Пристрасті по плавбассейну: чого чекати миколаївським спортсменам?

Розгляду з приводу передачі Палацу спорту(плавбассейна) Чорноморському державному університету ім. Петра Могили тривають.

Сьогодні, 6 червня, відбулася чергова зустріч по розгляду цього «справи». Цього разу були присутніми усі три сторони: Олександр Садовский, Леонід Клименко і Костянтин Васильєв. Але в присутності при розгляді в залі засідання, віце - губернатор Миколаєва Оксана Янишевская журналістам відмовила, виправдовуючи це тісним кабінетом. Тому, до чого прийшли сторони, поки залишилося невідомим.

Раніше, Оксана Янишевская заявила, що керівництво Чорноморського державного університету не погоджувало передачу приміщення Палацу спорту на баланс учбового закладу з Миколаївською облдержадміністрацією. На її думку, ситуація, що склалася–це яке - те непорозуміння, яке може пояснити тільки Клименко, проте той 3 - го числа на попередню зустріч не прийшов.

Слід нагадати, що в суботу, 31 травня, в Миколаєві біля Палацу спорту(плавбассейна) в мікрорайоні Соляні його вихованці і інші городяни влаштували пікет проти передачі цього комплексу Чорноморському державному університету ім. Петра Могили.

- Питання стоїть про створення спортивного містечка. Стадіон зроблений, а ця будівля, яка введена в експлуатацію 42 роки тому, зробилася повною непридатною. Експлуатувати басейн в такому стані неможливо, - сказав Клименко мітингуючим.

Говорячи про проблеми, які слід було б підлатати, вклавши в комплекс 15 мільйонів, Клименко не врахував, що співробітники усе життя і самі справлялися з ремонтом будівлі, роблячи його власними силами.

Так або інакше, позиція тренерів, вихованців школи і їх батьків однозначна, боротися вони зібралися до кінця. У Палаці спорту побував кореспондент «Злочинності.ні» і з'ясував позицію простих працівників комплексу. Деякі з них, присвятили тренерству усе своє життя.

Заслужений тренер України по вільній боротьбі, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, доцент, Тупеев Юлай Вильевич.

- Це єдиний некомерційний зал, де можуть займатися люди будь-якого достатку. У нас тут види спорту жорсткі, силові. Сюди приходять діти робочий - селянського класу. Вільна боротьба, греко - римська, штанга, бокс. Та і потім, у нас тут олімпійські види суперечки. Ми даємо те, що необхідно для країни. Різнопланові у нас завдання. У них уроки фізкультури, а у нас підготовка спортсменів високого класу. Ми не зможемо тут разом. У них же є власні два зали. Навіщо їм позбавляти таку школу з традиціями свого останнього притулку? Рівноцінного вони нічого не нададуть, у них нічого немає. У нас єдиний центр, який може прийняти спортсменів міжнародного класу. Школу розвалити дуже легко, а ось щоб побудувати треба багато часу…

Харитонов Євгенії, кандидат в майстри спорту з боксу, старший тренерНОККДЮСШ №1,працює в школі з 1999 року.

- Я прийшов сюди як початкуючий молодий тренер. За час роботи нашого комплексу, тут починали свою кар'єру такі боксери як Буц, Мошкин.Діти, які у нас тренувалися, виросли, тепер приводять своїх дітей. Клименко говорить, що тут мало видів спорту... Як же мало! При першій же зустрічі він( ПОНЕДІЛОК - Клименко) говорить, що хоче тут зробити готель, кафе, шейпінг, на другому поверсі волейбол, баскетбол. Тут вже є сауна і басейн, не дивно, що хочуть собі прибрати. Моя думка–ми воюватимемо до кінця!

Тренер по веслуванню на байдарках і каное, майстер спорту, старший тренер Моторний Сергій Васильович працює тут вже 18 років.

- За це часу підготовлено десяток майстрів спорту. Двоє хлопчиків цього року потрапили на юнацьку олімпіаду. Десятки майстрів спорту, двадцять кандидатів в майстри спорту –вихованці нашої школи. Що стосується грібної бази, то її як такої немає вже декілька років. Вихід на берег у нас доки є, слава богу «Рибальський стан» пускає.Ми вдячні, що ми хоч можемо, займається. У нас бракує інвентаря, у нас бракує бази. Але ми ходимо, займаємося, тому що ми звикли. Матусі турбуються, що ж тут відбувається, говорять, що за своїх дітей горло перегризуть. І ми за своїх дітей теж горло перегриземо!

