Пливе кача у води сині

Тоді, в 2004 - му, люди почали збиратись зранку 21 - го після оголошення, що Президентом призначили зека–народ повстав! А рівно через 9 років, 21 листопада, цей зек знову відзначився–відмовився від європейського вибору, бо Путін не розрішив–народ повстав! Наш народ найкращий у світі, як його не нагинай–не зігнеться.Найсміливіший, найволелюбніший–горджусь, що я українка! Звичайно, тішить, що не пройшло і 2 років, як наша славна прокуратура і правоохоронні органи таки встановили в результаті титанічних зусиль, що наказ віддавав особисто Бандюкович, а виконували Захарченко з Клюєвим, це ж треба, ні за що б в житті не здогадалась!!

Тоді фашистська влада Бандюковича страшно розправилась з нашими хлопцями–били по - звірячому, як і в гестапо не били, били і забивали. Стікали дах’ю наші славні майданівці і вмирали, як Герої. І коли мі несли на руках їх мертві тіла, то лунала пісня «Пливе кача». Не всі передплачують газету В «Свобода» (індекс 37619)а там в останньому номері стаття про цю кочу. Автором вірша є письменник і перекладач Василь Гренджа - Донськой (1897-1974), вірш був опублікований у збірці поезій 1923 року «Квіти з терням».Насправді, вірш називається «Пливе кача по Тисині» , але мені в перший разів почулось «у води сині» , так і залишилось в душі як Реквієм. Сюжет і стиль вірша близькі до народного, тут описане поширене у фольклорі прощання рекрута з матір’ю, який іде на війну через окупантів. І так вірш став пророкуємо, бо сотні з Майдану пішли на фронт там їх наші генерали підставили під Іловайськ, бо їм так спокійніше, щоб хлопців перебили, їх там і перебили, і попливла кача з Майдану в Іловайськ, і далі, і досі пливе, і крає серце шкірному патріоту, і розслабляє, і знесилює, і одночасно наповнює серце ненавистю і мужністю– всіх не переб’єш!

І як несли хлопців, то співала кача, що загинуть на чужині, і чужі люди яму будуть рити, і так воно все і вийшло:скільки їх погинуло тоді на чужині, в краю не ляканих сепарів, і чужі люди ями рили і безіменних ховали під номерами, Героїв наших! А тепер з нас вимагають амністію терористам, а чого ж ви в Парижі без всякої амністії їх постріляли і ні в кого дозволу не живили? І ще Парасюк вибачення просив, не соромітний? Чого ти злякався, великого тюремного рядок? Означати, коли дятлівські тітушки постріляли і побили до втрати пам’яті наших хлопців на виборчій дільниці, то їм тільки хуліганку, а означати Парасюку за ті, що зацідив СБУ - шника ногою, замах на життя? Те гань би і засудили, гань би і вбили, як Сашка Білого, я б вибачення не просила! Те може тоді Парасюк гань вибачиться і перед Януковичем за ті, що вигнав його тоді з України?

А якщо держава і надалі буде лишати все безкарним і провокувати патріотів до самосуду, то щедрий народний самосуд не забариться, і тоді вже ніхто ні перед ким точно вибачатись не буде.Герої не вмирають! Гань здохнуть вороги!