"БТР чхали, водії нервували, зампотех потів, комбат звірів", - Бірюков розповів про візит начальника Генштабу в 79 - ю ОАЭМБр

У вівторок, 30 вересня, командувач Генштабу Збройних сил України генерал - полковник Валерій Муженко побував в 79 - й окремій аеромобільній бригаді, яка дислокується в Миколаєві, де провів огляд отриманою десантники бронетехніки «БТР - 70».

Про це на своїй сторінці в Facebook написав лідер волонтерського руху «Крила Фенікса» , радник Президента України Юрій Бірюков.

Далі приведена сама розповідь без змін.

Чутки про прийдешній візит генералітету з'явилися у батальйоні минулого тижня: приїхав командувач і наставив багато класних і нифига не здійснимих завдань. Ну, як завжди в нашій армії. І термін дав - до вівторка, бо приїде Головний і технікові вручатиме.

Тижні чотири назад я викладав фотки БТР - 70 які ми забирали із складу в Артемівську. Ось їх нам і вручали, ага. І ще 10 БТР віджатих у морпехов. І пару віджатих ще у кого - те. Сказати що я сильно здивований? Ні, це нормально. І стан наших складів відомий, так само як і стан техніки на ній. Але ось саме завдання - виліпити з гівна(вже пробачте) цукерку за четверо діб! А?! Політ фантазії! Що роблю я, коли дізнаюся про це? Дзвоню зампотеху і слізно - грізно прошу не геройствовать.Тобто, сідниці звичайно рвати, але грошей своїх не вкладати(так - так, таке активно практикується), у волонтерів грошей і запчастини не брати(а вже як таке практикується). Ось узяти, та і вчинити подвиг - не намагатися робити вигляд, виконати роботу, але у рамках можливого.

Техніка 79й бригади разом з технікою 145 ремполка вчинила таки подвиг! Четверо діб вони орали. Цілодобово! Змогли запустити два десятки БТР. Так, якщо зараз їх відправити на передову, то вони до неї банально не доїдуть. Але завели, з місця зрушили. А то, що вони киплять, що вони троять, глухнуть…Це усе лікується, важко, витратний, але - лікується. Хлопцям - механікам - неймовірний респект!

Хроніка сьогоднішнього дня :

10: 00
Побудова на плацу в 145 полку. Поки тільки 12 БТР. Зовнішній вигляд - аховий.Але, природно“ліпимо з гівна”- щоб БТР виглядали хоч як - те пофарбованими їх обмазують якою - те капостю(таке відчуття, що солярой). Ну, блищить(і смердить). До речі, Муженко на побудові втягнув носом повітря і тихенько матернулся:“Показушники, лять”. Бродимо, спілкуємося. Потихеньку підтягують ще техніку. Чекаємо інфо про візит. Інфо немає. Чекаємо. Жарко.

13: 00
Розвідка докладає - генерали на полігоні Широкий Лан, провели нараду, пішли на обід. Комбат ніжно говорить багато ласкавих слів і дає команду везти обід бійцям.

16: 00
Чекаємо, чекаємо. Ходять чутки про відміну візиту. Багато ласкавих слів. А БТР усі підтягують. Вирішили зробити репетицію зустрічі. Порепитировали. Кому ВДВ попросив слізно:“Механіки, при команді на огляд техніки - зробіть вигляд, але не заводите ви їх, заради Бога!”. Чекаємо.

17: 00
Розвідка доповіла - вилетіли, летять до нас.Починається метушливий і хаотичний рух, що активно перемежається ласкавими словами. Через 30 хвилин з хаосу народжується порядок.

17: 30
“Ееееедут, ееееедут(не до місця згадується селянка)!”Муженко виходить на плац, дивиться на наші стрункі лави, приймає доповідь і командує“Машини заводити і зробити круг”. Ааааа! КомВДВ блідне, пару генералів розводять руками, але - це армія. Сказано заводити, означає заводити.

Далі багато ласкавих слів. Багато диму. БТР чхали, водія нервували, зампотех потів, комбат звірів. Все як завжди. Поки йшов цей процес мною відловив для довірчої бесіди генерал Пушняков. По факту: пояснення отримане, пояснення прийняте. Він не вибачався, але і вимагати вибачень в цій ситуації я не бачив сенсу - там непрозорі питання, задані у присутності іноземців, - зайве це. Та і відповіді тоді були як завжди:без здорового змила, але і без брехні. Тема для мене - закрита. Він не більше ніж продукт епохи і системи. Не поганий і не хороший, просто системний. Система гнила і неправильна. Генерали - продукти цієї системи.

Поки ми з Пушняковым з'ясовували стосунки, Муженко спілкувався з керівництвом 79й бригади. Вони там на життя нарікали, запчастини просили, моралі вислуховували. Знову таки: безглузда і нещадна нудно - протокольна зустріч.

18: 30
БТР переставили з одного кута плацу в інший. Жоден не затих, не спалахнув, не ламався(у/ч 1080 герої і її хутро молодчини). Муженко підходить до екіпажа крайнього БТР, задає такий собі чергове питання:“Мну - з, зауваження до техніки є?”. І тут відбувається маленьке диво - механік БТР починає говорити. Навіть не говорити, а співати!Як він співав…Як же він красиво перерахував усі недоліки свого особистого БТР.Закінчивши по своєму, він почав співати про інші БТР - 70 батальйону. Арія…Оперна арія! До честі НГШ - не розгубився, за гудзик директора Миколаївського БТРЗ і почався торг - терміни, умови, проплати. Яке - який компроміс досягнутий.

Час був пізніший, так що зустріч явно йшла до кінця. Блискавичним наскоком були віджаті:
- батарея _не можу говорити, але мощное_
- рота _не можу говорить_, але дадуть надовго в оренду з іншої бригади
- і найсмачніше - Шилки, ням - ням.

Мої враження про Муженко? Не знаю. Як про стратега - питань багато. Як про організатора - мені сподобалося. Ось вже не осудіть. Навіть не обіцянки сподобалися, половина з них буде забута. Мені сподобалося те, що він точно пам'ятав де - скільки - чого, де - коли - кому і що - коли - буде. Домовилися про зустріч цього тижня, хочу зрозуміти його трохи глибше.

Попереду - пекельна кількість роботи. Техніку потрібно ремонтувати - її багато і стан її плачевний. Частина грошей дасть МО, вже отримана згода. Що - те буде на нас. Наприклад, у батареї _не можу говорити, але мощное_ потрібно буде відремонтувати носії - ЗИЛы.

Попереду - багато роботи. Попереду багато потреб. А Батьківщина у нас загальна.

Як - те так.