“Простими словами від експерта”: Що таке вороже ІПСО і як його використовує ворог на Миколаївщині

Розвиток інформаційних мереж подарував світу багато можливостей. За допомогою швидкого обміну інформацією, прискорилися відкриття, науковці завдяки онлайн-комунікаціям почали нові дослідження. Разом з тим, різноманіття поширення інформації створило підґрунтя для впливу на емоції та, як наслідок, дії або бездіяльність багатьох людей. Варто тільки засіяти потрібною інформацією певні території, змусити повірити у неправду і люди будуть робити те, що вигідно тим, хто видав цю інформацію у світ. Цим наразі широко користуються росіяни у своїй війні.

Цивілізована спільнота вже давно визнала дезінформацію однією з загроз безпеці. В Україні також була пророблена робота для реагування на загрози застосування інформації у якості зброї. Зокрема, при Раді Національної безпеки та оборони був створений Центр протидії дезінформації, завданням якого є реагування на ворожі інформаційні кампанії.

Редакція “Преступності.НЕТ” поспілкувалася з директором Центру протидії дезінформації Андрієм Шаповаловим, щоб дізнатися про те, як росіяни намагалися вплинути на миколаївців. Простими словами поговорили про ІПСО, про методи його застосування та про те, як варто діяти, аби захистити себе від російської інформаційної зброї.

– Розкажіть, будь ласка, що таке ІПСО і як зрозуміти, що це воно?

– ІПСО – це інформаційна психологічна спецоперація. Якщо максимально спростити, то по суті ІПСО полягає в тому, щоб спочатку вплинути на настрої груп у суспільстві, а потім успішно маніпулювати населенням у власних цілях. Під час нинішньої війни, повномасштабної агресії йдеться про те, щоб передусім забезпечити загарбнику максимальні умови для взяття під контроль території. Тобто все для того, щоб українці не чинили опір російським окупантам.
До елементів ІПСО відносяться дезінформація, пропаганда, перебільшення або применшення тієї чи іншої інформації, кібератаки та інше. Для того, щоб дізнатися, де ворожа ІПСО, рекомендую читати у соціальній мережі від Центру протидії дезінформації про РНБО і довіряти тільки верифікованій інформації. Як кажуть “заходьте до нас на соціальні мережі, підписуйтесь на канал, ставте лайк і дзвіночок”.

– Дуже часто у публічному сегменті кажуть про те, що Україна у перші дні повномасштабного вторгнення перемогла російську дезінформацію, пропаганду, тобто всі ці ІПСО якимось чином були нашим суспільством відкинути, не прийняти за правду. Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням і якщо так, то що допомогло українцям не повірити росіянам?

– По-перше, інформаційна війна триває і вона не менш запекла, ніж була у лютому 22-го. І не так важливо, хто переміг на початку вторгнення, важливо, хто вийде переможцем після її закінчення. По-друге, Україна залучилася довірою всього світу й успішно протистоїть окупантам, тому що за нами правда і російська пропаганда сьогодні не може привести докази своїм словам. Всі ці бойові комарі, біолабораторії й все інше – це просто брехня, яка розбилася об інформаційний щит України.

Діючи за старими методичками, кремлівські пропагандисти вирішили, що вони зможуть повторити ІПСО та дезінформаційну кампанію 2014 року. Проте зараз інформаційні технології пішли вперед, населення має доступ до альтернативних джерел. Тому, не контролюючи інформаційне поле, роспропаганда почала тріщати по швах і давати збій.

Саме тому нам вдалося переломити на початку війни інформаційну перемогу на свій бік. Але вона ще не зафіксована, війна триває, і в нас попереду ще багато-багато роботи.

– Ви сказали про правду, яку відстоює Україна. У росіян, наскільки я відстежую цю тему, є така історія, коли вони створюють телеграм-канали або цілі веб-сторінки, сайти, де кажуть, що правда – це фейк, і нівелюють правду про обстріли, наприклад, житлових будинків, кажучи, що це неправда, що це українська ІПСО. Чи є в цьому загроза і як Україна протидіє цьому на дипломатичному рівні, на рівні всього світу?

