22 травня - Міжнародний день збереження біорозмаїття

22.05.2016 14:21

Епіграф : Зустрічаються дві планети. Одна іншу запитує:" Ти чого така сумна"?

Та їй відповідає:" Та ось, люди завелися.". Перша говорить:" Не хвилюйся, зі мною теж таке було. Самі перевелися.".

Усе взаэмопов'язане у природі.

Людина - примат, розножившись як сарана, сжерла й загидила усе навкруги собі.

Вона вийшла з ніши, якові для неї виділила природа, і за допомогою каміння чи сучасної потужної техніки знищує все живе і неживе навкруги.

Цим самим вона риє собі могилу, знищуючи довкілля, де все було збалансовано до втручання людини.

Наприклад, сучасне сільське господарство базується на вбивсті.

Великі площі, засіяні монокультурою, викликають спалах популяціїї живих істот, яких людина назвала шкідниками ( хоча сморід мають таке ж право на життя, як і людина).

Щоб отримати врожай достатньо було повернутися назад, до природнього біорозмаїття, де на кожну комаху є антогоніст, за допомогою якого природа підтримувала баланс мільйони років.

Але заради грошів транснаціональні компанії продукують знаряддя вбивства - всілякі циди.

Людство здійснює геноцид проти всього біорозмаїття в природі.

І це - шлях у безодню.

Пропоную дуже гарну та професійну публікацію на цю тему відомого еколога Ярослава Мовчана

Звертаючи увагу на живу природу: для людства і його виживання

22 травня–Міжнародний день збереження біорозмаїття.

Чому варто про це згадати, навіть на фоні інших справ? Держтроту даного питання пов’язана з серйозною деградацією природи планети у ХХІ сторіччі–до такого рівня, за якого виживання людства є під питанням. Річ в тім, що люди, економісти і політики, не беруть до уваги, що живуть на планеті, яка має обмежені розміри і кінечні ресурси. Але, наприклад, за останні 25 років обсяг продукції, вироблений людством–рівний обсягу продукції, виробленого за 125 попередніх років, тобто–мова про експонентний розвиток, про стрімке наростання обсягів вироблення„продукції”і мова про вичерпання в найближчому майбутньому ресурсів планети, у базовому сценарії, до 2070 року чи раніше (модель„Світ - 3”Джоуль. Форестера, розроблена на замовлення Римського клубу).

Слід пам'ятати, що як природною основою для існування сучасної цивілізації, так і єдиним відновлюваним ресурсом є біосфера.Її стан стає критичним. Так, в термінології всім відомої екологічної піраміди енергоспоживання (це коли мікроорганізмів найбільше, безхребетних тварин менше, а хребетних–ще менше), енергетично виглядало так: 90% енергії, виробленої рослинами, поглиналося мікроорганізмами, 9% - безхребетними організмами, 1% - людиною і великими тваринами. Заразом людина і тваринництво споживають 40% від первинної продукції біосфери. Тобто, людина перевищила ємність і руйнувала стійкість екосистем, кардинальним чином трансформуючи біосферу, і запустила біосферні компенсаційні процеси.

Послуги біосфери є незамінними, проте мі понадміру використовуємо її ресурси. За даними Світової мережі екосліду (“Global Footprint Network”), у 2015 році вже станом на 13 серпня людство вичерпало допустиму кількість ресурсів планети, які можна було використати за рік з можливістю їхнього відновлення (День надспоживання, "День браконьєра").У річному перерахунку, сьогодні людство споживає на 40% більше, ніж здатна забезпечити біосфера планети, і цей процес над - споживання може завершитися швидкою катастрофою, яка вже зачепить наших сучасників і стані трагедією нащадків.

Наскільки це серйозно? Чому втрата лісів, ведмедиків і метеликів (а усе це разом, включаючи мікроорганізми, і є "біорізноманітність") має бути причиною для нашого хвилювання? Тому, що це є обмеження, а в перспективі–втрата ресурсів для харчування, це–погіршення стану екосистем і їх здатності до саморегулювання, що впливає на якість життя, це–погіршення здоровий’я населення планети, втрата паливних ресурсів, втрата чистої води, втрата естетичних та культурних цінностей, втрата ще 15 екосистемних функцій–послуг для суспільства. Втрата всього цього–це плата за "Сталий розвиток", метушню чи «гламур» повсякденності. Вісь чому в Ріо - де - Жанейро в 1992 р.було підписано Конвенцію про біорізноманіття, а ООН оголосила 22 травня–день, коли була досягнута догода про це–Міжнародним вдень біорізноманіття.

Беручи до уваги катастрофічний стан живої природи планети, декада 2010-2020 рішенням ООН стала декадою збереження біорізноманітності. Тема цьогорічного Дня "біорозмаїття"– «Звертаючи увагу на живу природу: для людства і його виживання».

У цей День (але не тільки в цей) необхідно задуматися, як мі живемо, що мі робимо з живою природою, і що буде завтра (і яку воно буде!). Поки - що мі спостерігаємо, як у нас на очах зникають ліси і озера, лука і степу, сквери і дельфіни, риби і величні дерева. І виростають на їх місці монстри будинків і офісів, так, ніби сморід матимуть сенс без знищеної природи. Ми далі говоримо про "сталий" розвиток, забуваючи, що він не може бути безкінечним, і пора задуматися не про кількість тон металу чи нафти, машин чи банків, а навіщо смороду? Де ті, для чого буцімто все це будується, прокладається, виплавляється? Де якість життя? І де власне життя? Чи є виправдання «девелоперам» і їх замовникам «новим капіталістам» і їх «топ - менеджерам» , чиновникам і депутатам різного рівня, які щодня чи разів в житті, заробляючи на олію до хліба чи освіту дітей в Швейцарії «хатинку» чи позолочений унітаз «ролекс» чи «майбах» , забирають у нас всіх майбутнє, у наших дітей–здорове життя, а у наших внуків–взагалі життя? На що смороді розраховують з логікою «а після міні хоч потоп» ? Без зрушень у свідомості, практиці природокористування, в способах і рівнях споживання майбутнє як сучасної цивілізації, так і Української держави є проблематичним.Майбутнє починається сьогодні, з нашого двору і міста, вулиці і лісу, річки і моря. І чи світ даруватиме нам радість життя в здоровому природному довкіллі, чи це буде бетон, зміг, сміття, пеньки і джипи–залежить також від нас.

Людство досягло межі у своєму розвитку. Яким бути світу завтра–залежить від нас сьогодні. Сценарієм подолання катастрофи чи її відсування в часі розглядається стратегія збалансованого розвитку, фундаментальна зміна розвиткових орієнтирів, екологізація та біологізація освіти, еко - виховання, зміна комплексу матеріально - технологічної діяльності на планеті, максимальне збереження та відновлення живої природи планети, впровадження екоімперативу. Наставши момент істини. І мі маємо виявитися здатними піднятися над метушнею і радикально змінитися, припинити щось «намивати» на приреченій землі.

Година на роздуми вичерпано.Нагальні дії ще дають шанс на завтрашній день, з росами і солов'ями, сонцем над туманом в долині, ковилами і дубами, природним киснемо і джерельною водою, морською хвилею і птахом в небі, пахощами липнув, акацій чи матіол, ріками і рибами–шанс на життя.