"Козаки - розбійники" на сході України : чому звільнили підполковника Гармаша?

Вчорашнє судове засідання, на якому обирали запобіжний захід для командира першого батальйону 28 мехбригады підполковника Гармаша, продемонструвало не тільки множина «дір» , якими рясніє слідство по цій справі, але і величезні проблеми, які ми регулярно спостерігаємо у українських слідчих органів.

Нагадаємо, перший раз запобіжний захід для офіцера намагалися обрати ще у вівторок, але прокуратура попросила «тайм - аут» , щоб представити додаткові докази. Теоретично одне це було досить, щоб звільнити Гармаша залі суду.На наступний день матеріали були представлені, проте свої аргументи зібрала і сторона захисту —адвокат попросив допитати восьмеро свідків числа волонтерів і бійців 28 бригади. Суддя погодився заслуховувати тільки двох, а прокурор негайно зажадав провести засідання закритому режимі. Має право.

Ми не чули, які свідчення свідки надавали під присягою. Але у розпорядженні «Думською» виявилися деякі матеріали кримінального виробництва і оповідання очевидців, які ми сьогодні проаналізуємо.

Гармашеві пред'явили звинувачення по двом епізодам. По думці слідства, в кінці травня він нібито за винагороду пропустив чотири вантажівки через блокпост в Славному. Що це були за машини, що перевозили —це слідство з'ясувати не змогло. Машини не знайдені, вантаж невідомий.

Другий епізод датується 16 червня. У той день на виїзді з сіла Новомихайловка в південному напрямі був затриманий цілий караван з дев'яти вантажівок і одного мікроавтобуса. У матеріалах справи є номери машин і детальний опис вантажу, що перевозиться.

Для того, щоб розібратися в звинуваченні, ми нанесли на карту ключові точки і маршрути. Чорним позначені населені пункти, які знаходяться під контролем бойовиків. Синіми квадратами позначені села, де знаходяться українські блокпости, що охороняються бійцями одеської мехбригады.

Зеленим пунктиром ми позначили передбачуваний маршрут, по якому, як вважає слідство, вантажівки перетинали лінію зіткнення в кінці травня —з сторони Новомихайловки через блокпост в Славному і далі, по напряму до Еленовке.

Якщо вірити матеріалам справи, 19 червня колона з 9 вантажівок і одного мікроавтобуса вийшла з Елизаветовки, проїхала 15 кілометрів через Катериновку, Парасковиевку і Новомихайловку. До фронту залишалося трохи більше десяти кілометрів на схід, по нібито уторованій дорозі через блокпост в Славному.

Проте на цей раз контрабандисти чому - те пішли кружним шляхом. По версії слідства, колона повернула на південь щоб пройти Солодке, Степове, перетнути блокпост 28 бригади в Березовому і далі попрямувати в Докучаевск (ясно - зелений шлях на карті). Це 23 кілометра по прифронтовій смузі, зайві свідки, потенційні інформатори і можливі засідки силовиків.

У результаті колону зупинили в місці, позначеному червоним хрестиком.Залишається відкритим питання, хто конкретно виявив контрабандистів. Серед свідків був командир розвідувального підрозділу 28 - й бригади. Він розповів кореспондентові «Думською» , що у ніч на 19 червня його бійці почули гул моторів, схожий на звук двигунів бронетранспортерів (на БТР - 80 ставлять двигун від КамАЗа). Це цілком правдоподібно —від Новомихайловки до блокпоста в Славному всього 5 кілометрів, а гул десяти моторів по нічному степу розноситься далеко.

Розвідники виїхали на перехоплення, але замість ворожої бронетехніки побачили в прицілі колону цивільних вантажівок. О події негайно доповіли начальству, на місце прибутку прикордонники і СБУшники, які зайнялися оформленням машин і вантажів.

Проте в матеріалах кримінальної справи сказано, що колону зупинили не військовослужбовки 28 - й бригади, а саме співробітники ГПСУ і СБУ. Якщо розповідь розвідника правдива (а підстав не вірити йому ні), то ні о якому провезенні контрабанди через блокпост не може бути і розмови —максимум о замаху на оне, яке було відвернене підлеглими комбата Гармаша. Будь він замішаний в злочині, то напевно б зробив все, щоб на шляхи колони не було перешкод в виді надмірно завзятих розвідників, не так чи?

Ще одними свідками стали одеські волонтери, які в кінці травня відвідали бійців і привезли їм гостинці —картоплю, лук, військову форму, футбольний м'яч і прапори.Після поїздки вони поділилися з «Думською» своїми фотографіями і відеозаписами. На одному з фрагментів, знятому 24 травня 2015 року, можна бачити ту саму дорогу, по якій нібито проходили вантажівки з контрабандним товаром. Ось ця запис.

Відео зняте на східній околиці села Славне. Червоним на знімку ми позначили той самий крайній будинок, за яким починається нейтральна смуга. У нижній частині картинки можна побачити дорогу сторону Еленовки, на підконтрольну бойовикам територію, вона веде з заходу на схід.

Волонтери оглядають напівзруйнований будинок, починаючи з тридцятої секунди відеозапису. Добре видно характерна прибудова з східної сторони будинку і вузька вулиця сіла, яка веде до трасі.

Після відмітки 2:00 можна побачити дорогу Еленовку. По словам волонтерів, проїхати по їй на суміжну сторону було неможливо —дорога була перерита, узбіччя заміновані, а упоперек проїжджої частини лежала водонапірна вежа, яку затягнули туди при допомозі танка. По усій видимості, ця срібляста вежа раніше стояла на іншому краю села —ми знайшли її на супутниковому знімку Google і відмітили синім.