– Україна протистоїть дезінформації з усіх боків, на всіх майданчиках дипломатичних, міжнародних, фахових, будь-де ми намагаємося розказати правду про Україну. З приводу створення величезної кількості телеграм-каналів або інформаційних ресурсів. Так, це одна з методик, коли кількість має переходити в якість. І росіяни цю методику активно використовують, завалюючи фактично споживачів інформації величезним інформаційним потоком, користуючись відомим правилом дезінформації 80 на 20: коли на 80 відсотків подається чесна інформація, а 20 – дезінформація, щоб люди мали довіру до того чи іншого джерела.
Звичайно це небезпечно і звичайно ми за цим слідкуємо, знаходимо джерела і намагаємося якомога швидше про це повідомити читачів. Проблема дезінформації в тому, що як тільки її спростовують, вона перестає існувати. Але ворог на цьому не зупиняється, рухається далі-далі-далі, створюючи нові і нові інформаційні потоки завдяки великому масштабу російської пропагандистської машини і величезному обсягу людей, залучених в ці процеси.

– За вашими спостереженнями, який месенджер або які платформи найбільш засіяні ворожою інформацією?

– Всі платформи абсолютно засіяні ворожою інформацією, але в них різні механізми і різні методики розповсюдження такої дезінформації. Якщо казати про такі платформи як Viber, WhatsApp, то тут мова йде про закриті групи, яких ворог настворював перед війною, і продовжив створювати протягом війни. Ці групи нібито поєднують виокремлені спільноти або за місцем проживання, або за школою, яку відвідує дитина, або ще за якимось там ОСББ чи ще щось. Туди ворог навстромляв своїх таких консерв, які згодом вибухають, і в групі, якій ви звикли довіряти, яка зазвичай пише якісь прості, дуже приземлені речі, раптом з'являється інформація, що зараз буде обстріл або “не лякайтеся, обстрілу не буде”. І така дезінформація вона веде до реальних жертв, до реальної загибелі людей. Тобто коли люди вірять і не евакуюються, попри реальну загрозу.

Наприклад, один з яскравих прикладів – це Каховська ГЕС, коли в таких групах розповсюджувалася інформація, що “точно знаємо, що вибуху не буде, не лякайтеся, не переїжджайте”. І люди не евакуювалися Все це було присутнє.

По-іншому ІПСО працює в соціальних мережах таких, як Фейсбук. Це більше історія про лідерів думок і про величезну кількість коментарів, яка там з'являється під тим чи іншим дописом, кількість лайків. Тобто ворог, завдяки використанню мереж ботів, в той чи інший спосіб, розганяє потрібні меседжі й наративи, і людині здається, що це дуже чутлива тема, або навпаки ця тема нікого не турбує. Ще коментарями складається той чи інший погляд на події, які відбуваються.
Так само ворог працює і в Інстаграмі, і в Тік-тоці. Тобто в усіх соціальних мережах, куди можна встромити дезінформацію, ворог це зробить обов'язково. Будьте впевнені, якщо росіяни захочуть, щоб ви побачили ту чи іншу дезінформацію, якщо ви активний користувач гаджетів і соціальних мереж, то ви 100 відсотків її побачите.

– Ви згадали Viber-спільноти, як за моїми спостереженнями частіше за все використовують ОСББ, бо Viber – це наймасовіше, месенджер зокрема в Україні та й у світі загалом. На Вашу думку, чи мають власники, тобто голови ОСББ, якщо вони створювали цей канал, нести відповідальність за верифікацію інформації, яка поступає до цих чатів? Чи це важко зробити?

– Взагалі питання контролювання інформації, яка йде в чатах, воно дуже складне. Я собі не уявляю, як може там адміністратор того чи іншого каналу відповідати за те, що пишуть там користувачі, які присутні в чаті. Тому, розуміючи вразливість саме цієї соціальної мережі, ми створили в перший день повномасштабної агресії свій канал в Viber, я якому було, якщо я не помиляюсь, близько 2,5 мільйонів підписників майже одразу. Тобто максимальне охоплення читачів – це також було одним з пріоритетів роботи центру.

