Кандидат в президенти Сергій Тігіпко розповів Кореспондентові про те, як врегулювати конфлікт на сході України, чим небезпечні економічні рішення нинішньої влади і чому його нова партія носитиме стару назву.
Сергій Тігіпко не боїться різких рішень. У 2004 році несподівано для усіх він пішов з політики, потім так само несподівано повернувся і став третім у боротьбі за президентський пост. У 2012 - м Тігіпка дав Партії регіонів поглинути досить популярну на той момент Сильну Україну, а не так давно, грюкнувши дверима, покинув ПР.
Тігіпко любить говорити про демократію, прагматичні підходи в економіці, позиціонує себе в якості європейського політика. Але це не заважає соратникам іноді називати його“непоправним комсомольцем”.
—Сепаратизму там менше всього. Усі соціологічні дослідження показують, що 80% людей хочуть жити в Україні і бачать нашу країну єдиною.
Думаю, що для загострення конфлікту є декілька причин. Перша—повноваження регіонів. Це не проблема юго - сходу, це проблема усієї країни. Будь-який мер на заході і в центрі України мріє, щоб у нього було більше повноважень. Посилюється ситуація тим, що за останні десять років все надмірно централізувалося. В основному з - за корупції.
Друге—сьогодні юго - схід почуває себе програвшим. Він не бачить у владі людей, які представляли б його.
Третє—на юго - сході колосальні економічні проблеми. Ситуація погіршується з кожним днем. Втрачений російський ринок, закривається виробництво, люди втрачають роботу. І я думаю, що місяця через півтора - два ми перестанемо говорити про політику, а говоритимемо тільки про економіку і соціальну сферу. Сьогодні цим ніхто не займається. І люди це відчувають.
Ще один чинник—те ж питання російської мови, яка дійсно турбує людей—у Луганську і Донецьку передусім. У рамках закону про мови, у рамках тієї ж комісії, що була створена у Верховній Раде, можна було багато що зробити і показати людям: ось, ми йдемо вам назустріч. Була поїздка [прем'єр - міністра] Арсенія Яценюка на схід, був виступ. Але ніяких конкретних кроків. Тільки розмови.
Звичайно, конфлікт добре розігрівається тими ж росіянами, які відчувають ці проблеми.Вони не придумують, а просто подають їх в гіпертрофованому, явно перебільшеному виді і тим самим нагнітають ситуацію ще сильніше. Я думаю, що є втручання. І не стільки з боку Росії. Як я говорив, цим займаються, передусім, українці, що утекли з країни.
—Я не знаю, хто це конкретно. Але це оточення президента, яке виїхало і представляє цей регіон.
— Ви довге час були членом правлячою партії. Відчуваєте відповідальність за те що сталося у країні? Вас звинувачують у відсутності на доленосному засіданні Верховною Рады 20 лютого коли було проголосовано постанова о припиненні вогню.
—Я не вважаю, що це було доленосне рішення. Постановою Верховної Рады не зупинити кровопролиття. Якщо така сила у парламенту є, нехай прийме зараз постанову по сходу.
Тоді на один день в Україну прилетіли міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Польщі і спецпредставник Росії. Я брав участь в напрацюванні програми врегулювання кризи. І цього ж дня була створена демократична платформа Партії регіонів. Були переговори з Яценюком і [Віталієм] Кличко. Але при цьому ми дали ще 12 чоловік, які знаходилися у Верховній Раде і давали голоси. Тому на такі звинувачення я не звертаю уваги.
— Лідером сходу прийнято було вважати Віктора Януковича. Зараз такого лідера ні. Це як - те впливає на ситуацію?
—Не думаю, що це проблема одного лідера і один лідер може її вирішити. Я вважаю, що усій владі треба обернутися до юго - сходу. Люди в Луганську і Донецьку не довіряють Києву. А Київ нічого не робить, щоб піти їм на поступки, допомогти звільнитися від страху перед центральною владою. Ми нічого не зробили для регіону, окрім двох ультиматумів і одній незрозуміло чим антитерористичній операції, що закінчилася. Прем'єр - міністр за усі ці місяці усього лише раз був в повсталому регіоні, спікер зробив пару грізних заяв. А економічні і соціальні проблеми в регіоні реальні.
— Ви вже заявили що плануєте створити нову партію. Це буде відродження Сильною України чи дійсно новий проект?
—У Сильній Україні в порівнянні з іншими партіями була реальна демократія, більше ініціативи знизу. Особливо відчули цю різницю ті, хто потім вступив в Партію регіонів. Тепер цей альянс вичерпаний. Я пропонував модернізацію, демократизацію, кадрове оновлення. Керівництво Партії регіонів вибрало свій шлях, а ми свій. Ми зберегли свою команду, до нас приєдналася найпрогресивніша частина Партії регіонів. Ми вирішили зберегти стару назву на знак спадкоємності наших цінностей і традицій. Але активне партійне будівництво ми почнемо відразу після президентських виборів.
— Повернемося до президентським виборам. Як будете боротися за голоси на сході України?
