З італійської перекладати ще легше

прочтения: 14658
14.09.2022 09:29

Вже писав про те, що в Туреччині ось вже три десятиріччя існує культурна програма, фінансована з державного бюджету, спрямована на популяризацію рідної (а не англійської чи німецької) мови серед молоді. Держава фінансує переклади турецькою мовою усіх найбільш популярних рок-композицій та запис їх турецькими гуртами ТУРЕЦЬКОЮ МОВОЮ. Хто бував в центрі Анталії, памятає крамничку з брендовими краватками на вулиці Гулєр. Я там в 2008 році вперше почув рок – балади Deeppurple турецькою мовою. До слова, наступного року слухав, також в турецькому варіанті, популярну пісню Адріано Челентано, оригінал котрої було записано в Італії рівно 20 років тому. Отже, ювілей нижче наведеного твору відзначаю українським перекладом тексту. До слова, усі балади «глибоко-фіолетових» я українізував ще під час навчання в МКІ. Важливо любити мову, на яку переносиш оригінальний текст. Тоді в цій роботі немає нічого складного.

ЗІЗНАННЯ від ЧЕ
(Confessa, Mogol, Gianni Bella)
Ти зізналась, любов моя,
Що тепер я - не твій єдиний,
І що більше ми - не сім’я,
Бо кохання немає нині.
Моє горе не знає міри,
Бо немає вже в мене віри,
Був солодким я, вже – не мед,
Ти не їж такий...
Та чому стала ти такою?
Та чому стала ти чужою?

Та чому замість раю - пітьма,
Якщо поряд тебе нема.

Що чекати від тебе доброго?
Вже вітрами нас б’є північними,
Все, що було, то все поховано,
Були рідні, тепер нічийні ми.
Моє горе не знає міри,
Бо немає вже в мене віри,
Був солодким я, вже – не мед,
Ти не їж такий...

Та чому стала ти такою?
Та чому стала ти чужою?

Та чому замість раю - пітьма,
Якщо поряд тебе нема.

Швидко ніч все вкриває,

Ніби біль відпускає.

Але знов в серці – горе,

Що реве, наче море!

І горе, як море!

Та чому стала ти такою?
Та чому стала ти чужою?

Та чому замість раю - пітьма,
Якщо поряд тебе нема.

Що чекати від тебе доброго?
Вже вітрами нас б’є північними,
Все, що було, то все поховано,
Були рідні, тепер нічийні ми.
Моє горе не знає міри,
Бо немає вже в мене віри,
Був солодким я, вже – не мед,
Ти не їж такий...

Та чому стала ти такою?
Та чому стала ти чужою?