"Треба обернутися на Південь і Схід", - Сергій Тігіпко

05.05.2014 08:30

Кандидат в президенти Сергій Тігіпко розповів Кореспондентові про те, як врегулювати конфлікт на сході України, чим небезпечні економічні рішення нинішньої влади і чому його нова партія носитиме стару назву.

Сергій Тігіпко не боїться різких рішень. У 2004 році несподівано для усіх він пішов з політики, потім так само несподівано повернувся і став третім у боротьбі за президентський пост. У 2012 - м Тігіпка дав Партії регіонів поглинути досить популярну на той момент Сильну Україну, а не так давно, грюкнувши дверима, покинув ПР.

Тігіпко любить говорити про демократію, прагматичні підходи в економіці, позиціонує себе в якості європейського політика. Але це не заважає соратникам іноді називати його“непоправним комсомольцем”.

— Як ви оцінюєте нинішню ситуацію на сході України? Це сепаратизм місцевий бунт чи спроба з сторони Росії повторити кримський сценарій?

—Сепаратизму там менше всього. Усі соціологічні дослідження показують, що 80% людей хочуть жити в Україні і бачать нашу країну єдиною.

Думаю, що для загострення конфлікту є декілька причин. Перша—повноваження регіонів. Це не проблема юго - сходу, це проблема усієї країни. Будь-який мер на заході і в центрі України мріє, щоб у нього було більше повноважень. Посилюється ситуація тим, що за останні десять років все надмірно централізувалося. В основному з - за корупції.

Друге—сьогодні юго - схід почуває себе програвшим. Він не бачить у владі людей, які представляли б його.

Третє—на юго - сході колосальні економічні проблеми. Ситуація погіршується з кожним днем. Втрачений російський ринок, закривається виробництво, люди втрачають роботу. І я думаю, що місяця через півтора - два ми перестанемо говорити про політику, а говоритимемо тільки про економіку і соціальну сферу. Сьогодні цим ніхто не займається. І люди це відчувають.

Ще один чинник—те ж питання російської мови, яка дійсно турбує людей—у Луганську і Донецьку передусім. У рамках закону про мови, у рамках тієї ж комісії, що була створена у Верховній Раде, можна було багато що зробити і показати людям: ось, ми йдемо вам назустріч. Була поїздка [прем'єр - міністра] Арсенія Яценюка на схід, був виступ. Але ніяких конкретних кроків. Тільки розмови.

Звичайно, конфлікт добре розігрівається тими ж росіянами, які відчувають ці проблеми.Вони не придумують, а просто подають їх в гіпертрофованому, явно перебільшеному виді і тим самим нагнітають ситуацію ще сильніше. Я думаю, що є втручання. І не стільки з боку Росії. Як я говорив, цим займаються, передусім, українці, що утекли з країни.

— Ви можете назвати конкретні прізвища?

—Я не знаю, хто це конкретно. Але це оточення президента, яке виїхало і представляє цей регіон.

— Ви довге час були членом правлячою партії. Відчуваєте відповідальність за те що сталося у країні? Вас звинувачують у відсутності на доленосному засіданні Верховною Рады 20 лютого коли було проголосовано постанова о припиненні вогню.

—Я не вважаю, що це було доленосне рішення. Постановою Верховної Рады не зупинити кровопролиття. Якщо така сила у парламенту є, нехай прийме зараз постанову по сходу.

Тоді на один день в Україну прилетіли міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Польщі і спецпредставник Росії. Я брав участь в напрацюванні програми врегулювання кризи. І цього ж дня була створена демократична платформа Партії регіонів. Були переговори з Яценюком і [Віталієм] Кличко. Але при цьому ми дали ще 12 чоловік, які знаходилися у Верховній Раде і давали голоси. Тому на такі звинувачення я не звертаю уваги.

— Лідером сходу прийнято було вважати Віктора Януковича. Зараз такого лідера ні. Це як - те впливає на ситуацію?

—Не думаю, що це проблема одного лідера і один лідер може її вирішити. Я вважаю, що усій владі треба обернутися до юго - сходу. Люди в Луганську і Донецьку не довіряють Києву. А Київ нічого не робить, щоб піти їм на поступки, допомогти звільнитися від страху перед центральною владою. Ми нічого не зробили для регіону, окрім двох ультиматумів і одній незрозуміло чим антитерористичній операції, що закінчилася. Прем'єр - міністр за усі ці місяці усього лише раз був в повсталому регіоні, спікер зробив пару грізних заяв. А економічні і соціальні проблеми в регіоні реальні.

— Ви вже заявили що плануєте створити нову партію. Це буде відродження Сильною України чи дійсно новий проект?

—У Сильній Україні в порівнянні з іншими партіями була реальна демократія, більше ініціативи знизу. Особливо відчули цю різницю ті, хто потім вступив в Партію регіонів. Тепер цей альянс вичерпаний. Я пропонував модернізацію, демократизацію, кадрове оновлення. Керівництво Партії регіонів вибрало свій шлях, а ми свій. Ми зберегли свою команду, до нас приєдналася найпрогресивніша частина Партії регіонів. Ми вирішили зберегти стару назву на знак спадкоємності наших цінностей і традицій. Але активне партійне будівництво ми почнемо відразу після президентських виборів.

— Повернемося до президентським виборам. Як будете боротися за голоси на сході України?