– Коли наше інформаційне поле почало перехід до використання державної мови, то суспільство зіткнулося з тим, що багато інформації в сегменті Інтернет, українською мовою просто немає. Натомість є російськомовні джерела. Зараз ця ситуація поступово змінюється, але що робити українцям, коли вони не можуть знайти інформацію? Чи є це загрозою і де шукати перевірену інформацію, якщо її немає ніде?

– Складне питання. Бо якщо інформації ніде немає, то ви її, мабуть, і не знайдете. Тут найголовніше треба відкинути емоції й спиратися на попередній досвід свого життя. Якщо маєте телефон, то спілкуйтеся з близькими, рідними, знайомими. З тими, чиїй думці й чиїм поглядам ви довіряєте, з тими, з ким ви знайомі особисто. Варто завжди спиратися тільки на ту інформацію, яку людина бачила особисто. Оці всі перекази, що “бабка кума зятя казала, що післязавтра точно буде” – 100 відсотків треба відкидати. Всю інформацію, яка дуже емоційно забарвлена, також рекомендуємо відкидати, бо, скоріше за все це дезінформація. Бо найвразливіше місце – це наші емоції і ворог завжди намагається вдарити по них якомога сильніше.

Коли немає якоїсь інформації, то треба використовувати власне критичне мислення, якщо воно присутнє. Тобто шукати докази, перехресні докази, і з дуже холодною головою сприймати інформацію, навіть попри те, що б не відбувалося навколо. Бо, скоріше за все, саме в тій ситуації, коли відсутня інформація, ворог намагатиметься заповнити цей вакуум. І, повірте, це буде, скоріше за все, корисна саме йому пропаганда або дезінформація.

– Ви сказали про емоції, про те, що ІПСО, скоріше за все, викликає емоції і виключає наше критичне мислення. Якщо ти маєш близьких, які вірять в російську пропаганду, в російську дезінформацію, і вони під впливом цих емоцій, чи є у вас рекомендації, як переконати їх, що це неправда?

– Найефективніший спосіб зробити це – привести аргументи й докази до того, що це ворожа пропаганда. По-друге, потрібно розповісти їм про основні наративи, які просуває ворог багато років на підконтрольних собі ресурсах. Ворожа пропаганда, вона подає усі новини в негативному ключі, намагається дискредитувати українську владу, Збройні сили, посіяти паніку серед населення. Тому порадьте родичам перевіряти ресурси, на яких вони читають ті новини, тому що ворог тримає цілі мережі ресурсів, які можуть позиціюватися як українські, білоруські, російські, будь-які американські, німецькі, китайські, але всі вони просувають ворожі наративи. Зазвичай такі ресурси ведуться особами, афільованими з Росією, або такими, що сидять в Росії. Взагалі, за можливості перевіряйте новини, у правдивості яких ви сумніваєтесь, Закликаю дотримуватись правил інформаційної гігієни, і тоді все буде добре.

– Ми миколаївське видання і тому нас цікавить, які операції були саме на Миколаївщині. Чи спостерігали ви такі і якими вони були?

– Найбільшого розголосу за останній час на Миколаївщині здобуло вороже ІПСО, пов'язане з нібито розповсюдженням холери на території Миколаївської області та самого міста Миколаєва. Ця їхня операція почалася майже одразу після теракту росіян на Каховській ГЕС. Ворожа пропаганда вдавалась до різних методів розповсюдження своїх фейків. Вони маніпулювали заявами відповідних інфраструктур, поширювали фото, яке нібито було зроблено в одному з будинків Миколаєва і в якому, здається, жителям домівки забороняли виходити із квартир через нібито розповсюдження холери. Додатково росіяни просто вигадували новини для своєї пропаганди.

На щастя ця ІПСО досить швидко захлинулася, тому що не дала потрібного ефекту. Але не виключено, що вони до неї повернуться. Тому я наголошую і закликаю всіх читати заяви тільки офіційних компетентних структур, тому що ворог і далі намагатиметься деморалізовувати, сіяти паніку, розганяти будь-які фейки й маніпуляції серед українського суспільства.

Ще скажу, що нещодавно Центр зафіксував серію хакерських атак на сайти голів обласної військової адміністрації, обласної державної адміністрації і Миколаївська область не стала виключенням. На щастя все обійшлося без втрат і всі разом вчасно відреагували на ці атаки і попередили їх.

