Тест для майбутнього України

прочтения: 15255
15.06.2022 10:31

Ми всі віримо в нашу перемогу. Незламність українського духу, підкріплена фінансовою та політично-військовою допомогою наших союзників, дозволяє українцям і всьому західному світу дивитися з оптимізмом у мирне майбутнє демократії.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну змусило усвідомити та навіть оприявнило цілу копицю проблем у міжнародній безпековій, економічній, енергетичній та політичній сферах.

Стало очевидним, що демократичні цінності такі як права людини, повага до гідності особистості, свобода слова і верховенство права мають значення тільки тоді, коли їх дотримуються усі без виключення. росія, дивлячись в очі усьому демократичному світу, обманюючи і маніпулюючи, сплюндрувала принципи людяності та цивілізаційні досягнення, які століттями напрацьовувалися і покладені в основу сучасної західної цивілізації.

Підступність із якою російський керманич витлумачує власне збочене бачення історичного поступу не може не шокувати. Проте, як виявляється в історії завойовницьких війн, які росія постійно вела протягом своєї історії присутня сила силенна яскравих прикладів обману, нахабної брехні та викривлення фактів.

У своїх спогадах батько Фінляндії Карл Густав Маннергейм наводить красномовний епізод, який його, як офіцера та верховного головнокомандувача просто ввів у ступор. У вересні 1944 р. між совєтським союзом та Фінляндією стартували мирні перемовини. Маннергейм через Стокгольм запропонував сталіну припинити воєнні дії у день і час, що їх попросив визначити супротивну сторону. Сталін пристав на пропозицію і Маннергейм віддав наказ припинити всі воєні дії о 7 годині ранку 4 вересня. Натомість з'ясувалося, що росіяни і далі провадять воєнні дії, немов нічого не сталося. Через добу одразу після 7 години ранку 5 вересня росіяни припинили стріляти. Пізніше стосовно цього епізоду нарком закордонних справ молотов пояснив, що фіни припинили вогонь на добу раніше за росіян, а вони (росіяни) мають звичай і принцип подавати все правдиво, так, як воно було насправді.

У своїй новітній історії ми вже не один раз зіштовхувалися з відвертою та нахабною брехнею владіміра путіна. У 2014 році росія брехала про відсутність своєї регулярної армії в українському Криму та Донбасі. Брехня, маніпуляції та дезінформація підкреслюють стиль політики, яку російська влада сьогодні проводить як щодо власних громадян, так і на міжнародному рівні.

Саме тому війна України проти росії не може розглядатися як суто регіональний конфлікт. Це війна добра проти зла, щирості проти підступності, культурних цінностей проти аморальності, розвитку проти деградації. Війна України проти росії це зіткнення цивілізаційних ідентичностей.

Для того щоб усвідомити необхідність перемоги України у цій війні наші союзники повинні скласти своєрідний цивілізаційний тест. Відповіді на питання цього тесту мають сприяти усвідомленню реальності загрози для майбутнього як кожної демократичної країни так і демократії, як системи державного управління. Успіх путіна у війні проти України це поразка демократії.

По суті положення тесту це виклики, на які західний світ повинен знайти відповіді вже сьогодні, оскільки злочина війна президента росії наближається до вирішальної фази. Правильні відповіді на виклики здатні забезпечити перемогу та перетворити війну на історичну можливість щодо зміцнення демократії та розбудови мирного майбутнього. Отже.

1. Чи можуть союзники України, особливо в ЄС, не лише зберегти, а й зміцнити свою єдність і солідарність! З огляду на те, що війна спричинила розвиток глобальних криз у енергетичній, продовольчій та фінансовій сферах, чи буде здатна коаліція навколо України уникнути втоми і залишатися зосередженою на придушенні причини, замість того щоб підлаштовуватися до подолання наслідків!

2. Чи буде Україна отримувати більш сучасне та потужне військове озброєння, незважаючи на погрози москви щодо нанесення превентивних ударів на будь-яких етапах маршрутів поставок, включаючи махання ядерною шаблею. Адже наявність сучасного озброєння забезпечить можливості ЗСУ не лише утримати наступ ворога, а й повернути території України, окуповані російськими військами.

3. Чи буде здатне НАТО подолати опір президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана щодо заявки Фінляндії та Швеції на членство в Альянсі! Набуття членства у НАТО двома північно-європейськими країнами підкреслить здатність Альянсу проводити ефективну політику гри з позитивною сумою. Коли загальне співробітництво між країнами-членами, усвідомлення спільних викликів та небезпек приносить більше користі ніж взаємопоборювання.

4. Чи зможе Україна максимально посилити інформаційну кампанію щодо жахів, страхіть та горя війни, яку принесли на територію сучасної європейської держави війська владіміра путіна. На основі фактів та задокументованих свідчень Україна повинна донести світові, що путін несе особисту відповідальність за військові злочини, мародерство та руйнування будинків, шкіл і лікарень! Більш того, потужна інформаційна кампанія за підтримки усіх світових демократичних ЗМІ повинна прорвати пропагандистську завісу кремля та достукатися до російського народу, щоб вони усвідомили, що путін від їхнього імені розпочав криваву війну, яка не є в їхніх інтересах!

5. Чи можуть США, Великобританія, ЄС, Канада, Японія та інші глобальні союзники стратегічно перемогти путіна, продовжуючи фінансово та економічно підтримувати Україну, одночасно за допомогою санкцій послаблювати російську економіку та душити воєнний потенціал його армії. Саме максимальне економічне послаблення москви позбавить її можливостей вести затяжну війну в Україні та відновити агресію через деякий період у майбутньому! Водночас, здатність НАТО та її членів підвищити потужність забезпечить збільшення ефективності Альянсу стримувати та попередити появу подібних загроз у майбутньому.

Положення тесту мають бути поєднанні з основною суттю, яка полягає в тому, що неочікувана українська стійкість, винахідливість, патріотизм і хоробрість змусили вільний світ не тільки прийти на допомогу Україні, але й зупинити відлік років демократичної ерозії та авторитарного відродження.

Згуртувавшись у хвилину небезпеки, українська нація виборює право й надалі жити власним, самостійним життям у колі вільних націй. Те, що ми, напружуючи сили, не схитнулися, свідчить про здорову і міцну волю. Якщо ми залишатимемося вірними собі й, попри мінливу долю, одностайно і непорушно будемо дотримуватися цінностей, які складають підвалини незалежності України - успадкованих від пращурів - віри, любові до Батьківщини, рішучості й незламної волі до захисту своєї країни, - український народ може з великим оптимізмом дивитися в майбутнє.