування електронних торгів мі здійснюємо у рамках відділу взаємодії з волонтерами від самого качану експерименту (кінець січня 2015 року). Більше того, у рамках реформи Департаменту цю функцію буде виконувати спеціальний сектор, якому мі будемо її передавати та проводити всі НЕОБХІДНІ навчання. Повноцінно мі готові «відійти» від цього тільки тоді, коли усе буде доведено до розуму, і ризиків псування чи згортання цього процесу не буде.

Я вказував Клюшину на цей лист та пов' язані з ним корупційні ризики, але він все одно проштовхнув підписання договору з ними першими. Моїй колезі він зазначив, що, мовляв «ви працювали з тими, хто платив вам, а мі будемо з тими, хто буде платити нам». Більше того, коли я руйнує це питання на комісії, Клюшин почавши виправдовуватися, погоджуватися щодо наявності корупційних ризиків і шкодувати про укладення угоди. Смішно.

Потім вже був укладений договір із Prom.ua, і те з вимогою провести аналогічний тренінг, і знову - таки включно з тими, кому він не потрібний. Це з розряду п’ятирічку за три роки. Але наявність догоди з ДЗО означає можливість відкату до співпраці з ними.У зв'язку з цим мі очікуємо троянд’яснення від Управління запобігання корупції щодо того, чи достатньо підстав для розірвання договору. Добрі, що майданчиків не два, а цілий десяток.

Тож наразі мі працюємо, як і раніше, на Prom.ua. Бажання працювати з ДЗО немає жодного. Я руйнує із ними це питання в листуванні, але сморід замість того, щоб визнати, що не мали рації, почали доводити мені, що таки сморід мають рацію і що це нормально. Ну і тиск Клюшина в цьому напрямку свідчить про якесь непрозоре співробітництво.

Та й тиск із боку начуправління закупівель—це окрема тема. Ми понад півтора року займаємося цим питанням, електронними закупівлями та їх впровадженням.Розробляли й упроваджували відповідний наказ по міністерству на етапі експерименту, потім розробляти та довели до прийняття закон «Про особливості гарантованого забезпечення потреб оборони» , робили це в команді з фахівцями з Мерту, і не тільки. Ані Клюшин, ані його команда компетенції не мають, проте мають нестримне бажання статі до керма. Показовим був перший випадок демонстрації цього всього, коли мі здавали до Кабміну звіт про експеримент. Один чортяка в Кабміні вирішив, що мі написали звіт «неправильно». Ми його кілька разів м'яко посилали, і на якомусь етапі пан Клюшин прийшов доводити нам, що мі здали звіт про (!) експеримент у невстановленій формі, хоча, звісно, ніхто не встановлював жодних форм звітування про експерименти.

Місцями тут справа навіть не в корупції, а в тому, що електронні торги—це інструмент, а користуватися ним треба вміти.Саме те мі передаємо цю функцію таким чином, щоб тільки компетентні люди з правильно виписаними інструкціями її виконували. Саме тому неможливо передавати її кудись поспіхом, де демонструють тяжіння до непрозорих схем» .

Загалом, поки процес реформ йде, але не все так гладко, як хотілося б громадськості. Сподіватимемося, що ці процеси дійдуть до свого логічного завершення на противагу протидії системи.