– Якщо говорити взагалі про регіональну специфіку розповсюдження ІПСО, за спостереженнями Центру, чи є регіони, які найбільше полюбляють ворожі інформкампанії? І чи є якісь тенденції у тому, як це все відбувається?

– Безперечно, подібні тенденції можна відстежити, і найбільш ворожою інформацією засіють насамперед тимчасово окуповані території, адже пропаганда там немає обмежень і має змогу діяти в різних напрямках, застосовуючи будь-які різноманітні психологічні методи викривлення істини, які спрямовані і на дискредитацію української влади, і на дискредитацію військ. Є жителі областей, які межують з тимчасово окупованими територіями. Чим ближче вони до цих територій, тим більше на них намагається впливати росіяни. Найбільш вразливими категоріями є люди похилого віку і діти.

– Чому люди, навіть неприхильники РФ, продовжують дивитися та вірити у російські пропаганди?

– Перш за все, це вплив соціальних мереж. Багато хто зі споживачів інформації сприймають соцмережі саме за традиційні медіа. І в цьому є загроза, адже алгоритми соцмереж можуть створювати певні інформаційні бульбашки, показуючи користувачам контент, який відповідає саме їхнім попереднім переглядам, поглядам, лайкам, дизлайкам. Все це приводить до зацикленості. Цим активно користуються росіяни, які вивчають алгоритми соціальних мереж і максимально їх використовують.

Медійна неграмотність людей, яка не дає критичного мислення для того, щоб ефективно аналізувати і оцінювати інформацію, яку вони споживають додає своїх складностей. В більшості випадків люди можуть навіть не розуміти, що вони споживають і потім розповсюджують ворожу інформацію. Тому ще раз наголошую на важливості набуття навичок розпізнавання дезінформації. Інакше дуже легко стати жертвою маніпуляційних кампаній та роспропаганди.

– Ви сказали, що використовуються алгоритми соціальних мереж. Знаю, що у нас є компанії, які займаються верифікацією інформації, це VoxCheck, Гвара медіа, здається, доєдналася до цього. Чи є контакт, наприклад, від Фейсбуку чи інших платформ щодо протидії дезінформації?

– Так, ми спілкуємось, контакт є. Є кілька сотень заблокованих і YouTube-каналів, і сторінок на Фейсбуці. Але сьогодні на кожен закритий канал ворог створює десяток нових і далі-далі сунеться. Тобто цим його не зупинити.

Єдине, що може зупинити розповсюдження дезінформації це введення відповідальності за те, що роблять свідомі інформаційні терористи в інформаційному просторі.

– Якщо ввести умовний рейтинг успішних або неуспішних ІПСО росіян, то що Ви вважаєте успішними ІПСО, які, на жаль, спрацювали, і які були неуспішними?

– Говорити про успішні ІПСО ворога буде некоректно, бо ми в процесі війни й вороги далі використовують ці підходи. Скажу тільки, що зазвичай вони стосуються чутливих тем, є вузькопрофільними. Наприклад, російська пропаганда має практику поширювати інформацію про те, що в якомусь підрозділі або селищі, де ведуться запеклі бої щось сталося. Подібну інформацію досить важко перевірити. На таку роботу йде досить багато часу, адже кожен з фейків ми маємо правдиво і фактажно спростувати.

По провальні фейки можу сказати. Всі чули цю найбільш абсурдну інформацію, яка стосується, наприклад, комарів, гусей, дельфінів. Тут все прекрасно.
Кілька тижнів тому ми розвінчали фейк про бойову сарану, яку Україна використовує для знищення полів в ОРДЛО та деяких регіонах Росії. Подібні ІПСО мають зв'язок з наративом функціонування американських біолабораторій в Україні.

Стежити за роботою Центру протидії інформації можна за посиланнями:

Інстаграм
Вайбер
Фейсбук
Ютуб
Телеграм

Також у Центра протидії дезінформації є англомовні ресурси, зокрема, Твітер та Телеграм.

Протидія дезінформації також працює у ТікТоці.

І звичайно, у Центра протидії дезінформації є свій сайт.

Над матеріалом працювала Олександра Ющишена
*Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження"