Новорічне привітання від Бориса Грінченка й Михайла Драгоманова

прочитання: 8773
07.01.2021 13:17

Перечитував на свята про націоналізм від Георгія Кас'янова і наштовхнувся на полеміку згаданих поважних діячів далекої-далекої доби. Може я її колись і переглядав, але тоді вона мене не дуже зацікавила як, мабуть, абсолютно вже застаріла з об'єктивних причин. Аж ось зараз…

1. Термінологія

Сьогодні ми маємо соціалістів і націоналістів там, де опоненти згадують різні тогочасні групи чи течії. Зрозуміло, що це нащадки. Зрозуміло, що нема прямої відповідності між тодішніми і теперішніми складовими політично свідомого класу. Втім, давайте надалі послуговуватись саме сучасними визначеннями.

Мені дуже сподобалось слово "обомовні". Дійсно, в Україні тогочасну етнічність, що була пов'язана в першу чергу з мовою, сьогодні фактично замінила тотальна двомовність чи бікультуральність. І як дивитись на це в позитивному ключі, бачити перспективу, то "обомовна" культура виглядає дуже й дуже привабливо. І обомовна Україна в цьому сенсі зовсім не тотожна двомовним Бельгії чи Канаді.

2. Діло

Діло політичної роботи, практичного внеску в просування до кращого життя нації сьогодні залишається абсолютно таке саме, як і тоді: читання, думання, дискусія. Тільки так лідери можуть винаходити для себе рішення наших проблем, а загал може тих лідерів чути й зрештою підтримувати в якийсь спосіб. То оця сама Полеміка, що про неї говоримо – вона у сто разів більш цінна і результативна для діла, ніж всі бігборди, що їх поставили наші політпроекти в останню кампанію.

Але формати, технології, звісно, в епоху Інтернету вже зовсім не ті. Відтак, щоб робити оте діло, треба навчатись працювати по суті як знані й поважні попередники, а по формі – шукати тих форм самостійно, тут і зараз. То вже наша відповідальність.

3. Присуд історії

Ми вже бачимо результат роботи згаданих політичних сил (тут використаємо ще історичні назви). Федералісти збудували модерну Україну під назвою УССР – Дніпрогес, Національну оперу, Бібліотеку Вернадського. Ціною репресій і Голодомору.

Самостійники зазнали поразки з УНР, але УССР точно б не відбулась аби не її самостійницька попередниця. І Референдум 1991 року так само.

То всі течії, всі ідеології чи напрямки, всі партії чи групи мають право йти поруч і будувати нове життя разом. Ніхто не зайвий, нікого не можна виключити, знехтувати його баченням, треба шукати спільної мови і знаходити спільні рішення.

4. Порядок денний

Він добре відомий і загальний для всіх: мир для Донбасу і економіка для всієї України. Загальний – це в сенсі, що його можна осягнути тільки саме загалом, за умови спрямування на цю роботу всіх наявних сил. Соціалістичних, націоналістичних, консервативних, ліберальних. І роботи (див. вище) на всіх вистачить. Тільки кожен політично свідомий має долучатись до того діла. Політпроекти того не зроблять, в них інші уявлення про роботу з виборцем, її мету і методи. А саме політичну роботу можуть зробити тільки політично свідомі громадяни. Бути членами партій не обов'язково, обов'язково мати переконання. Які дає тільки політична освіта і її складова – дискусія. Взірець якої зараз перед нами – класичний чи й академічний. Нам є в кого навчатись, є з кого брати приклад.

Я відповідний файл поставив по різних політичних форумах, а тепер ти, шановний читачу, подумай, що можеш зробити ти? Практично відповісти на привітання від діячів далекої доби.