Правозащита - це не професія

У Україні працює мережа громадських приймалень УХСПЧ, мета яких полягає в розширенні можливостей доступу бідних до справедливого правосуддя. А в травні минулого року у рамках проекту громадської асоціації "ДАНА" запрацювала тринадцята приймальня союзу Хельсінкі і в нашому місті.

Відмітимо, що правозахисна приймальня з моменту свого створення в 2010 році позначила широкий мандат, сферу своїх професійних інтересів. Юристи і правозахисники надають безкоштовні правові консультації з питань порушення прав клієнтів, а також правових шляхів захисту порушених прав. Зокрема, наші юристи займаються підготовці документів до Європейського суду.

У той же самий час, ми поширюємо знання про права людини серед професійних груп(учителів, медпрацівників), студентів, середніх шкіл, що учать. До речі, в сьогодення проводимо для них майстер - класи по дуже практичній у буденному житті темі " Ти і міліція".

Нерідко ми виходимо з кіпою інформаційних буклетів на ринки, вокзали, в спальні мікрорайони, несемо правові знання в народ, просто як книгоноші в 60 - е роки минулого століття. Якщо бути точним, то "ходіння в народ" має свою назву - це просвітницька кампанія "Посилення правових можливостей незаможних громадян".

Особливий випадок - безкоштовний захист порушених прав наших клієнтів в судах. Доводиться роз'яснювати громадянам, що юристи Приймальні УХСПЧ допомагають безкоштовно, але тільки тим, чиї справи цікаві нам з позицій корисності системних поліпшень в області прав людини.Послуги юристів в судових процесах фінансує Фонд Стратегічних справ УХСПЧ.

Існує думка, що правозахисник обов'язково повинен мати юридичну освіту. Ні, не обов'язково. Для правозахисника головне - бачити свою місію. Правозащита - це не професія, швидше це підхід до рішення громадських проблем, що базується на визнанні прав і свобод людини фундаментальними цінностями, а сенс існування держави в захисті і забезпеченні реалізації прав і свобод.

Отже, правозахисником може бути не лише юрист, правозащитой може займатися журналіст, допомагаючи громадянам реалізувати право на отримання правдивої інформації, лікар, оберігаючи лікарську таємницю про хворобу пацієнта, соціолог, що вивчає причини і прояви порушень прав людини, учитель і інші. Важливо пам'ятати, що права людини захищаються не лише юридичними інструментами.

Насправді, набагато актуальніше отримати відповідь на питання, а чи повинен юрист бути правозахисником?

По суті, юристи(адвокати) захищають не лише і не стільки права людини, скільки "інтереси людини" або юридичної особи. Людина, що скоїла тяжкий злочин, може мати цілком легітимний інтерес уникнути покарання або зменшити відповідальність. Представництво і захист таких інтересів, як і інтересів жертв в кримінальних процесах, сторін в господарських і цивільних - це невичерпне поле діяльності юристів.

Для переважної більшості клієнтів в роботі найнятих юристів(адвокатів) важливе лише вирішення своєї конкретної, миттєвої проблеми специфічними інструментами права. У цьому сенсі робота українських адвоката дуже нагадує роботу водія таксі. Клієнт саджається в авто, говорить куди їхати, а таксист везе, природно, за гроші.Причому водієві абсолютно все одно куди, аби чимдалі.

У правозахисника принципово інше визначення - добитися не лише відновлення порушених прав жертви, але обов'язково через індивідуальний успіх зробити які - або дії для поліпшення ситуації з дотриманням прав людини в тій або іншій сфері в цілому.
Зрозуміло, жертва порушень прав людини абсолютно не зобов'язана мати бажання зробити світ краще, не зобов'язаний цього хотіти і робити юрист такої жертви. Але робити світ краще - це завдання правозахисника, саме цим він і відрізняється від звичайного рядового адвоката, фахівця в області права.

Важливо пам'ятати, що правозащита - це завжди певний рівень публічності. Порушення прав людини - гаряча тема, що частенько викликає великий громадський інтерес, саме через гласність можна домагатися системних змін.Тим більше що захист прав людини завжди відбувається в так званій вертикалі, де вгорі - органи влади(державною або самоврядування - не важливо), а внизу - звичайна людина, права і свободи якого порушуються цією владою. "Горизонтальні" конфлікти між рівними суб'єктами цікавлять правозахисників лише у тому випадку, коли держава нездатна забезпечити учасникам конфліктів рівність процесуальних прав і доступ до справедливого правосуддя.