Запитання без відповідей до лобістів «реформи» річкових перевезень

Під час останнього засідання робочої групи на базі Міністерства інфраструктури з усіма почестями презентували «ідею» фінансування внутрішніх водних шляхів (далі – ВВШ) за законопроектом №2475а Козиря-Омеляна.

Авжеж, чуда не відбулось. Вповноважені посадові особи міністерства всіляко агітували за найскоріше прийняття проекту, бо він «дасть нам і кредити», «і флот запустить».

Саме тому мені хотілось би відокремити зерна від плевел та витягнути на поверхню заховані в законопроекті схеми. Про частину з них учасникам робочої групи вдалось напряму запитати міністерських управлінців. Ви маєте це побачити!

Про запозичену ідею

Навіщо нам кредити, якщо автори законопроекту №2475а запозичили у нас висловлені раніше ідеї і вписані в альтернативний проект №2475а-3 щодо фінансування ВВШ за рахунок 10% канального збору. Питома вага цього збору складає близько 35% від усіх портових зборів (данні Рішення Рахункової Палати від 27.10.2015 N 7-2 про результати аудиту ДП «АМПУ»), що з прогнозованим зростанням зборів у наступних роках має скласти близько 2 мільярдів гривень.

Тобто ми пропонуємо близько 200 мільйонів гривень перенаправити від існуючого збору, чим повністю покрити видатки річки без впровадження нових поборів. Не розумію спротив деяких прибічників морських судновласників, які керуються аргументом – це ж цільові портові збори. До чого тут річка? Нагадаю, що у разі невикористання коштів, вони все одно підуть до бюджету у виді податку (за 2016 рік – 4,7 мільярдів гривень) та дивідендів. Вам їх ніхто не поверне. То певно судновласникам та власникам терміналів ліпше пускати кошти на підхідну інфраструктуру до порту та підвищення обсягу перевалки вантажу, ніж перерахувати кошти в загальний фонд бюджету, без розуміння на що вони підуть.

Про непокору МІУ Кабміну

Як відомо, Кабінет міністрів зобов’язав Міністерство інфраструктури здійснити дії по:

- скасуванню плати за розведення та або/підіймання ферм мостів (п.27) (зміни до Постанови КМУ від 6 квітня 1998 р. № 457);

- скасуванню плати за шлюзування для суден, зобов’язати гідроенергетичні електростанції утримувати шлюзові господарства (п.28) (зміни до Постанови КМУ від 22 лютого 1999 р. № 236);

- зниженню тарифів на послуги річкових лоцманів (п.29) (зміни до наказу Мінінфраструктури від 3 грудня 2013 р. № 965);

- демонополізації ринку послуг з лоцманського проведення суден (п.30) (зміни до наказу Міністерства транспорту України від 14 січня 2002 р. № 11).

Бачимо, що Кабмін чітко розписав, в які норми внести які зміни, однак Мінінфраструктури мовчить. Чекає Закон. До речі, термін виконання був до IV кварталу 2016 року.

На запитання, чому вказані норми не виконані, радник міністра інфраструктури Володимир Работньов видав геніальну відповідь:

«Кабмін коли вводив цю норму… завдання Міністерству (мається на увазі Розпорядження Кабміну від 23 серпня 2016 р. № 615-р), яке воно виконало, звичайно, як і все інше. Воно розробило, але Закон «Про внутрішній водний транспорт» (далі – ВВТ) до цього часу не підійшов, він не прийнятий, висить, тому немає акта, на основі якого це можна зробити. Тому ця норма висить. Проект документу Мінтрансом розроблений, але він лежить и чекає Закону про ВВТ. Розпорядження Кабміну в цій частині, по 36 чи якому там пункту, виконано. Це не план обов’язків держави України, яка сказала, що я це виконаю – кров з носу, завдання Міністерству розробити – воно його виконало. І чекає Закону (про ВВТ), ось і все».

Тобто відношення Міністерства до розпоряджень Кабміну зрозуміле. Це ж не «…план обов’язків держави України…» тому навіщо виконувати. До речі, жодного «виконаного» проекту з вказаних питань в доступі немає.

Черговий раз видно, як Міністерство хоче «реформувати» внутрішні водні шляхи. Адже під зміну розпоряджень Кабміну, які реально зменшать навантаження та зроблять ринок річкових перевезень привабливим, грант не дадуть. А під псевдореформу з прийняттям нового законопроекту гроші ЄС будуть в кишені Міністерства!

Про «річковий збір»

З цього приводу «гарно» виступила експерт Офісу ефективного регулювання BRDO Надія Єрмоленко.

«По фінансуванню річки. Одне джерело фінансування – «річковий збір», який після впровадження законопроекту будуть.. на 40% витрати нижчі, ніж вони є, відповідно «річковий збір» не дозволить покрити навіть частину операційних витрат… Він не покриє навіть 10-15 % витрат».

Геніально! При цьому ідея введення збору підтримується Офісом ефективного регулювання. Але як впровадження збору, який не покриє і 10% витрат, може співвідноситися з ефективним регулюванням?

Про кредити під «розпил»

Наряду з цим експерт згадала про одноразове виділення першого траншу кредиту на ремонт шлюзів, днопоглиблення тощо в розмірі 50 мільйонів євро. За нинішнім курсом 33,96 це сума у 1 мільярд 648 мільйонів гривень.

Скажіть, будь ласка, хто зможе використати такі кошти одразу? ДП «Укрводшлях» на 2018 рік закладав 139 мільйонів гривен на поточні витрати та 250 мільйонів на капітальні. Це максимум, який вони б теоретично змогли освоїти, навіть наймаючи підрядників.

Майже 2 мільярди гривень на річку в нас не осилять навіть якщо об’єднати ДП «Укрводшлях» з АМПУ, та хоч з інженерами морської піхоти США!

Це чергова схема вибити кредит, щоб розпиляти його, поки не зняли з посад, а ми потім будемо віддавати…

Про жадібність і великі апетити «реформаторів»

На презентації продемонстрували, що вже у 2018 році фінансування буде здійснюватися за схемою:

224 мільйонів від канального збору. Це вже далеко не 10%. Певно авторам №2475а сподобалась наша ідея, але вони викривили її з раціоналізації на «прихватизацію» додаткових коштів. А ось яким чином «річковий збір» принесе 52 мільйони навіть при збільшенні вантажопотоку – взагалі незрозуміло.

Якщо ж пройтися по кожній цифрі – виходить, що розробники планують залучити в 2018 році 1 мільярд 648 мільйонів гривень кредитних коштів, плюс 488 мільйонів гривен = 2 мільярди 136 мільйонів гривен.

Таких інвестицій вистачило б на 10 років функціонування річки.

Як-то кажуть, «апетит приходить під час їжі». Тому замість підтримання прозорого законопроекту №2475а-3, який принесе річці лише покриття необхідних витрат у сумі близько 200 мільйонів гривень на рік та зростання економіки, Мінінфраструктури буде підтримувати проект зі створенням кишенькового ДП та кушем у 2 мільярди 146 мільйонів гривень.

АМПУ – бережись! ДП на річці може тебе переплюнути.