"Дельта - лоцман" планує збільшити завантаження глибоководного судноплавного ходу Дунай - Чорне море

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1256 }}Коментарів:{{ comments || 1 }}    Рейтинг:(756)         

Відновлення глибоководного суднового ходу(ГСХ) р. Дунай - Чорне море по варіанту через гирло Швидке - стратегічний для України проект, який може вивести державу в лідери регіонального судноплавства. За станом на середину жовтня 2009 р., за період трохи більше за один календарний рік, побудована повна проектна довжина надводної частини греблі морського підхідного каналу, що захищає, - 2730 метрів.

"Сьогоднішній етап розвитку проекту можна повною мірою назвати серйозною перемогою держави. Згадаємо, що з початку робіт - 2004 рік - були зроблені 2 спроби побудувати канал і відновити судноплавство через гирло Швидке.

У першому випадку, в 2004-2005 рр., за відсутності греблі, що захищає, внаслідок ряду помилкових управлінських рішень і як результат паводків на р. Дунай, канал, по суті, припинив своє існування. Будучи відновленим в 2007 році і знову у відсутності греблі, що захищає, характеристики каналу були не стійкими, а їх підтримка вимагала значних об'ємів днопоглиблювальних робіт і фінансових коштів. Доречно зауважити, в 2007 р. при витратах більше 43% кошторисної вартості будівництва гребля була побудована тільки на 5% від проектних об'ємів. Такі виведення Рахункової палати України.

Будівництво греблі в 2008-2009 рр.забезпечило зменшення об'ємів днопоглиблювальних робіт і, відповідно, витрат на підтримку каналу, а також стабілізувало величину прохідної опади по ГСХ на рівні 5,5м. А це - головне, що необхідно судновласникам і фрахтувальникам при виборі оптимального маршруту перевезення(стійкі заявлені характеристики, гарантоване безпечне судноплавство, конкурентні тарифи). І динаміка судозаходов є яскравим підтвердженням впізнанності і привабливості українського ГСХ.

"Слід зазначити, що наявність греблі, що захищає, спричинила не просто зменшення об'ємів днопоглиблювальних робіт, але тим самим, істотно мінімізувало негативний вплив на довкілля. Так, згідно укладення Комісії за запитом Конвенції Эспоо(липень 2006), визначений вичерпний перелік чинників можливого значного негативного трансграничного впливу на довкілля.Таких чинників визначене всього 6, і усі вони торкаються як безпосередньо проведення днопоглиблювальних робіт, так і звалища грунту як в морській, так і в русловій частині ГСХ, підготовки відвалів для звалища грунту і берегоукрепления в русловій частині. Будівництво греблі морського обхідного каналу, що захищає, не віднесене до вказаних 6 чинникам можливого значного негативного трансграничного впливу. І це безумовний факт. Можливо саме тому, що гребля мінімізує осідання часток в каналі, скорочуючи об'єми днопоглиблення і звалища грунту", - заявив директор державного підприємства "Дельта - лоцман" Олександр Голодницкий.

Він відмітив, що за прогнозами, після повного відновлення ГСХ перемкне до 60% дунайського вантажопотоку в українську дельту Дунаю. Завершення проекту залежить від повного виконання Україною міжнародних екологічних конвенцій.

7 жовтня 2009 р.Кабінет Міністрів України Постановою № 1120 уточнив фінансові показники інвестиційної програми з відновлення Українського ГСХ р. Дунай - Чорне море, відповідно до якої в 2009 - 2011 рр. в ГСХ буде інвестовано 236,7 млн грн

У 2009 р. на розвиток ГСХ планується инвестировать130 млн. грн

Слід зазначити, що український ГСХ р. Дунай - Чорне море за період експлуатації довів свою привабливість. За неповні 10 місяців 2009 р., за станом на 20 жовтня 2009 р., українським ГСХ р. Дунай - Чорне море пройшло 1075 судів. Незважаючи на фінансову кризу, істотне падіння вантажопотоків і судозаходов в січні - травні 2009 року, середній показник за 2009 рік має тенденцію до збільшення на 10-13% в порівнянні з 2008 роком. Всього ж з моменту відновлення судноплавства в українській частці дельти Дунаю в квітні 2007 р. через гирло Швидке пройшли 3163 судна.

Дуже важливим є міжнародний аспект будівництва національного ГСХ. 15-16 вересня 2009 р. в м. Женева, відбулося 17 - е засідання имплементационного Комітету Конвенції Эспоо, на якому українська сторона звернулася з екологічними претензіями до Румунії відносно забруднення дельти Дунаю.

Існує проблема двосторонніх стосунків між Україною і Румунією. У виконання Угоди між Урядом України і Урядом Румунії "Про співпрацю у галузі водного господарства на прикордонних водах" і Договору між Україною і Румунією "Про режим український - румунського державного кордону, співпраці і взаємній допомозі в прикордонних питаннях", Україна повинна отримати від Румунії офіційну згоду на поглиблення руслової ділянки ГСХ р. Дунай - Чорне море за проектом на повний розвиток(до прохідної опади 7,2 м).Але за наявною інформацією від Державного комітету з водного господарства і Міністерства закордонних справ України(державні установи, на які покладений обов'язок за відповідним погодженням), румунська сторона не збирається погоджувати виконання робіт по реалізації проекту "Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток" на прикордонних ділянках р. Дунай. Це заважає подальшій реалізації проекту і штучно стримує конкурентоспроможність вітчизняного ГСХ.

Сьогодні державні діячі України починають розуміти важливість цього проекту для нашої держави. Учора, на побудованій греблі побував народний депутат України від БЮТ, заступник керівника групи міжпарламентських зв'язків з Румунією Павло Унгурян.

Те, що наші політики почали звертати увагу на існуючу протидію з боку сусідньої держави не може не радувати.

-


Комментариев: {{total}}


українськийполітика