Чи надовго знизився курс?

Нарешті, Нацбанк взявся за курс. Мабуть, в уряді втомилися слухати у свою адресу звинувачення. Мовляв, курс спеціально відпускається, щоб стимулювати інфляцію, а інфляція дасть зростання номінального ВВП, після чого збільшиться собираемость податків.

Позитивно, що після втручання 15 квітня курс миттєво откотился до рівня 12 гривен за долар, і з ранку 16 квітня продовжив знижуватися.

Інтервенцій Нацбанк не провів. Зупинити падіння курсу гривни вдалося "арбузовским" методом. Але стара - нова команда НБУ підійшла до процесу з фантазією. Якщо колишні глави НБУ Сергій Арбузов і Ігор Соркин влаштовували розправу над банками, які продавали валюту по завищеному курсу, то новий глава НБУ Степан Кубив навпаки. Він вирішив дати по руках тих, хто її купує занадто дорого.

За словами банкірів, що повернувся з американського вояжу Кубив наказав стримати запал валютним спекулянтам адміністративним шляхом. Рішення правильне, але явно запізніле. На той час, панічні настрої вже панували в Україні приблизно тиждень.

Якщо торги 15 квітня відкривалися на рівні 13 гривен за долар, то вже через декілька годин курс обвалився до 12 гривен. Пояснення виявилося простим. Вже опівдні ринок знав, що Нацбанк усунув від валютних торгів на міжбанку чи то 12, чи то 20 дрібних фінустанов. Їх просто відключили від системи торгів "ВалКли", яку адмініструє Нацбанк.

Що це означає? Система підтвердження торгів - вона ж "ВалКли" - це програмне забезпечення, яким користуються скарбники для купівлі, - продажі валюти на міжбанку. Якщо банк відрізаний чиновниками від сервера, він не може проводити операції на відкритому ринку.

Учасникам ринку натякнули, що відключені банки постраждали саме за валютні спекуляції. Вони купували занадто дорого в попередні дні. Результат не змусив себе довго чекати. У вівторок до обіду котирування на міжбанку обвалилися з 13,05 до 12,35 гривен за долар, а закрилися торги на відмітці 12,28.

Кого ж покарали? "Це банки 3 і 4 групи. Можливо, серед покараних є і великі, але я про це нічого не чув", - повідомило нас джерело в одному з комерційних банків.

Про санкції проти великих банків не чули і інші скарбники, що саме по собі дивовижне. Наприклад, вже після того, як більшість установ понизили курс в обменках до 12 гривен за долар, Промінвестбанк продовжував скуповувати долари по 12,5 гривен. Це означає, як мінімум, що серед клієнтів великих банків теж є попит на валюту.

Саме по собі покарання банків, які купували занадто дорого, завдало удару по їх клієнтах. Напевно мали місце спекулятивні операції, але існували і звичайні клієнтські заявки. Банкіри стверджують, що постійно гасяться валютні кредити. Для того, щоб зберегти реноме порядних платників, клієнти готові купувати долари навіть по 13,5 гривен. Тепер ці клієнти опинилися в складному становищі–їх гривна "підвисала" в покараних банках, і яке - той час доведеться витратити на те, щоб цю гривну переправити до інших установ.

Історія методу боротьби з "валютними спекулянтами"

Ми не знаємо, чи збирався НБУ оголошувати публічно про своє рішення. Можливо, регулятор збирався піднести падіння курсу як рішення самого міжбанку–логічне і правильне.

Ще днем ЕП звернулася в Нацбанк з письмовим запитом про наявність санкцій до банків - спекулянтів.У відповідь пізно увечері–після закінчення робочого дня - регулятор розмістив на сайті прес - релиз, в якому вимушений був визнати відключення 14 - ти банків від Системи підтвердження торгів на міжбанківському валютному ринку("ВалКли").

Разом, це чисто адміністративний метод регулювання валютного ринку–на відміну, скажемо від інтервенцій НБУ, які є прикладом ринкового методу.

Щось подібне свого часу робив ще Володимир Стельмах. Проте особливо широко адміністративним методом боротьби з "валютними спекулянтами" почали користуватися його наступники.

Під час осінньої девальвації 2012 року Сергій Арбузов аналогічним чином перекрив доступ до валютного міжбанку фінустановам, які виставляли найвищі котирування на готівковому ринку. Тоді постраждали "Регіон банк", банк "Преміум", банк "Національні інвестиції", Platinum Bank і французький банк Креди Агриколь.

Оцінивши усю простоту і безвідмовність такої незаконної дії на банки, в тому ж 2012 року аналогічні санкції були розширені всього на 17-20 фінустанов, включаючи найбільший з іноземних Райффайзен Банк Аваль і державний "Укргазбанк".

Взимку 2013 року наступник Арбузова Ігор Соркин також карав банки, які збували готівкову валюту на чорний ринок для спекуляцій, шляхом відрізання їх від системи торгів. Тоді ізгоєм виявився "ОТП Банк", що має угорські корені.

У кінці лютого цього року Степан Кубив вже заявляв, що тимчасово усунув від міжбанку 8 фінустанов які нібито спекулювали доларами.

Не виключено, що це було зроблено за рекомендацією Соркина, який на той момент був радником Кубива, і передавав йому справи. Але у тому разі санкція не здобула ніякого ефекту. Курс гривни продовжив обвал катастрофічними темпами.Подейкували, що деяким банкам просто пригрозили санкціями, але їх так і не ввели.

