Українське фермерство. Чи потрібна допомога держави?

28.07.2016 18:03

Але ось, чи достатня допомога української держави своїм аграріям? Чи справляються самі малі фермерські господарства? Скільки витрачають на підтримку своїх фермерів країни Європейського Союзу? Спробуємо розібратися.

Як в Євросоюзі підтримують фермерів

Як стверджують аналітики Інформаційної кампанії «Stronger Together» , на підтримку фермерів Євросоюз витрачає немало–52 мільярди євро, або ж половина свого бюджету. Європейці не практикують пільгове оподаткування.У них діє система дотацій і субсидій з розрахунку на 1 гектар–виплата на 1 га площі, і не важливо, як вона використовується–випас худоби, вирощування культур або взагалі площа порожня. Проте якщо у них високий рівень дотацій, то і висока ціна оренди за землю. У нас навпаки–низька оренда і низький рівень дотацій. Співвідношення залишається таким же–орендна плата складає близько 60% від дотацій.

Для тих, хто використовує методи, які сприятливо впливають на клімат і довкілля, виділяють ще так звані «зелені виплати». Особливі субсидії також надаються молодим фермерам до 40 років, які почали сільськогосподарську діяльність не раніше чим за 5 років до моменту подання на субсидію. Існують ще інші програми підтримки–але ці три види дотування аграріїв є найістотнішими.

Щоб претендувати на фінансову допомогу, потрібно підтвердити, що сільськогосподарська діяльність є основною для одержувача засобів. У отриманні субсидій можуть відмовити також і тоді, якщо загальна сума затребуваних виплат менше 100 євро, або ж якщо загальна площа фермерського господарства, яка підпадає під субсидію, складає менше 1 гектара. Приміром, у Великобританії мінімальна площа земель, на які надається субсидія за базовою схемою, складає 5 га, при цьому кожен окремий шматок землі з цієї загальної площі повинен містити мінімум 0,1 га, які відповідають вимогам для отримання субсидії. У 2019 році система виплат субсидій має бути дещо скоректована. У числі потенційних змін - обмеження виплат великим холдингам мінімум на 5%, якщо ці виплати перевищують 150 тисяч євро.

Субсидують ферми в ЄС немалими сумами.За даними бази даних моніторингу FADN, яке є репрезентативним для більш ніж 4,9 мільйонів холдингів по усьому ЄС, в 2012 році середній розмір субсидій на одну ферму в ЄС складав 11,5 тисяч євро в рік. Найбільші платежі на фермах в Словаччині і Чехії, де великі корпоративні господарства відіграють важливу роль. А кожна ферма в Люксембурзі отримала, в середньому, 63 000 євро у вигляді субсидій в 2012 році, тоді як в сусідній Бельгії - 28 000 євро.

Словацькі ферми навіть з субсидіями збиткові. Сумна ситуація не лише у них. Окрім Словаччини, є інші країни, де загальні субсидії були близькі або більше доходу сім'ї фермера. Тобто, залежність від виплат держави величезна. Така ситуація в Ірландії (96%), Латвії (100%), Естонії (112%), Словенії (156%), Люксембурзі (169%), Чехії (177%), Фінляндії (234%) і Швеції (236%).

Деякі дослідники піднімають проблему субсидування в Європі, стверджуючи, що це великі витрати, які підтримують свідомо збиткові ферми. Ірландія–яскравий тому приклад.

В цілому практика показує, що програми підтримки не завжди дають бажаний ефект допомозі і мотивації для розвитку. Часто вони тільки підсаджують на дотаційну голку і не сприяють цими мотиваціями зростанню ефективності фермерської діяльності.

Офіційна статистика підтримки фермерів в Україні

На початку весни директор Департаменту фінансово - кредитної політики Минагрополитики Баграт Ахиджанов розповів про те, як держава планує підтримувати аграріїв в 2016 році, згідно із Законом України «Про державний бюджет - 2016». З основного фонду планується виділити 350 мільйонів гривен, а із спеціального–1424,6 млн.За словами чиновника, засоби з основного фонду призначені в першу чергу для здешевлення кредитів для АПК–300 мільйонів, а 50 мільйонів–на підтримку тваринництва. Спеціальний фонд планують розподілити таким чином: на інтервенційний фонд Аграрного фонду передбачені 1400 млн грн : на кредити фермерським господарствам - 15,8 млн грн, до резервного посівного фонду–5,0 млн грн і на лізинг сільгосптехніки–3,8 млн грн

