Виноробам – «зелене світло»

В розвинених країнах світу виноробство займає далеко не останнє місце серед галузей, що не тільки приносять прибуток, але і дають можливість голосно заявити про себе.

Робити власне вино сьогодні – престижно і модно. І якщо наші європейські сусіди сповна користуються напрацьованою популярністю в цій сфері, то Україна, на превеликий жаль, і на половину не використовує наявний потенціал.

Так, порівняно з 1990 роком площі виноградників в Україні скоротилися у чотири рази та становлять близько 45,4 тисяч гектара. При цьому офіційно у нас зареєстрований лише 61 виробник (по 737,7 тисяч га на кожного)!

Тоді як у Франції площі виноградників складають 840 тисяч гектар, і на них працюють 65 тисяч виробників (по 12,9 тисяч га на кожного). А в Німеччині 100 тисяч гектар виноградників та 40 тисяч виробників (по 2,5 тисячі га на кожного)…

Основну ж причину, чому Україна пасе задніх, особисто я бачу в тому, що держава не лише не стимулює розвиток галузі, а створює додаткові перешкоди для цього.

І починаючи роботу в напрямку дерегуляції галузі, ми розуміли, що на прикладі розвитку виноробства можна побачити, як варто виводити з кризи економіку країни в цілому.

Перемога 2016-го

20 вересня минулого року Верховна Рада більшістю голосів підтримала наш законопроект, який скасував обов'язкове ліцензування на оптовий продаж для виробників плодово-ягідних вин і унікальних медових напоїв з власної (не придбаної) сировини. Згодом проект підписав Президент України Петро Порошенко, і він став повноцінним законом.

Спільнота раділа. Необхідність придбання цієї дорогої ліцензії в півмільйона гривень заганяла в тінь цілу галузь, якщо не брати до уваги кілька підприємств-монополістів, що дозволяли собі подібні витрати. Такі «правила гри» породжували найбільшу штучну перешкоду для створення і початку нового бізнесу для фермерів, особливо невеликих фермерських господарств.

Закон повинен був дати дієвий поштовх для розвитку виноробства в українських селах, як досить прибуткового бізнесу в усьому світі; появи нових підприємств і примноженню робочих місць; збільшенню надходжень до бюджету.

Послідовна боротьба

І все було б гаразд, якщо б для виходу малих виноробів на ринок не залишалося ще купа перешкод. Галузь зарегульована до мозку кісток. Уявіть лише, щоб отримати ліцензію на виробництво, підприємцю необхідно зібрати близько 140! дозвільних документів.

Саме тому ми підгодували та наполягаємо на прийнятті наступного законопроекту – №6693, який значно полегшить життя виноробам.

Зокрема, пропонується зменшення кількості документів для отримання ліцензії з 140 до 3, що суттєво спростить процес і буде сприяти детінізації малого виноробства.

Простими словами, не потрібно буде вистоювати роками в чергах до чиновників, намагаючись зібрати 140 нікому не потрібних папірців, довідок, висновків та іншої макулатури.

Створення простих умов для легального ведення бізнесу позначиться і на якості кінцевого продукту. Ні для кого не секрет, що обсяги тіньового виробництва вина досягають мільйонів тонн на рік. Цей неякісний «шмурдяк» загрожує життю українців не менше, ніж ворог. Наш законопроект покликаний привести мале виноробство у відповідність до світових стандартів якості та безпеки. Коли продукт легальний, виробник зацікавлений в його якості, а у держави є всі необхідні інструменти контролю.

Окрім законопроекту, ми цілком підтримуємо ініціативу фінансово допомагати підприємцям у закладенні молодих садів, виноградників та ягідників.

Неабиякі перспективи

В разі ухвалення другого законопроекту, очікується збільшення кількості малих винарень, детінізація та легалізація виробництва вина, збільшення робочих місць у сільській місцевості.

Це ще один і на цей раз насправді дієвий крок у створенні умов для розвитку виноробної конкурентної галузі в Україні.

Підприємці отримають можливість розвивати свій бізнес, споживачі –купувати українське якісне вино, а громада – податки, які зможе спрямовувати на розбудову соціальної сфери.

Тож не варто відкладати у довгий ящик мрію по створенню свого бренду і виробництво якісного вина. Чом би і не завоювати спочатку ринок України, а потім вийти на експорт та позмагатися із відомими виробниками. Я наголошую на тому, що в світі повинні нарешті дізнатися, що ми вміємо робити якісне вино, яке ми робили 3-4 тисячі років тому!