Нещодавно один знайомий мучив мене цим питанням цілий вечір, поки ми спілкувалися. Під «цим» малося на увазі те, що офіційно у нас іменується «АТО». А якщо речі називати своїми іменами–та назва усьому цьому - російська - українська війна.
Формально, начебто, українські регулярні війська з російськими не воюють.
А з іншого боку? Давайте просто проглянемо на факти.
Люди, що воюють проти української армії, озброєні новітньою російською зброєю.Звідки воно у них?
При штурмі українських пунктів пропуску на межі з російського боку результатів атаки з нетерпінням чекають колони важких автомобілів, завантажених під зав'язку озброєними людьми і горами зброї і боєприпасів. І погранслужба ФСБ ніяк не перешкоджає їх просуванню. Можливо, вони проходять на російській стороні митний і паспортний контроль?
Тільки українські прикордонники ніяк не можуть в цьому переконатися–кулі над головами заважають.
Після закриття українських пунктів пропуску російська сторона не робить того ж зі свого боку, хоча зобов'язана, згідно з договорами з українською стороною. Забулися?
СБУ вже наловила цілу пачку шпигунів, що призналися в прямій роботі на ФСБ.
Про «доброзичливість» і «правдивість» російських ЗМІ сказано і так не мало.
Одно подія–це випадковість. Два–цей збіг. А три–це закономірність.А ще можна застосувати знаменитий качиний тест: «Ходить, як качка, плаває, як качка, крякає, як качка–так це і є качка!»
Говорячи по - простому: Росія веде війну проти України, маскуючись під всяких «добровольців» і «ополченців».
Це - війна! Поки не регулярними військами, а найманими козаками. До речі, подібний терор сусідніх держав, намічених Російською імперією в жертви, не раз практикувався нею у минулому.
Повертаючись до питання «Коли це закінчиться?»
Моя відповідь–ніколи.
Просто Росія і пригнічуюча частина росіян не визнають за Україною і українцями права на самостійне існування.
Не вважають їх рівними собі.
Українець - в їх уявленні–це деяке забавне «гыкающее» істота, недоумковатое, патологічно жадібне, таке, що смердить потім, знаходиться в наркотичній залежності до сала.Справжній українець любить Росію, визнає її верховенство, готовий за неї померти будь-якої хвилини, віддати усе своє майно, непогано готує і виконує, на потіху панів росіян, декілька мелодій. Українці не знають, кого їм вибирати в правителі і як облаштовувати державу. Тому вони повинні в таких справах слухняно наслідувати російські ради і вказівки. Приймати усіляких «януковичей» і інших паразитів.
Якщо ж українець заявляє про свої права на хоч яку - те самостійність у своєму ж власне житті, та ще робить це таким чином, як востаннє на Майдані, то тоді це не українець, а «бендеровец» , нацист, фашист і «Правий сектор». З такими не про що розмовляти, таких потрібно карати.
Ось і уся їх логіка.
Просто раніше, в силу об'єктивних причин, Росія не могла активно проводити цю політику, а зараз вирішила, що може. І проводить. «Встала з колін» , так би мовити. І проводитиме. Поки її не зупинять. А коли зупинять, вона, прочумавшись, почне гнути свою лінію знову. Тому це не закінчиться ніколи. Ми–воююча держава. Можуть бути тільки паузи.
Тому тримати нам порох сухим завжди!