Як Апеляційний суд "не залишив у біді" міліціонера, що побив до напівсмерті студента

Поки уся Україна стежила за ходом подій навколо підозрюваних в жорстокому побитті і згвалтуванні жінки врадиевскими міліціонерами, в Миколаєві колега «доблесних вартових порядку» , що не менш жорстоко побив трьох студентів на головній вулиці міста в липні минулого року Олександр Фартушный, цілком успішно йде на шляху до уникнення відповідальності за вчинений злочин.

Для довідки:в ніч з 14 на 15 липня 2012 року тоді ще помічник Корабельного райвідділу оперуповноваженого міліції міста Миколаєва 22 - літній молодший сержант Олександр Фартушный посеред вулиці Радянської по-звірячому побив студента Національного університету кораблебудування Сергія Конева, його друга Тимура Гопонько і хлопця, за якого заступилися перші двоє, Кирила Криулева. У суді Фартушный свою провину визнав частково і повторював, що він захищався від хлопців, які нібито перші на нього напали. Тоді суддя Володимир Галагуза, що ще розглядає в Центральному районному суді, сміявся над схемою захисту підсудного: «Як так? Оперативний працівник затримав, знешкодив злочинців і пішов?».У результаті 9 січня 2013 року суд дав Фартушному 4 роки в'язниці, присудив заплатити штраф 8,7 тисяч гривен, відшкодувати потерпілим моральний і матеріальний збиток, а також своїм вироком заборонив йому займати після «відсидки» посади організаційно - розпорядливого характеру терміном в один рік.

Через чотири місяці, в травні, Фартушный виходить на свободу . Усі, хто став бачити вже відомого на усю Україну екс - міліціонера, здивовано запитували–як? Як з'ясувалося, то вийшло це зовсім не хитромудро. Апеляційний суд Миколаївської області, куди засуджений подав скаргу, відмінив вирок Центрального райсуду по, судячи з тексту рішення, дуже натягнутих причин.

Попутно апеляційні скарги подали прокуратура і потерпілий студент Сергій Конев.Державне звинувачення просило вирок відмінити і призначити Фартушному жорсткіше покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права працювати в міліції на термін 3 року(а не один рік позбавлення права займати розпорядливо - організаційні посади, яких Фартушный і не займав на момент скоєння злочину). Крім того, прокурор просив позбавити засудженого спеціального звання молодший сержант, оскільки тяжкий злочин він скоїв, безпосередньо прикриваючись своїм службовим станом.

Побитий Фартушным студент Конев у зв'язку з невідповідністю, на його думку, призначеного покарання тяжкості злочину, просив Апеляційний суд відмінити старий вирок і призначити новий, яким екс - міліціонера позбавити свободи на термін 6 років, а також зобов'язати його виплатити моральний збиток у розмірі 89 тисяч гривен за принесені своїми діями моральні страждання потерпілому.

А ось сам засуджений попросив суд мало не відпустити його додому: вирок суду відмінити і ухвалити йому новий вирок, яким визнати його невинним в здійсненні хуліганства і перевищення службових повноважень(тобто позбавити його від двох з трьох інкримінованих йому статей). При цьому, навіть визнаючи статтю 122(нанесення середніх тілесних ушкоджень), екс - співробітник Корабельного райвідділу міліції, згідно з рішенням суду, просив суд застосувати до його нового вироку статті 75 Кримінального кодексу України(звільнення від відбуття покарання з випробувальним терміном) або хоч би статтю 69 УК(призначення м'якшого покарання, ніж передбачено законом–нижче найнижчої грані, тобто–один рік в'язниці, приміром, який він вже майже відсидів в СІЗО).

Фартушный аргументував таку ідею своєї подальшої долі тим, що він не здійснював хуліганства і не перевищував свої службові повноваження, оскільки захищався від студентів(це його головна думка захисту, від якого сьогодні він вже відмовився), що напали на нього. Крім того, він вказує, що Центральний райсуд неправильно визначив обтяжливу обставину його провини, вказавши, що він знаходився в стані алкогольного сп'яніння. При цьому Олександр Фартушный одній з причин, чому його потрібно мало не відпустити із залу суду, вказав те, що на Центральний районний суд здійснювали тиск громадські організації.

У результаті пани головуючий суддя Ігор Писной, судді Наталія Чебанова - Губарева і Анатолій Чернявский, порадившись, вирішили усі три апеляції задовольнити частково.Яким чином? Відмінили повністю вирок суду першої інстанції, і, щоб, як то кажуть, не «морочитися» , не стали ухвалювати новий вирок, а відправили справу на додаткове розслідування. І не назад в Центральний районний суд, а зовсім на «почала начал» - в прокуратуру Центрального району.