Ларина Валентина Василівна, глава батьківського комітету, майстер спорту СРСР, яка пропрацювала тут 40 років, стоячи ще у витоків цього закладу, вважає, що Клименко вирішив скористатися нерозберихою в країні.

- Де - те звичайно не завадило б вкласти в спорткомплекс гроші. Тому і стояв майдан, тому - те гроші йшли не за призначенням. Явно, як і не за призначенням зараз використовується стадіон, який раніше передали на баланс університету Сухомлинского. Працюють три тренери по футболу, а стадіон закритий на замок. Наші вихованці, як і жителі нашого району, скористатися їм не можуть. Під шум хвилі, поки тимчасове міністерство в цій ситуації, розчерком пера вони вирішили передати. Спорт як такий їх не цікавить.

Тюник Валерій, майстер спорту міжнародного класу старший тренерНОККДЮСШ №1по важкій атлетиці, вважає спорткомплекс гордістю нашого міста.

- Я солянской, виріс тут. Я в цьому спорткомплексі займався усе життя. Побудували зал своїми руками із спортсменами. І ось приходить людина, і говорить, що ми в цьому залі зробимо готель. Тут буде баскетбол шоу, прийшов вдень, коли не було тренерів. Тут працюють династіями. Наші діти з дитинства в цьому залі. «Ми відремонтуємо, і вас запустять» ,–такого не буде. Дітей тут не буде, тут все затухне. Прийдуть студенти, вони вчаться 4-5 років, але є люди, які платять за освіту. І спорт, усе це мало їх цікавить.Студенти! Приходьте, займайтеся. Усе це можна вирішити мирним шляхом. Болить серце, по телевізору одно говорить, а перед людьми інше. Людина прийшла і почувала себе хазяїном. Не спілкуючись з колективом, прийшов і зробив заяву. Як же ми боремося за державу. Криму немає, Донецьк воює, ще і нам тут війну роблять.

Старший тренер по футболу Тырин Віктор, працює в школі 12 років.

- Кількість хлопців, які тут займаються величезне. Усі складнощі, які надалі можуть виникнути, відкладуться не лише на нас, але і на дітях. Куди їм ходити? Тут вже пахне злочинністю надалі. Не можна рушити будинок, який побудований. Не можна ламати те, що тут є, це вже історія. Нікуди від неї не подітися. Треба її прийняти і нести. А чіпати не варто, тому що наслідки можуть бути дуже погані.

Старший тренер, майстер спорту України міжнародного класу Белобаба Сергій Борисович.

- Чотири роки тут працюю і чотири роки у нас проблеми, хочуть прибрати собі наш спорткомплекс. Але вони не знають тутешніх проблем. Хочуть видворити дітей із спорткомплексу. Не порадившись з нами, хочуть звести усю роботу комплексу нанівець. Якщо сюди прийде Могилянка, то у нас для дітей тут все закриється.

Заслужений тренер України, майстер спорту міжнародного класу Новохатько Володимир Данилович.

- Я б хотів зупинитися на тому, що мені доводилося тренувати збірну України. Доводилося багато закордоном тренувати. Можу по своєму досвіду сказати, що наш зал –краса! Дітям подобається. Батьки теж бачать, що дитина звідси виходить чоловіком.Я не розумію, чому наші зали повинні віддавати під ігри. Хочуть, нехай самі думають, як забезпечити спортивним комплексом. Через пару років ми і самі зробимо тут ремонт, ми завжди його робили тут самі, кожні 2-3 роки. Ми забезпечені зарплатою, їздимо на змагання, результати у нас непогані. Учбовий процес у нас тут на хорошому рівні. Незабаром, я сподіваюся, результати будуть тільки кращі. Це моя заповітна мрія!

Співробітники Палацу Спорту хочуть знайти компроміс, хоча бачать його смутно. Усе життя, працюючи і присвячуючи себе тутешнім вихованцям, підлаштовуватися, вони ні під кого не звикли. Вважають, що з «модернізацією» комплексу спорт зникне, а його нічого прирівнювати до фізкультури. З втратою Криму, був загублений спортивний комплекс «Спартак» у Алушті.На думку миколаївських тренерів і спортсменів миколаївський Палац спорту повинен був стати всеукраїнською альтернативою цьому закладу.

Але як це буде - покаже час.