—Мені здається, ніяких відмінностей між заходом і сходом бути не повинно. Треба будувати національну, загальноукраїнську кампанію, яка зможе представляти інтереси жителів усіх регіонів. Моя позиція складається фактично з двох тез: необхідно нормалізувати ситуацію в політичному плані і швидко братися за економіку. І багато речей нам треба робити паралельно. Сьогодні мало хто говорить про економічні проблеми. Тому що [Петру] Порошенко [Юлії] Тимошенко, іншим кандидатам це невигідно: вони представляють коаліцію, яка абсолютно бездарно працює в економічному плані. Я говоритиму про економіку і соціальну сферу. Це зараз головне.

— Але адже економічні проблеми з'явилися не учора. Вони спровоковані минулою владою до якій можна віднести і вас.

—Дійсно, багато проблем накопичені. Передусім, це проблема незбалансованості бюджету. Але я хочу підкреслити, що минулого року ВВП був практично без падіння. Так, були проблеми, але беріть на себе відповідальність і починайте їх вирішувати. І не так, як сьогодні це намагаються робити.

Чому курс такий? Чому його відпустили? Чому Національний банк ніяк не міняє ситуацію? Нічого не робиться для поліпшення інвестиційного клімату. Прослизають одиничні заяви, але загальної лінії немає. Боротьба з корупцією не ведеться. Поміняли людей, але вони осідлали ті ж схеми, а насправді не треба нікого навіть за руку ловити. Якщо відомство схильне до корупції—за штат виводити керівництво і набирати нових людей.

До усього іншого додається російська проблема. Думайте про розширення ринків і по можливості намагайтеся відтворити нормальні стосунки з Росією. Швидких рішень у нас не буде.

— Чим припаде пожертвувати щоб у нинішній складний період економіка остаточно не рухнула? Тарифи соціальні виплати які - те великі державні проекти?

—Відпускаючи курс, треба розуміти, куди це приведе. Відразу ж ростуть ціни на ліки, на паливо, за паливом включаються продукти харчування. А зарплати і пенсії заморожені, соціальні витрати урізуються. Шахтарі вже виходять на вулиці. Коли ми живемо у військовий час, не треба орієнтуватися тільки на ринкові механізми. Курс не має бути таким.

Та ж корупція.Сама нинішня влада заявляла, що величезні засоби йдуть повз бюджет. Так поверніть їх—що заважає? Змінилося що - те в системі реєстрації землі, нерухомості, в системі повернення ПДВ? Хоч якого - нибудь“наглядача”за регіонами посадили?

Якби влада продемонструвала прагматичний підхід до економки, ми б змогли отримати інвестиційний клімат. Нами б зацікавилися іноземні інвестори. Тоді наслідки кризи були б м'якші. Але, схоже, поки це нікому не треба. Дорвалися до“корита”...

— Те є перезавантаження влада перезавантаження країни яких вимагав Майдан не сталося?

—Ні. І цей маятник, запущений Майданом, гойдатиметься все швидше. Він зніс Януковича і тепер мчить у зворотний бік. Знесе і цей уряд.І якщо наступна влада не зрозуміє, що треба міняти, то і вона“полетить”. Люди готові терпіти, але коли вони бачать, що влада терпить разом з ними і працює на них. Якщо це не так, то влада мінятиметься досить швидко. Дай бог, щоб не виникло яке - той безмежний революційний рух.

— Коштує чи підключати олігархів щоб спільними зусиллями скажімо підняти українську економіку?

—Я не вірю в такі речі. Це люди бізнесу. Вони повинні інвестувати, створювати робочі нові місця і на цьому заробляти. Інвестиційного клімату немає, власність не захищена, практично немає судів, корупція. У такій ситуації закликати їх поділитися грошима або зареєструвати підприємства в Україні, щоб завтра хто - те переписав їх на себе, безглуздо. Треба створювати інвестиційний клімат, і все буде в порядку.Тільки є одна проблема. Сьогодні будь-яке рішення по інвестиційному клімату—це, як правило, удар по якій - те корупційній схемі. А цього якраз ніхто робити не хоче. Тому що усім хочеться прийти і швидко запрацювати.

— А призначення на губернаторські пости Ігоря Коломойського і Сергія Таруты було вірним?

—У короткострокове перспективі, напевно, так. Необхідно було жорсткий вплив еліти. У тій же Дніпропетровській області, я думаю, це спрацювало. Але в середньостроковій, довгостроковій перспективі, це може зробити негативний вплив. Або ці олігархи повинні передати свій бізнес компанії, що управляє, і 24 години в добу займатися політикою.

— Кого ви вважаєте своїм політичним союзником?

—Я не думаю про союзників або про ворогів. Мало хто у нас підіграє кому - те. Хоча об'єднання йдуть і люди знаходять їм пояснення. Ті ж Порошенко і Кличко. Можливо, Кличко потім пошкодує про своє рішення. Але сьогодні, я упевнений, їм рухають благі наміри. Не бачу я і ворогів. На які - те речі можна дивитися по - різному, але це і є політична конкуренція. Це називається демократія. Нехай вона іноді придбаває потворні форми, нехай вона часто неефективна, але ця абсолютна умова прогресу України.

— Але все - таки є чи люди з якими ви можете потенційно об'єднатися чи навпаки не об'єднайтеся ні при яких умовах?

—Я не хочу об'єднуватися з радикалами і націоналістами. Я людина, яка схильна до раціональних дій. І у правих і у лівих є які - те раціональні зерна. Але коли приходять радикали, вони за рахунок екстремістських ідей, часто ідей фікс, перегороджують шлях прогресу. Це мій погляд. І йти в одно уряд з радикалами для мене нераціонально. Це втрата часу.

Євгенія Вецько Кореспондент

Фотофакт