А тепер уважно учитайтеся в текст нижче–з якою мотивацією суд відміняє вирок і відправляє справу назад в прокуратуру:

- Органи досудового слідства, викладаючи формулювання звинувачення Фартушному по статті 296 і 365 Кримінального кодексу України припустимо протиріччя відносно мотиву скоювання цих злочинів. Органи досудового слідства вказують на те, що Фартушный виконував функції представника влади(не вказуючи при цьомуякі саме).В той же час, в звинуваченні ці ж органи вказують на те, що Фартушныйскоїв злочин в неробочий час, не виконуючи службових обов'язків. Окрім цього в цьому ж звинуваченні вказано, що Фартушный розумів, що його дії не пов'язані з виконанням ним службових обов'язків,, і що віннадав службове посвідчення, створивши цим неправдиве представлення, що він являється співробітників правоохоронного органу(ось і відповідь на питання, який мотив–авт.)що знаходиться під час виконання службових обов'язків. Хоч вказані дії пов'язані між собою, здійснювалисяза версією органів досудового слідства, у одному місці і фактично в одно час. Томуне з'ясованим залишилося питання–як одна і та ж людина, в одному і тому ж місці і фактично в один і той же час може виконувати службові обов'язки і одночасно їх не виконувати(та вже, хвацько закрутили–авт.).Таким чином, органи досудового слідстваприпустимо протиріччя відносно встановлення мотиву дій Фартушного, щопривело до порушення його права на захист(!). Пред'явлене звинувачення має бути конкретним з метою забезпечення права на захист. В даному випадку органи досудового наслідку цих вимог не придержались, чимбули допущені істотні порушення кримінально - процесуального закону(конкретних норм суд не вказує–авт.). Ціобставинипозбавили суд можливості повно і усебічно розглянути справу і прийняти законне рішення, оскількиусунути вказані порушення в судовому засіданні не надається можливим, а звинувачення прокурором в суді не змінювалося.Усунення порушень вимог кримінально - процесуального закону можливо тільки слідчим або прокуроромшляхом пред'явлення відповідним чином оформленого звинувачення на стадії досудового слідства.

Чесно кажучи, подібної ахінеї, напевно, ніколи не читав в судових рішеннях. Тобто, виходячи з останньої пропозиції цитати з рішення суду, виходить, що прокуратура просто неправильно оформила звинувачувальний акт. У чому неправильність? У тому, що там є стаття 365 УК України–перевищення влади або службових повноважень. А, як вважає шанована колегія суддів Апеляційного суду, цієї статті там бути не повинно. Чому? Важко сказати з тексту, представленого вище–там сам біс ногу зламає. Проте, якщо читати між рядків, то стає зрозуміло як білий день:враховуючи те, що більше ніяких аргументів колегія суддів більше не мала, то це ситуація з розряду «потрібно що - те знайти».

Чи виконував Фартушный свої службові обов'язки в ту ніч, коли вбивав хлопців посеред головної вулиці міста? Як на мене, міліціонер виконує свої службові обов'язки завжди, поки він міліціонер. І вдень, і вночі. Також, як і журналіст, який і після роботи може стати свідком чого, - або, дістати камеру і своє посвідчення і почати збирати інформацію. У - других, порпатися в тому, чи був він при виконанні або ні не має ніякого сенсу–він використав своє службове посвідчення, а значить і положення, щоб двоє охоронців не перешкодили йому здійснювати його хуліганські дії, очевидно, щоб вони не викликали міліцію, мовляв, вона вже тут. Чи не перевищення це влада?

Наше правосуддя порахувало, що ні.Тепер, вже на повторному розгляді справи в Центральному районному суді, яка на сьогодні продовжує тривати, в новому «відкоригованому» звинувачувальному акті вже немає статті 365 Кримінального кодексу України. А це була найважча стаття для Фартушного–саме по ній він отримав найвищий термін 4 роки. Без цієї статті легше і надалі уникати відповідальності. Справа в капелюсі–тепер колишній миколаївський міліціонер запевняє суд, що зовсім не пам'ятає, навіщо він так поступив, мало не зірки стали не так на небі просить вибачення у потерпілих. Ще пару засідань, і, дивись, невинним виявиться, або помилуваним. Розкаюється адже, сам не відав, що творив. З кожним адже буває–голову людині відбити.

