Україна залишиться без "Океану"

Яскравим прикладом підривної діяльності сусідньої держави є ситуація, що склалася навкруги ПАО «Миколаївський суднобудівельний завод «Океан». Структури, пов'язані з «Газпромом» і Кремлем хочуть незаконно встановити контроль над заводом, позбавити Україну потужного підприємства, здатного робити широкий спектр продукції суднобудування, задушити конкурента російських верфей, завдати удару по українській економіці в цілому.Останнім актом в «театрі абсурду» –а по - іншому назвати дії українською «Феміди» назвати складно–стало визначення Господарського суду Миколаївської області від 1 серпня, згідно з яким нібито по клопотанню наглядової ради ПАО «НСЗ «Океан» керівником підприємства став Валерій Морозов, людина який представляє кремлівський капітал.

Втім, судите самі.

Історія питання

У 2000 р. голландська Damen купила у держави 78% акцій простоюючого суднобудівельного заводу «Океан» (згодом пакет виріс до 98,7%). Те, що «Океан» –наймолодша з верфей корабельного Миколаєва–дуже перспективний, голландці довели дуже скоро. Вже через два - три роки «Океан» щорічно нарощував виробництво в рази(!), маючи портфель замовлень на декілька років вперед.Справа йшла настільки споро, що у достроечных набережних бракувало місць, причому, замовникам здавалися як корпуси, так і повнокомплектні, технічно складні судна.

Коли в 2005 р. уряд Тимошенко відмінив ряд пільг для суднобудування, Damen переглянув свої плани. Саме тоді у заводу з'явився ще один інвестор–норвезька Aker Yards(пізніше–Wadan Yards Group). У 2006 - м Damen і Aker створюють компанію Okean В.V, що управляє. (Голландія), а ще трохи згодом, мабуть, передчуваючи кризу, що насувається, Damen повністю поступається своєю долею норвежцям. У 2008 - м, коли планетарна економіка захиталася, а ринок суднобудування і зовсім рухнув, норвежці спробували знайти нового інвестора для потенційно перспективного, але на той момент проблемного бізнесу, що вимагав великих вкладень.

Тоді і почалася чехарда з російськими акціонерами.

Спочатку люксембурзька FLC - West Holding, за якою стояла російська ФЛК, купила 70% акцій Aker Yards, отримавши контроль над «Океаном» і двома верфями в Німеччині. Що були топ - менеджери ФЛК Андрій Бурлаков і Ганна Эткина стверджували, що основну частину угоди сплатила компанія Tamplestowe, представником якої виступав член ради директорів «Газпрому» Ігор Юсуфов. Він, нібито, просив не афішувати свою участь. За даними Эткиной, на момент купівлі власниками FLC - West являлися Tamplestowe, підконтрольна Юсуфовым, кіпрські офшори і сама ФЛК.

Прихід росіян не допоміг ні німецьким, ні українською верфям. Для Юсуфова, який спеціалізувався на енергетиці(а все, що пов'язано з енергетикою в Росії, тотально корумповано), це був не просто непрофільний, а взагалі чужий актив.Чи то «газпромівці» вирішили, користуючись світовою кризою, легалізувати частину свого надмірного кримінального капіталу, чи то, виконуючи завдання Кремля, вирішили «втопити» конкурентів російського суднобудування. А може ними рухали і обидва мотиви одночасно.

Wadan Yards Group з - за фінансових проблем і нестачі замовлень виявилася на межі банкрутства. Але не виконати зобов'язання перед німцями було немислиме. Долю німецьких верфей компанії вирішували під час переговорів Ангелы Меркель і тодішнього президента РФ Дмитра Медведєвої. Так у компанії з'явився новий інвестор. Ним виявився…син Ігоря Юсуфова Віталій Юсуфов. Формально власник змінився, але компанія залишилася під контролем Юсуфовых.

Перед тим, як Wadan Yards була оголошена банкротом, 98,74% акцій «Океана» переоформили на Blakur Company, розрахувавшись векселем. Абсурд полягав в тому, що борги «Океана» на суму понад 53 млн.євро, забезпечені активами заводу, були продані Blakur…за 200 доларів.

Blakur після закінчення угоди оголосила про ліквідацію, а акцію «Океана» пройшли через ланцюжок офшорів і в квітні 2011 р. опинилися біля Olympus Investments, менеджери якої представляли інтереси все того ж Юсуфова. Потім у Юсуфова і Бурлакова сталася суперечка, і у вересні 2011 р. послідував замах, в результаті якого Бурлак загинув, а його цивільна дружина Ганна Эткина дивом вижила.

Сумна доля заводу

Усі ці перипетії ми детально описали для того, щоб читачеві стало зрозуміло: як тільки завод в результаті сумнівних маніпуляцій опинився в руках структур, контрольованих Юсуфовым, його незавидна доля була вирішена наперед. У спадок від голландців він отримав одно з найпотужніших і сучасніших підприємств з унікальними потужностями і історією успіху.З 1951–роки створення– «Океан» здав більше 400 судів загальним дедвейтом понад 4 млн. тонн. Тут будували балкери, контейнеровози, постачальники льодового класу, танкера - химовозы. Проте з приходом росіян, в плани яких явно не входив розвиток українського суднобудування «Океан» виявився на краю прірви. Не виключено, що мета цих махінацій якраз і полягала в тому, щоб знищити конкурента російських верфей, перетворивши його на індустріальну пустелю.

