Канцона з фронту
26.02.2015 20:14
Так, я б хотів писати тобі канцони
Як тій середньовічний трубадур
Але лежу в землянці, і муляють кальсони
І я зомлів з текстильних тихий тортур.
І ще попереду ревучі рубікони
Можлива смерть товаришів–
Війна розбурхала у логові драконів
По лицарях заплакала труна.
Та годі, ти назад не повернешся
Ти не метелик, я не твій павук
Ти маревом рожевим обернешся
Колі я сонячних побачу мух.
Так, не романтика середньовіччя–
У землянці сморід, на повітрі жах
Біжить після вен хижа чоловіча
Адреналіновой молитвою на вустах.
Когось пропустити, а когось врятує–
Суддя наш строгий та мовчазний Бог
Але я вірю, що весна вгамує
Лють ворогів і нас залишить вдвох.
Володимир Піднебесний 25.02.15, 10.32, Попасне