"Правильні і зручні питання" для кандидата Гриценко

Здавалося б, дрібниця, але як вона характерна. В неділю, 13 квітня, перед прес - конференцією кандидата в президенти України, народного депутата Анатолія Гриценко до присутніх в залі журналістам звернувся деякий чоловік, очевидно, співробітник передвиборного штабу кандидата.

- Друзі, ось питання до Анатолія Степановича, це, звичайно, не догма, але все таки це підбірка того, що можна задати нашому кандидатові, - приблизно з такими словами звернувся до кореспондентів чоловік.

Після цього він з чималою долею невимушеності дістав теку з листами паперу з підготовленими для спікера «зручними питаннями» для зручних вивчених відповідей на них.

Увесь час правління Януковича українські журналісти і громадські діячі боролися з так званими «темниками» , коли телеканалам, редакціям лояльних до влади ЗМІ спускалися з Адміністрації Президента тексти, які необхідно транслювати і друкувати. Засобам масової інформації(читай суспільству) влада рахує нормальним надиктовывать те, про що повинні думати люди і які питання задавати можновладцям. Це нормально для авторитарних режимів, коли паралельно із спущеним «темником» редакціям проговорюється і нагадування, що може бути, якщо він не буде запущений в ефір.Проте, це досконало ненормально і неприпустимо у вільному громадянському суспільстві, де будь-хто може проявляти свою «громадянську позицію» , а влада не диктує нікому одну правильну точку зору.

Зрозуміло, що ніхто журналістам на прес - конференції Гриценко не давав запотиличники за те, що вони ставлять питання не з наданого їм листочка. Проте, сам факт його видачі кореспондентам більший, ніж характерний. Безумовно, Гриценко–досить досвідчений політик і державний діяч, який говорить «правильні речі» , за якого, напевно, навіть можна було б і проголосувати. Проте, можна собі тільки уявити, як поводитиметься в кріслі президента людина, яка вже сьогодні використовує у своїй передвиборній програмі такі «режимні» методи спілкування з громадянами.

Це Янукович міг собі дозволити проводити «діалог з країною» у форматі заздалегідь заготовлених питань від заздалегідь підготовлених людей, які не скажуть йому нічого негожого, а у усіх у результаті повинне скластися враження, як прекрасно все в нашій процвітаючій державі, і який молодець наш президент. Пам'ятаю, як усім нам було одночасно смішне і осоружне спостерігати за цим «діалогом». Такі ж почуття сьогодні у нас викликав чоловік з штабу Анатолія Гриценко.

Якщо людина сьогодні, після Майдану, коли країна вимагає навіть не нових осіб, а нових правил життя і нової системи життєдіяльності, використовує звички Віктора Федоровича, то немає ніяких гарантій, що прийшовши до влади, він не стане використовувати і інші, небезпечніші для країни старі звички по розкраданню бюджету, побудові авторитарного режиму, в якому усі повинні мовчати і задавати тільки «правильні і зручні питання».