"Козирний" дядько: депутати нові, а схеми старі

В період передвиборної кампанії у Верховну Раду України восени минулого року я ставив питання кандидатові в нардепи по 127 округу від «Блоку Петра Порошенка» Борису Козырю в ефірі Миколаївської ОГТРК про те, навіщо він витрачає немислимі гроші на «підгортання» округа і купівлю лояльності виборців щоденними подарунками і пайками, якщо зарплата депутата парламенту сьогодні складає всього 5,5 тисяч гривен в місяць. Усі ми - те розуміли, навіщо, але ось тому перше підтвердження.

Миколаївська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 6 січня 2015 року в результаті проведення відкритих торгів уклав договір з миколаївським ТОВ «Маркони» , на послуги буксирів із забезпечення проведення криголамних робіт в акваторії Миколаївського морського порту.Сума договору : 568 тисяч 200 гривен. При цьому в договорі вказано, що постачальник надає послуги буксирів всього на 100 годин. Тобто одна година роботи буксира складає 5 тисяч 682 гривни.

Але суть не в цьому, а в тому, що директором ТОВ «Маркони» , що переміг в торгах, являється Михайло Борисович Козырь, рідний дядько нинішнього народного депутата України Бориса Козыря, який паралельно з цим є президентом Миколаївського спортивного клубу «Орексим» однойменній компанії, до складу якої входить морський термінал «Эвери» , радником директора якого є батько Бориса Козиря Юрій Борисович Козырь.

Тепер цікаво подивитися, яким чином фірмі дядька депутата Верховної Рады вдалося отримати півмільйонний підряд від НФ Адміністрації морських портів України.Другим учасників торгів по послугах буксирів окрім ТОВ «Маркони» було ГП «Одеський морський торговий порт» , який подав заявку більше, ніж в два рази вище за заявку фірми - переможця–1 мільйон 324 тисячі гривен.

Очевидно, що пов'язано це з тим, що буксири Одеського морського порту для того, щоб поставити послуги Миколаївському морському порту, повинен доставити свої буксири з Одеси в Миколаїв, що, природно, набагато затратнее, чим це робило б будь-яке миколаївське підприємство. Звідси можна зробити висновок, що Одеський морський торговий порт брав участь в цьому тендері просто номінально, без мети перемогти, а для того, щоб скласти необхідну конкуренцію ТОВ «Маркони».

Ще «красивіше» все виходить виходячи з того, що засновником ГП «Одеський морський торговий порт» являється держава в особі Міністерства інфраструктури України, де зовсім ще нещодавно, з 2013 по 2014 рік, на високій посаді помічника міністра і заступника директор Департаменту державної політики у сфері морського транспорту і інфраструктури працював Борис Козырь. Після цього, в 2014 році, він працював заступником глави ГП «Адміністрація морських портів України» , яке, власне, і проводило тендер по послугах буксирів для Миколаївського морського порту.

Під час передвиборної кампанії сам Борис Козырь називав себе «куратором Миколаївської області по лінії Міністерства інфраструктури».

Ось таким ось нехитрим способом фірма, в якій директором є дядько народного депутата, заступника голови комітету з питань транспорту Бориса Козыря, отримала півмільйонний державний підряд. Варто додати, що знайти інформації про те, що раніше ця фірма перемагала в яких - або інших тендерах, не вдалося. Можна припустити, що це перший «вдало узятий» підряд у ТОВ дядька Бориса Козыря. Слід вважати, що не останній.

Скажіть, друзі, що - те помінялося в цій країні? Депутати може і нові, але суть все та ж : хоч «Покращення життя вже сьогоддні» , хоч «Жити по - новому».