Випробування для НАБ. Як президент дискредитує бюро "справою Кононенко"

"У мене і моєї команди немає бажання бути ширмою для відвертої корупції"–покидаючи свій пост заявив екс - міністр економіки Айварас Абромавичус.

Абромавичус на усю країну звинуватив главу фракції БПП Ігоря Кононенко в тому, що той лобіював призначення своїх людей на посаді декількох держкомпаній.

Серед підприємств, що цікавлять Кононенко–"Укрхимтрансаммиак", "Укрзовнишинформ", Агентство акредитації України і інші.

Публічні звинувачення в корупції свого соратника і партнера по бізнесу Ігоря Кононенко президент тут же переадресував в НАБ, завіривши, що Ігор Кононенко готовий співпрацювати з новим органом, покликаним боротися з корупцією.

Такой ось хід конем.

Глава НАБ Артем Сытник на усі питання про справу Кононенко, як правило, опускає очі і говорить що - те невиразне–на зразок того, що "ведеться слідство".

Він, як ніхто інший, розуміє, в яку непросту ситуацію потрапив.

Усі, хто знають, як працюють слідчі органи, усвідомлюють, що "справа Кононенко"–це блеф і маніпуляція з боку президента.

"Заяви Абрамовичуса–це тільки слова. Вони не можуть бути складом злочину. Довести примус до яких - або діям постфактум–неможливо. І це президент прекрасно розуміє"–запевняє керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунин.

Учора президент був присутнім на присязі перших 30 бійців Управління спеціальних операцій, тих самих, які будуть "забійною силою" при затриманні топ - корупціонерів.

Якщо детективи Бюро доведуть причетність Ігоря Кононенко до корупційних схем, цей спецназ виявиться на порозі будинку людини, якої між собою чиновники і бізнесмени називають "гаманцем президента".

Інакше–робота НАБ буде дискредитована, а "боротьба з корупцією залишиться" тільки фігурою мови.

Що вже зробив НАБ за короткий строк з моменту створення і як детективи Бюро оцінюють перспективи "справи Кононенко", з'ясовувала "Українська правда".

Як створювалося НАБУ

"Новий орган ще толком не запрацював, а його вже звинувачують в корупції. Для спецназівців бюро закупили шкарпетки за завищеною ціною–373 гривни за пару"–бадьоро начитує стендап на сходинках будівлі Національного антикорупційного бюро журналіст телеканалу "Україна".

Віталій Шабунин, координатор Центру протидії корупції, почувши слова журналіста, лише посміхається:"Слухай, шкарпетки–це вже четверта інформаційна атака на НАБ за останній час. Сытник вже багато разів пояснював, чому спецодяг для спецзавдань не може коштувати дешевше".

Шабунин–частий гість в Антикорупційному бюро. Він–один з активістів, хто ще з березня 2014 - го системно лобіював створення нового органу по боротьбі з топ - корупціонерами.

Тільки за скромними підрахунками громадської організації "Центру протидії корупції" і розслідувачів "Наші гроші", з українського бюджету щорічно виводиться більше 100 млрд гривен.

Ключові схеми–держзакупівлі, митниця, нафтогазовий ринок. Причому посадовці використовують серйозне політичне прикриття на найвищому рівні.

Ідея створення органу по боротьбі з топ - корупцією обговорювалася впродовж декількох років активістами громадських організацій і журналістами–розслідувачами.

У березні 2014 - го роки громадські діячі подали перші антикорупційні законопроекти у ВР.

Але цей пакет законопроектів довгий час знаходився на вивченні в Адміністрації президента. На той момент виконувачем обов'язків президента був Олександр Турчинов. Шанс швидко прийняти пакет законопроектів був упущений.

До антикорупційних законів повернулися тільки восени 2014 - го. Тоді серйозно за їх вивчення взялися юристи президента Порошенка.

"Логіка правок полягала в тому, щоб постаратися скоротити повноваження НАБУ і ослабити громадський контроль за органом. Але при цьому законодавчо розширити вплив президента на бюро"–вважає експерт Transparency International Ярослав Юрчишин.

Наприклад, згідно з первинним текстом закону президент лише церемоніально підписував кандидатуру на пост глави НАБУ, а відбір кандидатів–була відповідальністю незалежної комісії.

Але вже в лютому 2015 - го була внесена правка в закон, згідно якої президент отримував право вибирати главу з 2-3 кандидатів, що пройшли попередній відбір комісії.

Також юристами АП не раз робилися спроби обмежити громадський контроль за діяльністю НАБУ, наприклад, зменшити кількість учасників Громадської ради.

"Щоб відстоювати незалежність бюро, ми зустрічалися з представниками МВФ і пояснювали їм, що відбувається з антикорупційними законопроектами. А вони у свою чергу давили на президента, фактично пояснюючи, що від швидкості запуску бюро, залежить швидкість траншей"–розповідає координатор "Центру протидії корупції", як ситуативно вдалося перегравати супротивників НАБУ.

Найскладніша боротьба розгорілася навколо призначення глави.