Цього разу, схоже, усе більш реалістично. Увесь список валютних ізгоїв знає тільки Нацбанк, який адмініструє "ВалКли". Банки бачать тільки своїх контрагентів, з якими вони уклали угоду або спробували це зробити. Тобто, система має на увазі певну анонімність для її учасників.

Опитані нами скарбники підтверджують, що учора 15 квітня на міжбанку вони так і не помітили заявки декількох не найбільших фінустанов, які зазвичай проявляли певну активність.

Чи усунені істинні причини зростання курсу?

Треба визнати, що в цій ситуації усі засоби хороші, аби "збити" курс долара до прийнятних висот. Це не дозволить розкрутити в Україні крутень інфляції, який завдасть непоправного удару по добробуту громадян.

Але треба також визнати, що адміністративний метод хороший лише на якийсь час. З тим же успіхом НБУ міг би штрафувати невдалих громадян, які ось вже декілька тижнів вимушені купувати у банківських касах долари по 13,50-14,20 гривен, щоб погасити свої валютні кредити.

Очевидно, що по курсу вище 12,5 гривен за долар не було великої кількості тих, що бажають купувати валюту. "Коли курс вище 13 гривен за долар–попит дорівнює нулю", - рахує перший замголови банку "Контракт" Павло Крапивин. Він прогнозує, що через дві - три тижні курс навіть може відкотитися до 10,5 гривен за долар.

"Реальний курс близько 10-10,5. Все, що вище–це спекуляції", - упевнений замголови банку "Фінанси і Кредит" Ігор Львов.

Перша реакція на санкції виявилася передбачуваною. Частина громадян, спостерігаючи зміцнення гривни, кинулася здавати готівкові долари в обмінників. Аналогічно відреагували і експортери.Втім, це доки не викликало великого пожвавлення на міжбанку. Об'єм торгів на безготівковому ринку без урахування інших валют 15 квітня склав 315 млн доларів, тоді як вдень раніше він дорівнював всього 239 мільйонам.

Курс не поспішає падати, і на це є свої причини. Головна з них–це політична складова.

Скарбники упевнені, що якщо санкції відмінять, курс може знову піти вгору. Звичайно, якщо при цьому не припиняться спроби розчленувати країну, і не зупиниться військове вторгнення сепаратистів на юго - сході. Часткова стабілізація повинна статися після виділення обіцяного МВФ і ЄС кредитів.

В цьому відношенні, 15 квітня Кубив подав позитивний сигнал. До отримання грошей від МВФ залишилося буквально 2-3 гедели. Після цього, завірив глава НБУ під час переговорів з фондом, курс гривни стабілізується, а усі фінустанови, причетні до валютних спекуляцій, будуть покарані аж до позбавлення ліцензій.

"Курс буде значно нижчий, це буде реальна складова фундаментального характеру. Уся країна знатиме, які кроки зробили проти спекулянтів, що заробляють на цьому"–сказав Кубив.

Але є і негативні сигнали, які подають і НБУ, і виконавча влада.

Нацбанк видавав і продовжує видавати рефінансування банкам, з яких триває відтік депозитів. Це призводить до надлишку гривни у банківській системі, і частина її безумовно йде на купівлю валюти.

15 квітня залишки на коррахунках банків досягли 33,1 млрд гривен. Для порівняння, в 2013 році середньоденний показник був 25 млрд гривен, чого цілком вистачає для нормальної роботи банків. Крім того, НБУ продовжує накачувати систему грошима. Тільки у квітні НБУ видав майже 5 млрд гривен кредитів рефінансування.

Відмітно, що 14 квітня регулятор збільшив облікову ставку з 6,5% до 9,5% річних.До того ж регулятор завірив, що ставка за кредитами рефінансування тепер дорівнюватиме подвійному розміру облікової ставки, тобто 19% річних.

Проте, 15 квітня НБУ видав кредити трьом невідомим банкам у розмірі 620 млн гривен за ціною усього 10% річних. Таким чином, поки не доводиться сподіватися, що у деяких банків і їх клієнтів пропаде спокуса скуповувати валюту.

У свою чергу, уряд ініціює страшилки на зразок податку на доходи від депозитів. Але найголовніше–вже два тижні по Києву ходять розмови, що президентські вибори 25 травня не відбудуться.

Можлива відміна виборів–ключовий факт, який може стати на шляхи стабілізації гривни. Адже відомо, що Схід і Південь країни не вважає київську владу легітимною, і цим активно користуються російські провокатори. Вибори повинні були стати чинником стабілізації, тому що дали б країні легітимну в усіх відношеннях владу.Після обрання президента, Росії вже не від кого було б "захищати".

Під яким приводом відмінять вибори–поки неясно. Але схоже, що провідні претенденти на пост президента вже в курсі, що буде саме так. Непрямим підтвердженням цього факту служить те, що вони досі не почали активну передвиборну кампанію.

Виходить, усі політичні сили влаштовує нинішній стан речей. Але для валютного ринку відсутність виборів–безумовно, негативний чинник номер один. Саме до виборів усі бізнеси "заморозили" свої нові проекти. Саме вибори вважаються відправною точкою для стабілізації курсу. Адже відміна виборів грає на руку Росії як ніщо інше.

- Якщо агресія з боку Росії продовжиться, то курс долара може знову злетіти і навіть пробити відмітку 15 гривен.Втрата ще декількох областей або широкомасштабні бої на юго - сході можуть привести до катастрофічних наслідків для курсу, - констатує голова правління великого банку.

Олексій Комаха, Сергій Лямец «Економічна правда»