"Як поети люблять свої творіння, а батьки–своїх дітей, так і розбагатілі люди дбайливо відносяться до грошей–не лише в міру потреби, як інші люди, а так, немов цей їх твір. Спілкуватися з такими людьми важко: ніщо не викликає їх схвалення, окрім багатства". Сократ, старогрецький філософV-IVст. до нашої ери |
А скажи Сократ такі слова нині, був би він прав або немає?
Старогрецький мудрець Клеобул з Линда (VI - V ст. до нашої ери) відповідаючи на питання "Який є необхідний захід всякому придбанню?» , пояснював:"Для мудрих цей захід пропонує закон; а для безглуздих розповім я байку, яку як, - те випадково почув від дочки. Одного разу місяць попросив свою матір: "Сшей мені сукня за моєю міркою". Але та відповіла: "Як же я зшию за твоєю міркою? Адже зараз ти повна, а скоро станеш худенькою, а потім і зовсім зігнешся в інший бік". Ось так само і людині поганому і безрозсудному ніяке придбання не буде за міркою. Всякий раз у нього інші потреби з - за різних випадковостей і примх". |
Поза всяким сумнівом–ТАК. Істина, що в них закладена, безмежна і в часі і по простору. Підтвердження–через два з половиною тисячоліття людям слова Сократа не лише ведені, а і корисні.
Проте, чи винні розбагатілі люди у своїй непомірній любові до грошей? Звичайно–НІ. Такаприрода будь-якої людини незалежно від того багатий він, або немає.
Відношення людини і багатству не одного разу збуджувало уми великі, що намірювалися його зрозуміти. Так, одно думка із цього приводу прийшла в XXI століття аж з V століття та нашої ери (процитовано справа). Чи є воно праведним? Безумовно–ТАК. І тепер люди його знають, розуміють і не відкидають.
Так повелося, що багатство іноді грошем вимірюється.
А де грошик живе?
І як деньжонка розмножується?
Це питання–не дозвільні
Їх статус –"важливі".
Спробуємо дати на них відповіді
які можуть сгодится як ради.
Денег багато–приємно, так багато розуміють.
Їх тому вважають, зберігають і розмножують.
Більшість робить це індивідуально
А банки–колегіально.
До одного, навіть якщо він і великий–
Гроші не йдуть "натовпом".
Інша справа, коли за ними "юрбою" стежать
Лестять доглядають і ростять
Банки саме так поступають
За що гроші їх цінують і поважають.
Адже там леліють, немов "курчат".
Так банки "несучок" для себе ростять.
Але не лише у банках грошика часом живуть.
Великим приплодом їх справи різні–тягнуть.
Ніколи банківською "несучці"
Не стать рівніше діловій "індичці".
Правда, риски іноді в справах трапляються
Так, умілими–вони проганяються.
Ведено "несучка" і "індичка"–плідні.
А грошенята що народжуються–родовиті.
Проте вони–приплід колективний
І лише під керівництвом багатьох–смирний.
Доля приплоду–дроблення
Терпіти і чекати–людям, іноді, не під силу
Потому грошей своїх вони, частенько, не віддають нікому.
Звичайно, тоді деньжонки майже не народяться
У "панчохах" мирно сплять і не сваряться.
Проте в пору будь-якої потреби
Служать хазяїну без всякої шкідливості.
Итак, магістралі руху грошей–показані
І по основах суті –розказані.
Коротко все виглядає так:
- Банкірам гроші свої доручити.
- В справу прибуткове гроші вкласти.
- Нікому гроші не довіряти–самому ними управляти.
Але в грошових рухах гідності і недоліки поруч живуть
та і небезпек їм не минути.
- Так банки, турботу про чужі гроші увагою покривають, про яке часом передчасно забувають.
Так, чужі гроші у них плодяться, але в потрібний момент під рукою їх може не виявитися. Приміром, банк "Фінанси і Кредит"–саме так і поступає. Він "жадаю" свою–чужим добром тамує. Схоже, що банкірам погано ведені правила реальні, а не формальні:
- "Переможці (банкіри) і переможені (обдурені) будуть здивовані:
їх втрати завжди рівні".
-Знай, банкір, знай–принижуючи людей
рушиш стіни своїх"фортець".
-Невірність договорам люди–не прощають
а з брехунами спілкуватися припиняють.
- Прагнучий в справу прибуткове гроші вкласти повинен знать:
його чекає –чекати і терпіння–не втрачати.
Якщо таке під силу, тоді вкладати гроші можна
після чого прибуток величезний–можлива.
- Нікому гроші не довіряти–самому ними управляти. Варіант–можливий, але складний.
Жадання наживи часом гризе майже кожного
що вважає що немає справи важливішого.
Звичайно–це неправдиво
Але в азарті людина не поводиться обережно.
Для Миколаєва цей варіант нині пристойний
Хоча результат його не завжди відмінний.
Миколаїв банка свого не має
А банкір з Києва, Харкова або Дніпропетровська николаевца навряд чи пошкодує.
Він своїми проблемами захоплюється
А николаевец нехай сам зі своїми бідами розбирається.