Відеозаписи і свідчення волонтерів свідчать, що сама можливість проїзду великовантажних вантажівок через цей блокпост в кінці травня дуже сумнівна. Недивно, що ніякій конкретній інформації о цій колоні (номери машин, тип вантажу) в матеріалах справи немає.

Насторожують надзвичайно високі «тарифи» за пропуск контрабандних вантажів, які нібито обговорюють невідомі в телефонній розмові, обнародуваній військовою прокуратурою. Слідчі чому - те рахують, що під словом «рублів» у розмові є зважаючи на «тисяч гривен». Виходить, що за проїзд одній «звичайною» хури треба заплатити не менше 120 тисяч, з цукром —200 тисяч. Відмітимо, ніякі «живі» гроші (у сенсі, купюри) в матеріалах справи не фігурують —а це значить, що водії і супроводжуючі колони в момент затримання при собі таких сум не мали.

Ми проаналізували доступні матеріали кримінальної справи. У «каравані» дійсно були машини з картоплею —більше 80 тонн.Якщо за провезення кожних 20 тонн картоплі треба сплатити 120 тисяч, то дорожчання товару тільки по цій статті витрат складе не менше 5-6 гривен на кожен кілограм.

Ми поцікавилися цінами на овочі на ринках контрольованого урядом Маріуполя і окупованого Донецька. На нашої території картопля коштує 8 гривен за кіло, в Донецьку —10. Різниця є. Але якщо контрабандисти дійсно платять силовикам 6 гривен за кожен кілограм, що перевозиться, то ніякого комерційного сенсу в цій контрабанді немає.

Дивимося далі. Якщо вірити військовій прокуратурі, при перевезенню на підконтрольну бойовикам територію кожен кілограм цукру за рахунок мзди дорожчає на 10 гривен. У Маріуполі цукор продають по 13 гривен.У донецьких супермаркетах він коштує 47 рублів, на ринках —близько 16-17 гривен, що відповідає реальному курсу рубля. Знову ж таки: при такій різниці в цінах платити зайві 10 гривен за перевезення ніякого сенсу немає.

До речі, окрім цукру і картопля, в затриманих вантажівках перевозили «Львівське» і «Чернігівське» пиво «Коку - колу» , «Пепси - колу» і «Фанту» , воду «Моршинську» і «Бонакву» і навіть кава «Якобс три - в - одному». Ми проаналізували ціни на ці товари і не знайшли такої різниці, яка б виправдовувала заявлені прокуратурою суми поборів, не говорячи вже о додаткових рисках контрабандного перетину лінії фронту.

Про всяк випадок ми проаналізували наявні чутки о «тарифах» , які нібито платять комерсанти за проїзд через українські блокпости. Основне джерело цих чуток —сепаратистські сайти, які навряд чи можна запідозрити в бажанні «обілити» українських військових, якщо такі випадки дійсно мають місце. «Такса» за проїзд через блокпост називалася сама різна —починаючи від 100-200 гривен за вантажівка і закінчуючи сумами в 15-20 тисяч гривен, які підносяться як відвертий грабіж. Сто тисяч гривен за вантажівка —такі цифри навіть в самих ватних пропагандистських фантазіях не називалися ніколи. І вони, як бачите, не проходять перевірку банальною арифметикою.

Ще один сумнівний момент в усій цій історії —саме звинувачення, яке було пред'явлено Гармашеві. Дивно, але на основі телефонної бесіди деяких «Сани» і «Лехи» , у яких нібито обговорюються суми мзди з контрабандистів —перевізників картоплі і цукру, Володимира Пушкаря звинуватили, на хвилиночку, по статті «Створення терористської групи або терористичній організації» (ст. 258-3 УК).

Очевидно, слідчі угледіли в діях підозрюваного не банальний хабар ( «незаконне збагачення» ) і не зловживання владою, а умисне сприяння терористам «ДНР».Це можливо тільки в випадку, якщо офіцер свідомо знав, що машини (включаючи хури з запорізькими і одеськими номерами) належать терористам, що картоплею, цукром і кока - колою годуватимуть бойовиків або що доходи з їх продажі підуть на купівлю патронів і вибухівка. Без цього звинувачення розвалюється, більше того —захист цілком може заявити, що підсудний відбирав гроші у бойовиків, щоб вони не пішли на фінансування терористичної діяльності.

Можна припустити, що Гармашеві оголосили таку дивну підозру тому, що по цій статті передбачається тільки один запобіжний захід —зміст під вартою. Не виключено, що у цьому була справжня мета затримання —заховати офіцера грати.Але суд не знайшов для цього ніяких підстав, і у підсумку підполковник вийшов на свободу взагалі без яких - або зобов'язань перед слідством.

У результаті виходить, що за три місяця розслідування прокуратура і СБУ так і не змогли пред'явити суду переконливі аргументи затримання Гармаша. Ми не знаємо, винен підполковник або невинен —у будь-якому випадку це повинен встановити суд. Але якщо наші правоохоронні і слідчі органи будуть так же «ретельно» готувати матеріали і збирати докази, то по усій видимості, злочинність ми не викоренимо ніколи.

І це, на жаль, торкається не тільки крышевания контрабаса в прифронтовій смузі.

Микола Ларин "Думська"