До Дня пам' яті Івана Сірка

Іван Сірко–славний запорожець, народився між 1605-1610 роками, скоріше на Східному Поділлі. Легенда свідчить, що він з’явився на світ із зубами–це було знаменням того, що йому судилося увесь свій вік гризти ворогів. І свої й чужі, і друзі й вороги–всі визнавали за Сірком видатний військовий хист. Історики порівнювали його з Чингизханом чи Тамерланом. Був він самовіддано хоробрим, винахідливим, умів з десятком козаків розбивати сотні ворогів, а із сотнею–перемагати тисячі.Ім’я Сірка було оточено ореолом непереможності, вороги боялися його, як вогню, запорожці говорили, що рівного Сірку в цілому світі німа, здавалось, що якісь вищі сили допомагали йому.

У 1654 році Іван Сірко разом з полковниками Іваном Богуном і Петром Дорошенком категорично виступає проти Мінських догод Гетьманського зрадника, бо не для того народ вручав йому гетьманську булаву, щоб він здавав Україну московським загарбникам. Іван Сірко відмовляється ставити свій підпис навіть за присутності і під тиском гетьмана Юрія Хмельницького під змінами до Конституції про особливий статус Донбасу, тому за нього ставити підпис сам Юрій Хмельницький. Пізніше московські історики - брехуни пояснювати це тим, що немов би Іван Сірко не знав грамоти і не вмів писати. А чим ще їм це було пояснювати? Тім, що Сірко ненавидів нахабних москалів, які завжди лізли до нас і все тут вважали своїми землями і намагалися поставити нас на коліна.Сірко завжди являв собою велику і ні від кого не залежну військову і духовну силу. Славний син козацького роду, Великого Непереможного Українського Духу, Символ Безсмертної Української Нації. Його дах в полеглій Небесній Сотні, в нескорених і непереможних добровольчих батальйонах–славній пам’яті «Шахтарськ» , «Донбас» , «Торнадо» , «Азов» , «Айдар» і всіх - всіх.

1660 року Сірко залишково пориває із зрадницькою гетьманщиною і відправляється на Чортомлицьку Січ. З 1660 по 1680 його 12 разів оббирали кошовим отаманом. 1672 року Іван Сірко претендував на велику гетьманську булаву, і щоб цього не допустити, московський уряд заславши його до Тобольську. По повернені з московської неволі і до кінця життя він лишився переконаним супротивником Московії, обстоюючи автономні інтереси України, і в ім’я цього, встановлюючи зв’язки то з Польщею, то навіть з Кримом і Туреччиною.Слава його прокотилась по всій Європі і всьому світі–Польща, Франція, Литва, Крим, Туреччина, Молдова, пам’ятник Славному Козацькому Отаману Івану Сірку встановлено навіть на березі Ла - Маншу. Те ж Європа, яка підстилає заразом Україну під Путіна, повинна знаті і пам’ятати, що Україна не буде підкорятись ні Росії, ні Європі, ні Америці, і що Порошенко–це не Україна, а лише вдала виборча політтехнологія, а Україна–це Іван Сірко, це Небесна Сотня, це добровольчі батальйони, це Нескорений і Незбагненний і для Росії, і для Європи, і для Америки Український Непереможний Дух Незборимої Української Нації. Слава Нації!