Війна за "Океан": навіщо Григоришин вліз в конфлікт Жеваго і Новинского

Близько трьох років бізнесмени Костянтин Жеваго і Вадим Новинский воювали за активи Миколаївського суднобудівельного заводу «Океан». Поки перший безрезультатно доводив в судах право власності на підприємство, другої намагався зробити його банкротом, щоб переоформити на нову юрособу.

Переламати ситуацію допоміг Костянтин Григоришин. У кінці травня Госпсуд Миколаївської області задовольнив позов його компанії «Укррічфлот» і визнав недійсною угоду між «Океаном» і компанією «Консалтинг - Гамма» , пов'язану з Новинским, про купівлю цінних паперів на 1,5 мільярда гривен.

Таким чином, завод - банкрот втратив дві третини свого боргу і одного з найбільших кредиторів.

Перспективний, але збитковий «Океан»

«Океан» - один з найбільших суднобудівельних заводів України. Його технічні можливості дозволяють будувати судна Водотоннажність 350 тысч тонн, що є рекордним показником серед українських підприємств цієї галузі. Але незважаючи на великий потенціал, після отримання Україною незалежності, верф, як і більшість державних підприємств, що загруз у боргах, з якими була не в силах розрахуватися.

Уперше розмови про приватизацію «Океана» почалися у кінці 90 - х, але з - за того, що він входив в список стратегічних об'єктів, продати його не могли. Вже в 2000 році проблема була розв'язана і Фонд держмайна виставив завод на продаж.

За підсумками конкурсу 78% акцій «Океана» за 26 мільйонів 300 тисяч гривен придбала голландська VB Holding Maatschappij Damen.Ця компанія входить в холдинг Damen Shipyards Group, який об'єднує близько 50 судноверфей по всьому світу. Вже через рік голландці викупили і інші акції підприємства, збільшивши свій пакет до 98%.

Damen Shipyards намагалася розвивати завод п'ять років. За цей час на підприємстві було побудовано більше 30 судів, але цих замовлень не вистачило для того, щоб розрахуватися з боргами і зробити його прибутковим.

Ситуація погіршала в 2005 році, коли уряд Юлії Тимошенко відмінив пільгові умови роботи суднобудівельної галузі. Голландська компанія не була готова до нових витрат, тому стала шукати партнера.

На допомогу прийшов норвезький суднобудівельний холдинг Aker Yards. Разом з Damen Shipyards Group вони створили в Нідерландах спільне підприємство Okean BV в якому 50,1% належав першій корпорації, а 49,9% - другий.

Згодом, Aker Yards повністю викупив Okean BV і став власником 98% «Океана». Але на цьому перипетії навколо заводу тільки почалися.

Російські інвестори

У 2008 році люксембурзький FLC West Holding за 292 мільйони євро викупив у Aker Yards(пізніше перейменований в Wadan Yards) контроль над «Океаном» і ще двома суднобудівельними заводами в Німеччині.

FLC West Holding був створений російською державною «Фінансовою лізинговою компанією» (ФЛК) і кіпрським офшором Almiar Investments. Керував цією структурою член ради директорів ФЛК Андрій Бурлаков.

Колишній фінансовий директор Wadan Yards і Okean BV Ганна Эткина в інтерв'ю російському Forbes розповіла, що купити суднобудівельні підприємства хотів саме Бурлак, але з - за великій вартості йому довелося шукати інвестора.

Після ряду переговорів він знайшов людей, готових вкласти гроші.Ними стали член наглядової ради «Газпрому» і колишній міністр енергетики РФ Ігор Юсуфов і його старший син Віталій. Посада першого зіграла важливу роль у виборі Бурлакова, адже по словах еткина, Юсуфов заявляв, що зможе лобіювати інтереси компанії на державному рівні.

- Акції збанкрутілої норвезької компанії Aker Yards придбали люксембурзький FLC West(70%) і корейська STX - E(30%). Акціонером FLC West була на 1% ФЛК, а на 74% - підконтрольна Юсуфов Templestowe BVI. Гроші в FLC West поступали від ФЛК і від Templestowe. Ще на 25% власником була кіпрська компанія Blakstead, що належала в рівних частках Бурлакова, Зарицкому і працівникові ФЛК Сергію Морозову, - розповіла Эткина.

Деякий час українським і два німецькі підприємства працювали спокійно, але вже в 2009 році між старшим Юсуфов і Бурлаковым виник конфлікт - перший хотів перереєстровувати заводу в іншу компанію, щоб уникнути тиску з боку ФЛК, другий, - був проти.

Молодший Юсуфов, як представник головного інвестора - Templestowe, просто замінив Бурлакова довіреною особою Ігорем Шапошниковым, який підписав усі необхідні папери.

Після цих ротацій, європейські страхові компанії, раніше обіцяли надати заводам кредити, відмовилися від своїх обіцянок. А обидва німецькі підприємства перейшли в стадію банкрутства. Юсуфов не дали їм збанкрутіти повністю і переоформивши документи, стали єдиними власниками німецьких активів.