Завод вели до краху. Заборгованість «Океана» перевищила 800 млн. грн, з яких 50 млн. грн—зарплата, портфель замовлень був порожній, навіть судноремонт майже завмер. Був момент, коли менеджмент звернувся по допомогу до компанії «Смарт - Холдинг» у надії оздоровити підприємство. Але у боротьбу вже вступив олігарх Костянтин Жеваго, який оформив контроль над юрособою, що збереглася, - пустушкою–голландською компанією Оkean B.V. У 2012 р.Оkean B.V. подала позов, що оспорює правомірність операцій з акціями і боргами заводу.

Далі послідувала нова серія маніпуляцій, в результаті якої пакет акцій виявився в руках черговим «офшорки» Zonel Operation(Кіпр), підконтрольною Юсуфовым, потім була ініційована процедура ліквідації підприємства. Проте ліквідатором став юрист, якого підозрювали в зв'язках з Жеваго. І, у відчайдушній спробі відстояти свої домагання на активи, Zonel Operations Ltd(росіяни) спробувала 4 листопада 2013 р. провести загальні збори акціонерів. У нагромадження абсурду був закладений ще один важкий камінь, адже повноваження органів управління підприємства, включаючи збори акціонерів і наглядову раду, припиняються з початком процедури банкрутства. Але, усупереч закону і здоровому глузду, збори були оголошені.

Спроба перехитрити самих себе спочатку не спрацювала.Представники уповноваженого держоргану–НКЦБФР зафіксували, що з - за грубих порушень при підготовці і відсутності кворуму збори не відбулися. Мало того, що воно «проводилося» позбавленим законних повноважень органом, реєстрація велася буквально «на колінах» , акціонери, що представляли опонуючу сторону на нього не змогли потрапити, та і взагалі для реєстрації 15 тис. акціонерів відвели…20 хвилин. Цей конфуз був широко висвітлений в ЗМІ.

Проте це не завадило менеджерам Юсуфова нібито від імені заводу розповсюдити релиз, в якому стверджувалося, що збори відбулися, і на нім обрали нову наглядову раду.

Від цього сумнівного «награди» до суду посипалися клопотання, які з нез'ясовною легкістю задовольнялися Фемідою! Так 14 травня 2014 року Вищий господарський суд України відмінив процедуру ліквідації, дозволивши підняти голову росіянам, що бажають відновити контроль над угробленим ними ж підприємством. Того ж дня забавний «награда» призначив керівником підприємства своєї людини–Валерія Морозова. І почалася нудна епопея «введення на престол» цього персонажа. Вона - те і завершилася абсурдним визначенням Господарського суду Миколаївської області від 1 серпня, яке зобов'язує державного реєстратора внести зміни ЄДРПОУ, в частині визнання Морозова президентом(тобто керівником) підприємства.

Морозов—одіозна особа, відома николаевцам зовсім не з кращої точки зору.Його професіоналізм у сфері суднобудування сумнівний–він працював в крюінгу, а потім очолював суднобудівельне підприємство «Порт - Сервіс» , яке орендувало потужності Чорноморського суднобудівельного заводу. У Миколаєві пам'ятають скандали з ухиленням «Порт - сервісу» від податків, заборгованістю по зарплаті і невиконанню зобов'язань перед замовниками. «Порт - сервіс» заборговував мільйони за надані послуги, але був не в змозі розплатитися. Послідувала черга судових розглядів. В результаті відношення Чорноморського заводу і «Порт - сервісу» розжарилися настільки, що останній був вимушений ретируватися з території ЧСЗ, так і не погасивши боргів.

Надбанням гласності є і нехороша історія о «відкатному» тендері «Порт - Сервісу» і ГП «Іллічівський морський торговий порт» на будівництво буксира, результатом якої стала кримінальна справа. В ході його розслідування з'ясувалося, що посадовці порту і керівництво ТОВ «Порт - Сервіс» оволоділи держзасобами в сумі 56 млн. грн Можна згадати кримінальну справу відносно Валерія Морозова за фактом ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах–більше 26 млн. грн–шляхом підробки і укладення фіктивних угод з «конвертами» , кримінальні справи, пов'язані з шахрайством і привласненням 2,5 млн. доларів банківського кредиту, з умисним доведенням підприємства до банкрутства.

Цінний кадр для клану Юнусовых, що і говорити!

За допомогою таких ось людей вони намагаються відновити контроль «Океаном».Зручніше за момент не придумаєш. Увага громадськості прикована до ситуації на Сході. А тим часом, спробою нишком «віджати» величезне підприємство, Україні наноситься серйозний економічний ущерб. Не працюватиме «Океан» –з'явиться більше замовлень у російських верфей. Тут навіть міжнародні санкції не допоможуть, адже мова багато в чому саме про російські замовлення, які колишній менеджмент намагався притягнути на завод.

Як бачимо, росіяни за допомогою корумпованої судової системи завдали Україні удару по тилах, незаконно встановлюючи контроль над стратегічним підприємством, яке ще нещодавно давало тисячі робочих місць і багатомільйонні надходження до бюджету.

Що ж, тепер николаевцам можна тільки поспівчувати…

Влада.НІ