А що стосується того, що Фартушный виявився на волі–так і тут питання цікаве.Річ у тому, що товариш молодший сержант на сьогодні ходить по вулицях Миколаєва без міри припинення. На попередньому засіданні по повторному слуханню справи 1 липня суддя Юлія Шеремета поцікавилася у прокурора, чи обраний на сьогодні запобіжний захід Олександру Фартушному, оскільки в матеріалах справи це не відображено. Прокурор Кравченко відповів, що запобіжний Фартушному захід не застосовувався - Центральний районний суд 18 червня виніс визначення про відмову слідчому в його клопотанні продовжити термін утримання під вартою екс - міліціонера. При цьому ніякої іншої міри суд йому не обрав, таким чином Фартушный був відпущений на свободу. Нехитрий, правда?

Вірогідно, для того, щоб відмінити заарештованому запобіжний захід, суду мали бути представлені нові обставини, які б дозволили прийняти таке рішення.Приміром, колишній начальник відділу по боротьбі з торгівлею людьми Миколаївського обласного управління міліції Ігор Блошко, якого намагалися звинуватити в сутенерстві(про це буде ще сказано дещо пізніше), сидів рік в СІЗО–суд не хотів його відпускати, оскільки вважав, що Блошко зможе на волі впливати на свідків в силу своєї міліційної посади. І тільки доки суд не заслуховував усіх свідків у справі і учасників процесу, коли вже не було підстав тримати обвинувачений під вартою, суддя Центрального райсуду Сергій Черниенко відпустив його.

Які підстави і нові обставини були у випадку з Фартушным–незрозуміло, враховуючи те, що суд розумів, що надалі справа повторно розглядатиметься в судовому засіданні, і у обвинуваченого з'явитися можливість впливати на процес.Знайти в єдиному реєстрі судових рішень визначення суду про відмову продовжити термін утримання під вартою Фартушному мені знайти не вдалося–наші судді часто люблять порушувати закон відносно публікації своїх рішень в реєстрі(деякі судді роками туди нічого не викладають).

У вівторок, 10 вересня продовжиться «другий суд» над екс - міліціонером. Сьогодні правосуддя над ним вершить суддя Юлія Шеремета–досить принципова і доки, на мій погляд, один з самих незаплямованих суддів Центрального райсуду Миколаєва. Час покаже.

P.S.Якщо хто пам'ятає, після того, як вночі молодший сержант Олександр Фартушный побив студентів на головній вулиці Миколаєва на ранок він продовжував буянити в іншому кінці міста–на проспекті Жовтневому, на перетині з вулицею Прибугской(зупинка «Хрест» ).Там посеред дня Фартушный крушив чужий мопед, провокував бійку і бив перехожих.

- Після цього він входить в магазин, вже шкутильгаючи, і починає кричати. Почав на відстані приставати до мене. Тут мій чоловік почав його заспокоювати, після чого він почав стрибати на нього…І понеслося…Він почав хвалитися, що він кандидат в майстри спорту з боксу, що він міліціонер. Трохи пізніше почав показувати своє посвідчення, але не став відкривати…Загалом, він став провокувати чоловіка на бійку, але чоловік на провокацію не повівся…Потім ми вийшли з магазину. У магазині він випив ще спиртне…мабуть, до цього ще пив, тому що у нього були неадекватні, божевільні очі, - розповідала тоді очевидець того, що відбувався біля одного з магазинів.

Знаєте, чим у результаті все закінчилося? А нічим. Офіційна заява прокуратури міста Миколаєва у відповідь на мій запит:

«Матеріали здійснення хуліганських дій з вулиці Прибугской колишнім міліціонером Олександром Фартушным були залучені до кримінальної справи, збудженої за фактом побиття їм двох молодих людей на вулиці Радянської в липні минулого року. У рамках досудового розслідування вказаної кримінальної справипрокуратура Центрального району міста Миколаєва прийняла рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом здійснення Фартушным хуліганських дій з вулиці Прибугской згідно Кримінально - процесуальному кодексу(у редакції 1960 року)».

З якої саме причини, по якій статті КПК 1960 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи–у прокуратурі вирішили не підкреслювати.Очевидно, що ті причини, по яких справа була «зам'ято» , ще не передбачені жодним кодексом…

Беручи до уваги вищевикладене, зовсім не виключено, що через які - те пару місяців виправданий або засуджений умовно екс - міліціонер у черговий раз «проявить» себе на вулицях нашого міста. Принаймні, правоохоронна і судова система нашої країни останнім часом всіляко йому в цьому сприяє.