Компанії Wadan Yards і Okean B.V.були покинуті, але перед цим акції українського «Океана» пройшли через ряд офшорних компаній і опинилися у власності голландської Olympus Investments. Окрім Юсуфов вона була підконтрольна бізнесменові Вадиму Новинскому.

Пізніше, збанкрутілу Okean B.V. придбала група інвесторів на чолі з Костянтином Жеваго, які звернулися до суду, щоб визнати усі угоди відносно відчуження «Океана» незаконними.

Еткина з 2011 року лікується в Израиле. Вона поїхала туди після того, як на них з Бурлаковым вчинив напад кілер. Після двох кульових поранень вона залишилася жива, а її колишній партнер помер.

Війна українських олігархів

Поки Жеваго намагався через нідерландські і американські суди довести свої права на володіння «Океаном» , його новим керівником стала людина Новинского - Василь Федин.

Вже в липні 2012 року була розпочата справа про банкрутство заводу, а за два тижні до цього фірма «Консалтинг - Гамма» продала йому інвестиційні сертифікати на суму 1,5 млрд гривен. Таким чином вона стала одним з найбільших кредиторів підприємства.

Раніше «Консалтинг - Гамма» була співвласником заводу «Запорожнерудпром» , афільованого з «Смарт - холдингом». У структурах Новинского зв'язку з цією компанією, як і взагалі «Океаном» , заперечують.

Останнім штрихом в цій схемі повинен стати продаж активів заводу знову ТОВ «Завод «Океан» , оформленому на кіпрську компанію Ilkostra Services. Але зробити це менеджери Новинского не встигли.

Судова тяжба тривала до квітня 2014 року, поки Вищий госпсуд не зобов'язує апеляційний суд розглянути скаргу компанії Okean BV про списання боргів заводу перед нею.

Вже в травні суд прийняв ще одно постанову, якою відмінив рішення про банкрутство «Океана» і повернув процес на стадію розпорядження майном. Журналісти сприйняли це повідомлення як перемогу Жеваго над Новинским, але в спорі брало участь ще декілька відомих в Україні осіб.

Процедуру банкрутства «Океана» почала не «Консалтинг - Гамма» , як стверджували багато ЗМІ, а «Малярне - ізоляційне підприємство «Веселка» , яке, за даними Держреєстру, належить структурам обраного президента Петра Порошенка.

Крім того, коли Okean B.V. намагалася оскаржити рішення про банкрутство одна, Вищою госпсуд їй відмовив. Коли ж аналогічна заява подала відразу три компанії - скарга була задоволена. Допомогли структурі Жеваго фірма «Нибулон» і «Судноплавна компанія «Укррічфлот».

Перша належить підприємцеві Олексію Вадатурскому. Друга - компанії Peneliaco limited, яка входить в холдинг «Енергетичний стандарт» бізнесмена Костянтина Григоришина.

Вони також виступають кредиторами «Океана» , але їх доля від загальної суми визнаних вимог складає лише 3,5%

Бенефіс Григоришина

З 28 травня справа просунулася ще на крок - Госпсуд Миколаївської області задовольнив позов «Укррічфлот» і визнав недійсною угоду між «Океаном» і «Консалтинг - Гамма» про купівлю цінних паперів на 1,5 мільярда гривен.

У своїй заяві позивач стверджував, що рішення про підписання угоди, вартість якої перевищувала розмір статутного капіталу самої компанії на «Океане» прийняли без проведення загальних зборів акціонерів, суперечить чинному законодавству.

На самій же справі виявилось, що збори все ж проводилися і навіть рішення про надання додаткових повноважень правлінню підприємства приймалося, але воно було настільки розмите прописано, що суд прийняв рішення задовольнити позов і відмінити угоду.

Таким чином «Консалтинг - Гамма» втратила право вимагати півтора мільярди гривен «Океана» , сума визнаних вимог до якого скоротилося з 2,3 мільярдів гривен до 0,8 мільярдів.

Загадкою в ​​цій історії залишається те, чому компанія Григоришина, який не має інтересів в машинобудуванні, влізла в конфлікт між двома олігархами.

У «Укррічфлоті» повідомили, що фірма цікавлять тільки гроші, які їй заборговувала верф.

- Для Григоришина компанія «Укррічфлот» не представляє особливого інтересу - це не профільний актив...Ми просто хочемо повернути свої гроші і ніяких підстав політичного, або конфліктного тут немає, - сказав представник компанії.

Та все ж є ще один чинник, який міг вплинути на рішення її власника стати активним учасником судових процесів.

У кінці 2012 року «Смарт - холдинг» Новинского викупив частина акцій Сумського НВО ім. Фрунзе, мажоритарним акціонером якого є Григоришин. Після цього між двома бізнесменами розгорівся конфлікт, який триває досі.

Новий акціонер намагається призначити на заводі нове керівництво, а в майбутньому планує викупити усі акції. У плани ж Григоришина, швидше за все, такі зміни не входили.

Дмитро Король «INSIDER»