Арифметика зелених шмигалів

прочтения: 3114
10.06.2022 14:00

«Шмигаль» на ідиш означає брехливий торговець краденими речами. В кримінальному світі міжвоєнної Галичини шмигалі посідали останні місця на соціальних сходах. На відміну від теперішньої України.

Нині ПФУ нарахував мені червневу пенсію – 2300 грн за 38 років стажу. Прем’єр, слідом за презесом, щомісяця брешуть в екрані єдиного маратону про постійне, послідовне підвищення пенсій. Аналогічна шмигалія лізе в очі з усіх інтернет-платформ, як і повідомлення про значну допомогу українцям від міжнародних гуманітарних організацій. Серед моїх друзів – миколаївських пенсіонерів, що протягом 3 місяців живуть під обстрілами, жоден за 100 днів війни не отримав ані копійки чи консерви від цих «міжнародників».

ООН вважає порогом бідності суму в 5 доларів США на день. Тобто, якщо на харчування людина витрачає менше, аніж 160 грн на добу (4800 грн на місяць), вона знаходиться під загрозою фізичної смерті від голоду. Для Африки ООН встановив мінімальний прожитковий мінімум – 4800 грн на місяць. Олігархічний уряд України визначив для українських громадян цей мінімум на рівні …2600 грн на місяць. В кастовому суспільстві Європи, Азії, Африки, Америки українці знаходяться значно нижче неписьменних, безробітних африканців.

Всім пенсіонерам, яким ПФУ сплачує пенсії, менші за 2600 грн (2, 7 долари на день), Президент України, КМУ, ВРУ, ОПУ, ОГПУ абсолютно щиро та відкрито бажають НАЙСКОРІШОЇ СМЕРТІ ВІД ГОЛОДУ. Інших планів, окрім кардинального зменшення населення країни, я в «слуг народу» (якого?) не бачу.

Балачкам про війну, яка усім зменшила доходи, можуть вірити лише клінічні ідіоти. Подивіться на суддів, прокурорів, керманичів державних та комунальних підприємств, топ-посадовців, народних депутатів. Вони можуть сидіти вдома, не працювати, відпочивати з дітьми в Європі (як біженці) чи на турецьких курортах і отримувати на карту 2/3 зарплати. В порівнянні з 2, 7 мільйонами українських пенсіонерів, яким держава сплачує пенсію, меншу за нею ж встановлений прожитковий мінімум -–2600 грн на місяць, 70/00 тисяч грн щомісяця прокурорам чи суддям виглядають захмарним доходом. Про щомісячні мільйонні зарплати керівників державних корпорацій – залізниці, пошти, авіатранспорту я промовчу. Ці корупціонери явно «відкатують» очільникам держави. Про народних депутатів, які в умовах війни знову підвищили власні бюджетні зарплати, ви вже чули. Депутати пояснюють таке рішення різким зростанням цін. Буквально на все. Себто, в їхній країні ціни зростають, а в нашій Україні, на їхню думку, падають? Як з такими рівнем інтелекту та нахабства можна ухвалювати закони?

З гаслами не критикувати владу під час війни, бо «не на часі», не розхитувати човен, в якому ми – усі, виступають особи, які казково збагачуються саме під час війни за повної відсутності контролю з боку громадянського суспільства. Класичний лях авторитаризму: спочатку вам закривають рот, а потім «закривають» і вас. Подивіться на сучасну історію сусідньої Росії, де все починалось із заборони критики влади – «не на часі» та закликів об’єднатись навколо лідера, вождя, фюрера, царя, президента, який усіх перехитрує, бо не втік….