—Мені здається, ніяких відмінностей між заходом і сходом бути не повинно. Треба будувати національну, загальноукраїнську кампанію, яка зможе представляти інтереси жителів усіх регіонів. Моя позиція складається фактично з двох тез: необхідно нормалізувати ситуацію в політичному плані і швидко братися за економіку. І багато речей нам треба робити паралельно. Сьогодні мало хто говорить про економічні проблеми. Тому що [Петру] Порошенко [Юлії] Тимошенко, іншим кандидатам це невигідно: вони представляють коаліцію, яка абсолютно бездарно працює в економічному плані. Я говоритиму про економіку і соціальну сферу. Це зараз головне.
— Але адже економічні проблеми з'явилися не учора. Вони спровоковані минулою владою до якій можна віднести і вас.
—Дійсно, багато проблем накопичені. Передусім, це проблема незбалансованості бюджету. Але я хочу підкреслити, що минулого року ВВП був практично без падіння. Так, були проблеми, але беріть на себе відповідальність і починайте їх вирішувати. І не так, як сьогодні це намагаються робити.
До усього іншого додається російська проблема. Думайте про розширення ринків і по можливості намагайтеся відтворити нормальні стосунки з Росією. Швидких рішень у нас не буде.
— Чим припаде пожертвувати щоб у нинішній складний період економіка остаточно не рухнула? Тарифи соціальні виплати які - те великі державні проекти?
—Відпускаючи курс, треба розуміти, куди це приведе. Відразу ж ростуть ціни на ліки, на паливо, за паливом включаються продукти харчування. А зарплати і пенсії заморожені, соціальні витрати урізуються. Шахтарі вже виходять на вулиці. Коли ми живемо у військовий час, не треба орієнтуватися тільки на ринкові механізми. Курс не має бути таким.
Та ж корупція.Сама нинішня влада заявляла, що величезні засоби йдуть повз бюджет. Так поверніть їх—що заважає? Змінилося що - те в системі реєстрації землі, нерухомості, в системі повернення ПДВ? Хоч якого - нибудь“наглядача”за регіонами посадили?
Якби влада продемонструвала прагматичний підхід до економки, ми б змогли отримати інвестиційний клімат. Нами б зацікавилися іноземні інвестори. Тоді наслідки кризи були б м'якші. Але, схоже, поки це нікому не треба. Дорвалися до“корита”...
— Те є перезавантаження влада перезавантаження країни яких вимагав Майдан не сталося?
—Ні. І цей маятник, запущений Майданом, гойдатиметься все швидше. Він зніс Януковича і тепер мчить у зворотний бік. Знесе і цей уряд.І якщо наступна влада не зрозуміє, що треба міняти, то і вона“полетить”. Люди готові терпіти, але коли вони бачать, що влада терпить разом з ними і працює на них. Якщо це не так, то влада мінятиметься досить швидко. Дай бог, щоб не виникло яке - той безмежний революційний рух.
— Коштує чи підключати олігархів щоб спільними зусиллями скажімо підняти українську економіку?
—Я не вірю в такі речі. Це люди бізнесу. Вони повинні інвестувати, створювати робочі нові місця і на цьому заробляти. Інвестиційного клімату немає, власність не захищена, практично немає судів, корупція. У такій ситуації закликати їх поділитися грошима або зареєструвати підприємства в Україні, щоб завтра хто - те переписав їх на себе, безглуздо. Треба створювати інвестиційний клімат, і все буде в порядку.Тільки є одна проблема. Сьогодні будь-яке рішення по інвестиційному клімату—це, як правило, удар по якій - те корупційній схемі. А цього якраз ніхто робити не хоче. Тому що усім хочеться прийти і швидко запрацювати.
— А призначення на губернаторські пости Ігоря Коломойського і Сергія Таруты було вірним?
—У короткострокове перспективі, напевно, так. Необхідно було жорсткий вплив еліти. У тій же Дніпропетровській області, я думаю, це спрацювало. Але в середньостроковій, довгостроковій перспективі, це може зробити негативний вплив. Або ці олігархи повинні передати свій бізнес компанії, що управляє, і 24 години в добу займатися політикою.
— Кого ви вважаєте своїм політичним союзником?
—Я не думаю про союзників або про ворогів. Мало хто у нас підіграє кому - те. Хоча об'єднання йдуть і люди знаходять їм пояснення. Ті ж Порошенко і Кличко. Можливо, Кличко потім пошкодує про своє рішення. Але сьогодні, я упевнений, їм рухають благі наміри. Не бачу я і ворогів. На які - те речі можна дивитися по - різному, але це і є політична конкуренція. Це називається демократія. Нехай вона іноді придбаває потворні форми, нехай вона часто неефективна, але ця абсолютна умова прогресу України.
— Але все - таки є чи люди з якими ви можете потенційно об'єднатися чи навпаки не об'єднайтеся ні при яких умовах?
—Я не хочу об'єднуватися з радикалами і націоналістами. Я людина, яка схильна до раціональних дій. І у правих і у лівих є які - те раціональні зерна. Але коли приходять радикали, вони за рахунок екстремістських ідей, часто ідей фікс, перегороджують шлях прогресу. Це мій погляд. І йти в одно уряд з радикалами для мене нераціонально. Це втрата часу.
Євгенія Вецько Кореспондент