Кадри вирішують все: Хто відповість за втрачені 100 мільйонів на дороги?

Читають: 0Прочитали:4904Коментарів:0    Рейтинг: (2942)   
Як і обіцяв публікую аналіз ситуації, чому Миколаївщина вкотре втратила гроші на ремонт доріг, і хто повинен взяти на себе відповідальність за черговий провал.

Як і обіцяв – публікую аналіз ситуації, чому Миколаївщина вкотре втратила гроші на ремонт доріг, і хто повинен взяти на себе відповідальність за черговий провал.

1. Причини, з яких Укравтодор забрав кошти

Як не прикро констатувати, але мова йде про гроші, які передбачалися на ремонт траси Н-11 Миколаїв-Дніпро, яка проходить одразу через декілька районів мого округу.

Це траса, за ремонт якої ми боремося вже декілька років поспіль. Звернення щодо збільшення виділених грошей, подача петиції з вимогою відремонтувати автошлях, створення Дорожнього фонду з метою отримання цільового фінансування – все це складові цієї боротьби. Проте не менш важливішими задля досягнення позитивного результату є кадрові питання. Адже отримати гроші – це лише половина справи, треба ще організувати та провести роботи. Як виявилося, з цим на Миколаївщині досі виникають проблеми… На жаль.

Так, на 2018 рік на Н-11 з Держбюджету виділили 200 мільйонів гривень. Згідно з відповідним розпорядженням Кабміну, очікувалося відремонтувати 15 км дороги на вибіркових ділянках.

При цьому у Служби автомобільних доріг Миколаївської області залишалося два перехідних з 2017 року контракти на загальну суму понад 90 мільйонів гривень. Станом на 4 вересня 2018-го (дивіться відповідь в.о. начальника САД Максименка) роботи по цим договорам досі були незавершені:

/по першій ділянці: потрібно було використати 11 мільйонів 459,5 тисяч гривень, використано – 2 мільйони 62,7 тисячі;

/по другій ділянці: потрібно було використати 79 мільйонів 193,5 тисяч гривень, використано – 73 мільйони 955,4 тисячі.

Тобто, маючі гроші, завершені всі підготовчі роботи (тендери, експертизи, тощо), і не довести справу до кінця… вибачте, але це дивує.

Не все гладко пройшло і з іншими запланованими роботами на 2018 рік. В липні Укравтодор вказував Службі автодоріг на відсутність проведених процедур закупівель та на незабезпечення початку робіт на дорогах області. Загалом з виділених 560 мільйонів САД більше ніж за півроку змогла використати лише 56 мільйонів, тобто всього 10% коштів (дивіться лист Укравтодору до Служби). 

Йдемо далі. Насилу Службі автодоріг таки вдалося провести чотири тендери з ремонту ділянок Н-11 на загальну суму у 397 мільйонів 756 тисяч гривень. Непогано. Але, дивимося, що ж на них встигли зробити станом на 4 вересня:

/по першій ділянці: виконуються роботи з фрезерування асфальтобетонного покриття;

/по другій ділянці: тривають роботи з фрезерування а/б покриття та з регенерації дорожнього одягу;

/по третій ділянці: тривають роботи із завезення суміші та підготовки до регенерації;

/по четвертій ділянці: тривають роботи з регенерації існуючого дорожнього одягу.

Виникає питання. Будівельний сезон майже минув. Середина вересня. Чи встигнуть підрядники Служби автодоріг якісно покрити ці ділянки асфальтом хоча б у першому шарі? Тут Укравтодор, мабуть  пригадав  керівникові ті два перехідні контракти з 2017-го, досі незавершені роботи. І прийняв рішення про перерозподіл коштів, 100 мільйонів у Миколаївщини забрали. Це фактично невикористані кошти через низькі темпи виконання робіт.

Зроблені проекти, проведені тендери, це добре, але не завершити за два роки ремонт ділянок траси протяжністю 7,3 км та 17,9 км, які почали ремонтувати ще у 2017 році та  маючи на них фінансування?... На мою думку, це злочин. І оцінка роботи САД – незадовільно. Більш того, можна навіть говорити про те, що Укравтодор у цьому випадку зробив громаді Миколаївщині послугу. Поясню, чому.