У Адміністрації президента хотіли бачити на цій посаді грузина Давида Сакварелидзе.Мабуть, припускаючи, що він може бути залежнішим від президента кандидатом.

Громадськість просувала на цей пост депутата Віктора Чумака, але в АП були проти.

Артем Сытник переміг, виявившись найбільш компромісною фігурою. І, здається, рівновіддаленою від політичного впливу.

Такі ж танці були і навколо призначення антикорупційного прокурора Назара Холодницкого.

"Стратегія була така, що усіх найпринциповіших і поступово вибивали. На мій погляд, найбільш сильною кандидатурою був би Віталій Касько, який проявив себе як дуже принциповий у справі "діамантових прокурорів"–коментує депутат Єгор Соболєв, співзасновник "Громадського люстрационного комітету".

Від неупередженої позиції антикорупційного прокурора залежить багато що. Це саме він дає дозвіл на застосування санкцій відносно підозрюваних, виїмку документів, слідчі дії.І фактично через нього можна вплинути на хід справи, за бажання його завалити.

Той факт, що Порошенко таємним указом у кінці січня присвоїв генеральське звання Назару Холодницкому, для багатьох стало сигналом–"Папа хоче показати, хто у будинку хазяїн".

Мисливці за корупціонерами і риски НАБУ

"У нас є усі інструменти, щоб розслідувати корупційні схеми. Наші журналісти немало вже зробили в цьому напрямі. До того ж ми посилено вчилися на британських тренінгах"–заспокоює журналіста "Української правди" усмішливий Іраклій, аналітик НАБУ.

Свою біографію він описує коротко: "Я–людина з "Великої четвірки".( група аудиторський компаній, в яку входить Deloitte, PwC, EY, KPMG–УП)

Після Майдану Іраклій пішов працювати в реформаторську команду міністерства економіки, аналізував ситуацію на держпідприємствах, пройшов конкурс в нову прокуратуру. Але коли відкрили вакансії в НАБУ, не роздумуючи, подався на вакансію аналітика.

"Якщо хоч би закрити декілька великих корупційних схем, то нам і гроші МВФ виявляться не потрібними"–мріє він.

Іраклій–один з 22 аналітиків НАБУ (за штатним розкладом їх повинно бути - 31), який пройшов багатоетапний відбір і на початку грудня був працевлаштований. З 283 вакансій на позицію детективів НАБ, відібрані доки 80 чоловік.

Іраклій говорить, що нинішня зарплата в 30 тисяч гривен, звичайно, менше ніж він заробляв в міжнародній аудиторській компанії.

"Я ніколи не думав, що працюватиму в держструктурі.Але зараз я не бачу важливішої справи, ніж боротьба з корупцією. Інакше ми нічого не побудуємо"–пояснює свою мотивацію Іраклій.

Його колега детектив Артем, у минулому фінансовий директор і боєць одного з добровольчих батальйонів, говорить ще жорсткіше: "Якщо ми не почнемо саджати корупціонерів, народ почне їх відстрілювати самостійно".

І аналітик, і детектив упевнені, що для проведення розслідувань у них є майже усі інструменти–відкриті більше 100 реєстрів (держреєстри фізичних і юридичних осіб, реєстр доручень, бази МВС. ДАІ податкової, казначейства–УП).

Що важливе–детективи бюро, згідно із законом, можуть ініціювати затримання, якщо є підозри, що фігурант справи може сховатися, як це було, наприклад, у випадку з Клюєвим.

Але ось член Громадської ради при НАБУ і глава "Автомайдану" Олексій Гриценко не приховує свого песимізму.

"Ризик політичного тиску дуже високий–говорить він.–Хоча президент і не приймає рішень по НАБ, він намагається впливати усіма можливими способами. Ось висловився з приводу того, що бюро не потрібне прослуховування–це вже про багато що говорить. Зараз спроба поставити корупціонера на прослуховування повинна здійснюється через СБУ і тут ніяк не застрахуватися від зливу інформації".

Проблема, за словами Гриценко, не лише в спецзасобах, але і в тому, що закони, що регламентують діяльність бюро, потребують доповнень–наприклад, необхідно підвищити зарплату бійців управління сил спеціальних операцій НАБ (зараз це 4, 200 гривен).

Голосувати за ці зміни доведеться парламенту.

І як голосуватимуть депутати фракції БПП і Народного фронту, чиї представники–Ігор Кононенко і Микола Мартиненко ( вже екс - депутат–УП)–є фігурантами справ, НАБУ, що знаходяться в розробці?

"Дискредитація бюро вже почалася. І президент в цьому грає не малу роль, посилаючи сигнали в суспільство, що НАБ йому підконтрольно"–обурюється Шабунин. Він вважає, єдиний шанс Сытника і Холодницкого вистояти–це спертися на громадянське суспільство.

"Тест на Кононенко"–це не лише випробування на міцність НАБ. Але і тест, який повинен показати справжнє відношення президента до боротьби з корупцією, а не тільки його пафосні заяви.

Чи "готовий він посадити свого соратника і друга"?–ось головне питання, на яке доведеться відповісти Порошенко вже найближчим часом.

Анастасія Рингис Українська правда