Безпосередню пряму фінансову підтримку фермерам уповноважений надавати Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Раніше на цю структуру було багато нарікань відносно непрозорості і непродуктивності її діяльності. Її нинішній глава Іван Слободяник у своїх численних інтерв'ю декларує курс на прозорість, мовляв, усі дані можна побачити на сайті відомства.І дійсно, звіт за 2015 рік показує, куди пішли надані державою гроші - 25 млн. 600 тыс грн Отримати їх захотіли, і подали на розгляд документи регіональних комісій, 188 фермерських господарств на загальну суму 39 551, 10 тис. грн Після усіх засідань комісій і бюрократичних процедур фінансову підтримку отримали 158 фермерських господарств. В середньому кожен з прохачів отримав 162 тис. грн, хоча теоретично можна просити суми до 250 тисяч гривен. Цей фонд надає фінансову допомогу на поворотній основі, тобто це що - те на зразок безвідсоткового кредиту на 5 років. Гарантією повернення засобів стає запорука майна фермера. У 2016 році держава через цей фонд готова надати аграріям лише 15,8 мільйонів гривен, причому вони вже умовно розподілені по областях, тому потенційно доступна сума не дуже велика, а що бажають немало.Проте, якщо звернутися в регіональне відділення фонду з відповідними документами–шанси на отримання держпідтримки у фермерів ще є.

Що говорять на місцях

Юлія Мискевич, директор ТОВ "Аврора - Музыковка" :

- В оренді у підприємства знаходиться 700 га землі, вирощуємо соняшник. В основному, уся земля розташована біля зрошувальних каналів. Канали великі, але труби вирізані вже давно. Все хто хоче собі зрошування, сам укладає труби. Держава, на жаль, це не компенсує. Тобто, ти просто даруєш труби адміністрації району. Якщо немає зрошування, то сподіваєшся на дощі. А це своєрідна лотерея. Вода дорожчає з кожним роком. Кредит узяти можна, але тільки в комерційних банках. Вони часто дзвонять з різними пропозиціями. Я кредити ніколи не брала з - за високих відсотків.У зв'язку з нестабільним валютним курсом важко вгадати вартість хімічних добрив, там ціна в доларах. А ще дизельне паливо, яке постійно дорожчає. Усю продукцію ми відвозимо на елеватор. Можна і в порт, але там дуже довгі черги. Цього року збільшили коефіцієнт, і податок на землю виріс, тепер пайовикам ми платимо набагато більше, ніж минулого року. Відповідно, для того, щоб не впала і так не дуже великий прибуток, вимушені будемо підняти відпускну ціну насіння соняшнику. Загалом, сподіваюся тільки на себе, без допомоги держави, від якої хотілося хоч би дешевих кредитів і можливості їх оформити.

Олена Піскун, директор департаменту агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації виділила декілька складових в проблемах фермерів Миколаївської області і шляху їх рішення :

· низька закупівельна ціна на вирощену продукцію;

· відсутність або недолік обігових коштів;

· малий розмір земельних ділянок фермерських господарств (76% фермерських господарств області з розміром земельних ділянок до 100 га);

· різний підхід в оподаткуванні земельних ділянок;

· недоступність зовнішніх ринків збуту фермерської продукції;

Шляхи рішення існуючих проблем :

· перегляд державної кредитної політики по відношенню до фермерських господарств;

· об'єднання фермерів в кооперативи або групи для консолідації зробленої сільгосппродукції з метою збереження і реалізації її як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.Пріоритетом Міністерства аграрної політики і продовольства України є надання фінансової підтримки малим і середнім фермерським господарствам. Планується перехід до прямій державній підтримці малих і середніх фермерів, таких, які обробляють до 500 га землі і не мають доступу до банківським кредитам;

· введення єдиного земельного податку. З метою вирівнювання податкового навантаження на сільгоспвиробників, істотного збільшення доходів бюджетів територіальних громад, виведення з тіні заробітної плати, вважається необхідним введення єдиного земельного податку, який включав би усі можливі податки і збори, у тому числі внески до державних соціальних фондів.У знову створеним податку має бути визначений розмір плати за гектар ріллі і сплачуватися цей податок повинен усіма без виключення власниками права оренди ріллі або власниками права на земельну ділянку у разі відсутності орендарів.

