Україна і корупція. Чи є вихід?

Від слова «корупція» вже нудить. Про засилля корупції в усіх сферах життя українців не говорить тільки ледачий. Корупція заважає проведенню реформ. Корупція–це вселенське зло, яке не дає дихати. З - за корупції ми так погано живемо. З - за корупції українські громадяни безправні і беззахисні. Корупція буквально знищує український бізнес. І так далі, і тому подібне. Щодня, у випусках новин будь-якого українського телеканалу можна почути про новий корупційний скандал. І це зовсім не обов'язково торкається вищих ешелонів влади. На хабарах і зловживанні владою попадаються співробітники правоохоронних органів і судді, депутати місцевих рад і педагоги, лікарі і чиновники.Деяких ловлять «на гарячому» , але і достатню кількість корупційних діянь роками доводиться доводити в…корумпованих українських судах. А багато діячів від корупції вільно опочивають на лаврах, користуючись результатами своєї злочинної діяльності.

Звичайно, кроки по боротьбі з цією напастю робляться. За останні півроку ухвалені декілька найважливіших законів, наприклад «Про Національне антикорупційне бюро України» , «Про відвертання корупції». Але, в нашій країні, як повелося, все робиться або недостатньо швидко, або повільно, або зовсім гальмується. Коли ці закони запрацюють повною мірою, не скаже, мабуть, ніхто.

У Глобальному індексі сприйняття корупції, який щорічно готується Transparency International, Україна, за станом на 2014 рік, займала 142 місце з 174 можливих, тобто одну з найнижчих позицій у світі.Нижче в цьому індексі з пострадянських республік знаходяться тільки Узбекистан, Туркменістан і Таджикистан. І якщо вже говорити про постсоціалістичний європейський простір, то найуспішнішими країнами за результатами боротьби з корупцією, можна назвати Польщу, яка зайняла 35 місце і Естонію з 26 місцем.

У маленькій Естонії, завдяки кардинальним змінам в державному устрої, звільнили практично усіх місцевих чиновників і суддів, замінивши їх новими фахівцями, яких підготували впродовж декількох місяців. Крім того, на початку реформ правова система радянського зразка була просто скасована і деякий час діяли закони довоєнної Естонії (до 1940 року).

У Польщі вирішили діяти іншим шляхом. Там створили спеціальний орган–Центральне антикорупційне бюро (у 2006 році), в якому сьогодні працює близько 1000 чоловік з досить високою зарплатою.Співробітники Бюро мають право мониторить не лише джерело доходів держслужбовців, але і їх витрати. Причому, можна провокувати чиновників на отримання хабарів. А за надання неправдивих відомостей про доходи - витрати, держслужбовець може загриміти за грати. Після декількох гучних скандалів, польські чиновники стали, в основному, боятися брати хабарі і ситуація.

На думку аналітиків Інформаційної кампанії Stronger Together, Україні потрібне суворе очищення судів і виконавчої влади від «старих кадрів» і створення спеціальних структур по боротьбі з корупцією, що жорстко застосовують на практиці норми антикорупційного законодавства.

Як правило, люди вважають, що усі корупційні діяння відбуваються де - те там, далеко, в столиці, а на місцях–це тільки виконавці чиїй - те «найвищої волі». Частково, так і є. Особливо, це проявлялося під час перебування президентом В.Януковича.І, проте, в містах і селах існує своя, місцева, корупція, не залежна від «центру» , що пустила корені і процвітаюча саме в місцевих умовах.

Зі свіжих прикладів, можна привести наступні.

У кінці квітня 2015 року суд визнав винним міського голову г.Баштанка Миколаївської області в здійсненні адміністративного корупційного правопорушення по ст.172-7 КУоАП (порушення вимог по повідомленню про конфлікт інтересів) і накладено стягнення у вигляді штрафу. Встановлено, що вказаний чиновник в жовтні минулого року припустимо конфлікт інтересів, підписавши акт виконання ремонтних робіт з приватним підприємством, яке належить його синові.

Нещодавно прокуратурою м. Миколаєва розпочато кримінальне виробництво за фактом зловживання службовим станом посадовцями адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 УК України).

Встановлено, що за результатами проведення відкритих торгів по закупівлі послуг з вивезення сміття на території Заводського району міста, комітетом з конкурсних торгів безпідставно відхилена економічніше вигідна пропозиція одного з учасників і переможцем вибрано підприємство, ціна якого за вказані послуги на 1 млн грн вище відхиленої пропозиції.

Дуже багато николаевцы стикалися з проявами корупції при вступі до Вузів. У 2013 році Центром аналітичних досліджень було проведено опитування, згідно з результатами якого 71,6% респондентів або самі стикалися з корупцією в миколаївських внз, або говорили, що їх близькі родичі знають про такі факти, 28,4% учасників відповіли, що не стикалися з фактами вимоги хабарів у внз Миколаєва.Причому 5,3% від тих респондентів, які сказали, що стикалися з фактами корупції, упевнені, що здирство є в усіх миколаївських вищих учбових закладах і в рівній мірі.

Автор поспілкувався з представниками місцевого бізнесу : директором підприємства, що випускає продовольчі товари і директором підприємства, - забудовника (візаві просили не називати їх імен). Обоє стикалися із здирством чиновників, відповідальних за ухвалення рішень, пов'язаних з бізнесом, обоє неодноразово страждали від «наїздів» податкових органів. Були суди, справи вирішувалися роками; деякі вигравалися, деякі немає. Обидва співрозмовники твердо упевнені, що справа не в конкретних місцевих чиновниках, що бажають незаконно збагатитися за рахунок бізнесу, а у своєрідній вертикалі, побудованій для здирств і відкатів і ведучої в найвищі органи влади. Хоча, на думку бізнесменів, і на місцевому рівні можна зменшити апетити корупціонерів.Наприклад, за допомогою публікацій в ЗМІ, що розкривають «схеми» і називаючи корупціонерів по іменах. Незважаючи на появу у великих кількостях громадських псевдодіячів, що не втрачають завойовану репутацію громадські організації також допомагають боротися з проявами корупції.

Що ж до простих людей (сусіди автора по під'їзду), то, на їх думку, з проявами корупції необхідно боротися силовими методами, тобто «ловити на гарячому» і давати великі тюремні терміни. Самі ж люди, як правило, інертні і готові пристосовуватися, що власне, і відбувається: городяни готові платити за місце в дитсадку, готові давати гроші дітям на іспити до Вузів, не проти поборів в школах і подарунків учителям до усіх свят, поблажливо відносяться до хабарів представникам ДАІ і тому подібне, перекладаючи відповідальність на міліцію і суд і нарікаючи на недосконалість закон і неможливість впливає на ситуація зі свого боку.

Якщо ж скласти своєрідний рейтинг корупції на місцевому рівні, то николаевцы (з числа, опитаних автором) ставлять на перше місце по корупційних проявах дошкільні, шкільні і вищі учбові заклади, на друге–правоохоронні органи, на третє–установи охорони здоров'я, на четверте–місцеву владу, в особі депутатів і чиновників, на п'яте місце–суди.

Ігор Пох, спеціально для «Злочинності.НІ»