КІНЕЦЬ БІЛОРУСЬКОГО ДИВА

Просто з розчуленням прочитав інтерв'ю В.Чайке про встановлення побратимских стосунків між Могильовом і Ніколаєвим. Особливо розчулила та честь, де наш мер описує нинішню ситуацію в сусідній країні. Ось коротка цитата: "- Ніякої кризи на вулицях, ніяких акцій протесту я не бачив. Так, сьогодні ця республіка переживає важкі часи. Але те, що вони вийдуть з кризи, - це однозначно.
Звичайно, Лукашенко можна критикувати. Будь-якого політика можна критикувати. Але не можна не відмітити, що він зберіг базові для Білорусі галузі промисловості, що білоруський народ не був обдурений "ваучерною приватизацією", як це сталося у нас.Нам усім роздали папірці і сказали: тепер ви власники. Ну, і де наша власність? А у Білорусі підприємства збережені і в основному залишилися державними. Ринок - це добре, але він не має бути стихійним".

Так вийшло, що майже увесь минулий тиждень мені довелося спілкуватися з білоруськими журналістами, причому що пишуть на економічну тематику. І про все, що творитися зараз у Білорусі я дізнавався з перших рук. Так що ж там відбувається насправді?

Насправді сусідня держава знаходитися в стані жорстокої за останні п'ятнадцять років валютної кризи. Тільки офіційний курс білоруського рубля з березня 2011 року впав з трьох до п'яти тисяч рублів за долар. А на чорному ринку він досяг рівня в 6,2-6,3 тис. за долар. При цьому зарплату у білоруських рублях ніхто не збільшував(середня - 1,5 млн. рублів).Усі імпортні товари відразу подорожчали в два і більше разів і сталі недоступними для більшості населення. І страждають не лише споживачі дорогих італійських світильників, без яких, загалом - те, прожити можна, але і клієнти стоматологічних клінік, оскільки пломби і інші матеріали у Білорусі не робляться. Не робляться там і побутова хімія, памперси і багато чого ще, в мить що стали дорогим дефіцитом. Але, що значно гірше для білоруської економіки - не робляться там і багато комплектуючих для експорту і газ з нафтою. Підприємства і люди просто не можуть купити валюту - її немає у вільному продажі. Правда, наближені можуть її купити по 5 тисяч, а усі інші вимушені купувати по 6,5 або навіть по 7.

Особлива тема - Митний союз Росії, Білорусі і Казахстану, куди активно зараз зазивають і Україну.Після вступу в нього Білорусі ввізне мито на найпопулярніші авто старше 5 - ти років і об'ємом двигуна близько 2 - х літрів виросла з 800-900 євро до 10 тис.! Близько 10 тис. людей, що переганяли з Європи ці найуживаніші авто залишилися без роботи, а білоруський бюджет - без постійних валютних надходжень - за такими цінами ніхто ніяких автомобілів просто не купує. Можна сказати, що головне, навіщо країна пішла в Митний союз - дешеві російські енергоносії - так і залишилося усього лише обіцянкою. Минулого року дефіцит платіжного балансу країни склав 8,5 млрд. доларів(на стільки продали менше, ніж запрацювали), а прогноз цього року складає 6-7 млрд. І чим його покривати - ніхто не знає. Білоруське економічне диво виявилося украй не ефективною економікою, що живе за рахунок дешевих енергоресурсів. Коли енергетична кулі закінчилася, диво лопнуло, як мильну бульбашку.

І звичайно про протести.Найсвіжіший білоруський анекдот: "В США, щоб викликати поліцію, потрібно набрати 911, в Росії - 02, в Україні - 102, а у Білорусі досить вийти на вулицю і поплескати в долонях". Люди виходять по середовищах на акції протесту - збираються в обумовлених місцях, ляскають. І їх без всяких формальностей забирають "люди в штатському". А суди слухняно штампують їм "порушення громадського порядку" або "хуліганство" і або штраф, або админарест від 5 - ти до 15 - ти доби. Кожне середовище, таким чином, у в'язниці потрапляє від декількох сотень, до декількох тисяч по всій країні. При цьому нерідко "замітають" і іноземців і навіть дипломатів, що випадково проходили мимо, - міжнародний скандал для бацьки не перешкода.

Зате по усіх районних центрах країни або вже відбудовані, або плануються до будови льодові палаци, задоволення з дуже недешевих. Ось і виходить, що в містечку на 15 тис. населення стоїть палац на 2,5 тис. місць.

Мабуть наш мер просто не розгледів усіх "успіхів" "білоруського дива". Или поступив з дипломатичних міркувань.

А насправді, чудес на світі не буває.