Засоби від сплати податку повинні зараховуватися до державних соціальних фондів, виходячи з числа найнятих робітників і бюджету територіальної общини, в межах якої знаходяться сільськогосподарські угіддя.

Що стосується державної підтримки фермерських господарств. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 300 «Про затвердження Порядку використання засобів, передбачених в державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів» з державного бюджету, Миколаївській області доведений ліміт в об'ємі 10,8 млн.грн. Триває прийом документів для участі в конкурсному відборі.Звертатися можна до Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації за адресою: г.Николаев, вул. Спаська, 1

Окрім цієї конкурсної програми, можна отримати поворотну допомогу і у Фонді підтримки фермерських господарств.Згідно з даними Державного фонду підтримки фермерських господарству 2015 році в Миколаївській області поворотну допомогу від Фонду отримало 11 фермерських господарств на загальну суму 1520000 грн, від 55 тис. до 200 тис. грн на господарство. У 2016 році загальна сума поворотної допомоги зменшена до 909000 грн для усіх фермерських господарств, що бажають отримати допомогу. На сьогодні конкурс на надання такої допомоги триває.

Що стосується місцевих програм підтримки фермерів, то у поточному році в обласному бюджеті фінансування на розвиток сільського господарства не передбачено.

Натхненник, сировар і співзасновник Ферми Шполянских (виробництво сирів і молочної продукції), Дарина Шполянская :

-На даний момент ніяких програм по підтримці малого фермерства від держави не існує. Коли - те, при Ющенку були програми по роботі з малими фермерствами, був організований державний фонд, в який внесок робили, як фермери, так і районні і обласні адміністрації. Фонд видавав безвідсоткові кредити на старт бізнесу, оформлення документації, закупівлю устаткування. Окрім цього були ще регіональні фонди і приватні, які видавали засоби під символічні відсотки. При Януковичі поступово усі фонди були закриті.Зараз працює Український Фонд Підтримки Підприємців і ще пара приватних фондів, але у них є регіональні обмеження (тобто Київська область може брати кредит, а Миколаївська—ні) ну і відсотки не такі вже і маленькі, хоча звичайно нижче банківських. Нам вдалося зробити старт виключно завдяки людям, які просто нам довіряють і допомогли фінансово тоді, коли без вливань було не обійтися. Зараз ми активно шукаємо можливості перейти на системи незалежного енергопостачання, оскільки ресурси з'їдають чималу частину собівартості продукції. Але варто відмітити, що на місцевому рівні чиновники надають усіляку підтримку, яка в їх силах і за це вже величезне спасибі. Так само зараз дуже активно реформують податкову і законодавчу базу на рівні держави, регулюючу діяльність малого бізнесу і фермерства.Так, на це підуть місяці, а може і роки, але те, що ми бачимо на сьогодні має позитивну тенденцію. Закон мають намір привести до наступного принципу: чим якісніше продукт і добросовісніше робота, тим більше бонусів.

Стан бізнесу можна позначити статусом «все складно». З одного боку якісний продукт має попит. З іншого боку, якісний продукт виходить реально в два рази дорожче за заводський. Безумовно, прибутковість і перспективність сироваріння в нашому регіоні сильно недооцінена, але на даний момент увесь прибуток йде на забезпечення виробництва. Сільське господарство прибутково завжди було, є і буде. Питання тільки в підході і в підтримці держави. На даний момент ніяких пільг, податкових канікул, фінансової або юридичної допомоги немає. Навіть питання не у фінансах, а в нескінченній паперовій тяганині, яка шалено ускладнює старт.

На даний момент специфікація на один вид продукції (конкретно сиру) коштує 11 000 грн У мене в асортименті на даний момент 9 видів сиру, тобто, щоб отримати специфікацію на увесь асортимент мені необхідно практично $4000. Така ж сума потрібна для мінімальної енергонезалежної установки. Для нас це на даний момент просто непідйомна сума. І мені здається, що цілком в силах держави понизити вартість документації і створити кредитування на енергонезалежні установки.

Ми не втрачаємо віри в майбутнє нашої країни. І, незважаючи на нескінченні складнощі, погані дороги, відсутність фахівців і безліч інших перешкод, нас надихає віра людей в те, що ми робимо!