Насправді, за той час, який лишився, на чотирьох ділянках в кращому випадку дорожникам вдасться хіба що завершити фрезерування і регенерацію. А далі що? Після зими, за логікою речей, її необхідно буде переробляти, а на це знов будуть потрібні кошти. А звідки їх взяти, якщо за виконання робіт з регенерації вже розрахувалися? Чи просто плюнуть і так асфальт покладуть? Тоді на скільки цього ремонту вистачить? З боку Укравтодору це недопустимо.

Взагалі-то мене важко запідозрити в палкій любові до Укравтодору чи до профільного міністерства, але на цей раз варто визнати, що прийняте рішення було вимушеним: гроші спрямували туди, де темпи робіт швидші, де їх ще зможуть використати ефективно.

Тож, давайте мислити тверезо. Я так само як і ви, розлючений через те, що відбувається у дорожніх службах на Миколаївщині. Але, на щастя, всі чотири контракти з ремонту ділянок Н-11 зазначені як перехідні на наступний 2019 рік. І наше завдання – не сваритися, а зробити все для того, аби отримати фінансування та завершити роботи вчасно.

Тепер про тих, хто має відповісти за ситуацію, що склалася.  

2. Наслідки кадрової вакханалії

В цілому те, що відбулося – це результат «командної роботи» дорожніх служб, як регіону, так і вищого керівництва Укравтодору. Останні три роки ми викривали корупційні схеми та закликали припинити кадрові експерименти над дорожніми службами Миколаївської області. Натомість:

/У 2016-му році у розпал будівельного сезону і перед отриманням більшої частини фінансування на ремонтні роботи в.о. голови Укравтодору Євген Барах звільнив керівника Служби автодоріг Миколаївщини Олександра Антощука, призначивши на його місце  Андрія Золотько. Але за дуже короткій термін своє рішення він змінив, та призначив на посаду очільника САД свого помічника Миколу Шульгу.

/В результаті сезон був провалений: з 600 мільйонів отриманого фінансування йому вдалося використати лише 200. Окрім єдиного тендеру на ремонт двох ділянок автодороги Н-11 Миколаїв-Дніпро, не було зроблено нічого. Було очевидно, що цей тендер був головною метою новопризначенця. Профільний міністр Володимир Омелян заявляв, що їм вдалося «його переламати», призначивши переможцем фірму, яка запропонувала ціну на 26 млн грн. вищу за вигіднішу пропозицію, тобто на 40%. Ми звернулися до правоохоронців, НАБУ відкрило кримінальне провадження. В результаті підрядник, розуміючи можливі ризики, сам знизив ціну до першої пропозиції на тендері, яку примусово відкинули. У зв’язку з тим, що збитків державі не було нанесено, справу закрили, і, на жаль, ніхто не відповів за цей корупційний ручник, який нам вдалося викрити. З іншого боку, кошти державі ми зекономили.  

/Що ж стосується Служби автодоріг Миколаївщини то після провалу сезону Миколою Шульгою керівником САД призначили Сергія Ткаченко, який також став фігурантом справи про корупцію і був звільнений.

Після Сергія Ткаченко посаду очільника САД зайняв Андрій Максименко. І знову провал. Отже, справа навіть не в ньому особисто. Так, оцінка його роботи – незадовільна, і це також привід для несення відповідальності. Проте, одночасно варто враховувати, що питання більш глобальне – чому за кожне нове призначення згори повинні відповідати прості люди? Чи доводиться у скопі цих кадрових помилок і корупційних розбірок говорити про якісь досягнення у ремонті доріг на Миколаївщині? На жаль, ні.

***

Отже, те, що ми сьогодні з вами спостерігаємо, – не більше, ніж спроби перекласти відповідальність один на одного. Є факт – роботи ведуться кволо, гроші не використовуються вчасно. Повинна бути і передбачена за це відповідальність, адже, на моє переконання, потрібно припинити практику того, що через подібні провали страждають лише пересічні громадяни. Це цинічно і низько.


Андрей Вадатурский

Комментарии отключены администрацией сайта.
Телефон редакции (0512) 709-666



українськийполітика