"Нинішній ваш уряд - світового класу. Але."., - Посол США в Україні

Двадцять два роки український народ вибирався з різнопланового радянського рабства, йдучи за своїми провідниками по пустелі. Йшли важко. А головне—просувалися повільно. Оскільки дорога була не стільки довгою, скільки широкою: постійно закладали галси то на схід, то на захід. І там обіцяли все, що хотіли від нас почути, і там. Але майже нічого не виконували—такою була традиція дипломатії, генерована українськими президентами.

Рік тому вибір людей відкоригував маршрут. Війна зламала каламутну традицію. Старі методи втратили сенс. Путін—ворог. І до нього вже не кинешся на шию із скаргами на Обаму. А Обамі вже не розповіси, що, мовляв, якщо закрутите гайки, то ми можемо і до Кремля кинутися. Закінчився час дитячого шантажу. Прийшла дорослість.А з нею і відповідальність за свою долю, за узяті на себе зобов'язання, за оцінку своїх здібностей виконувати їх. Українські президенти завжди уникали однополюсної залежності нашої країни. Мета була вірною. Методи—помилковими. Тому в результаті саме до неї ми і пришли...

Зараз від Вашингтону, в першу чергу, залежить масштаб санкцій проти РФ; розміри допомоги українській економіці, у тому числі і від МВФ; підтримка наших оборонних здібностей; зміцнення позицій ЄС відносно того, що відбувається в Україні. Але ще більше в нинішній ситуації залежить від української влади і її здатності міняти і мінятися. Саме тому Джеффри Пайетт в нашій бесіді зробив акцент на фронті реформ. В той час, як увага переважної більшості українців прикована до зведень зі східного фронту, не дОлжно забувати про фронт економічний, реформаторський, управлінський. Тут куються перемоги завтрашнього дня. Или поразки.Чому?

—Я вважаю, що сьогодні для України реформи —ця справа національного виживання. Гальмування реформ в перші 11 місяців після революції породило фрустрацію. Для мене очевидно, що їх проведення—ця вимога українського громадянського суспільства і простих громадян. А також—щонайпотужніша зброя опору Володимиру Путіну.

Проти чого воює Росія? Кого вона хоче перемогти? Україну, яка реформується, викорінює корупцію, рухається у напрямі європейських структур, впроваджує європейські реформи, про відданість яким дуже чітко заявили українські виборці двох демократичних—президентською і парламентською—виборчих кампаній. Але сьогодні я абсолютно упевнений:якщо ви продовжите вести справи так, як вони йшли до цього, або якщо політичні і бізнес - еліти намагатимуться організувати свою взаємодію так, як це робилося зазвичай, тоді виникне питання: чи "Виживе Україна"? Це питання життя і смерті.

—Боротьба з корупцією. Чи бачите ви різницю між старою і новою владою в цьому питанні?

—Я бачу колосальну різницю в словах. Питання полягає в тому, щоб реально змінити практику. За часів попередньої влади усі говорили про корупційні схеми в енергетиці, сільському господарстві, управлінні і тому подібне Тепер мене обнадіює те, що у вас настільки мобілізоване громадянське суспільство, що воно не дозволить владі вести справи так, як це було раніше.

Виклик полягає в тому, щоб атакувати як велику корупцію, так і корупцію на нижніх рівнях.Велика корупція—це те, що відбувалося за часів Януковича і вимірювалося мільярдами доларів в енергетичному секторі, навколо інфраструктурних проектів. Ніхто насправді не знає, скільки реально коштувало спорудження нових аеропортів і стадіонів до Євро - 2012 і скільки насправді присвоєно в ході їх будівництва. Але є і мала корупція, з якою стикаються усі у своєму повсякденному житті. Я живо цікавлюся такими речами, як те, що робить нинішня замміністра внутрішніх справ, організовуючи нову патрульну службу в Києві для заміни старої, корумпованої структури ДАІ новою поліцією, яка діятиме на основі дотримання закону і прозорих норм. Це нагадує приклад Грузії, де дуже швидко і ефективно зробили необхідні кроки для зміни відношення до поліції з боку громадян. Я радий, що сьогодні Віталій Кличко відвідав рекрутинговый центр поліції і своїм авторитетом підтримав цю справу.

Але, безумовно, найскладнішу антикорупційну роботу належить провести в енергетичному секторі. Це, очевидно, торкнеться банківських рахунків деяких дуже впливових людей, але це, знову - таки, підкреслюю, питання національного виживання.

—Відомо, що нова патрульна служба фінансується позабюджетними коштами, а ви патронуєте її забезпечення. З яких джерел вона фінансується Сполученими Штатами Америки? І чи не вважаєте ви необхідним окремо фінансувати зарплати міністрів, як Америка це робила в Грузії? Враховуючи те, що зарплати в українському уряді зараз дуже маленькі, а спокуси—дуже великі.

—Напевно, я недостатньо знаю, як фінансувалися зарплати міністрів в Грузії, щоб обговорювати це як приклад. Але, якщо підходити до питання в цілому, то, на мій погляд, повинна зменшитися чисельність уряду, а зарплати для тих, що залишилися повинні вирости.Особливої уваги коштує те, що багато активних і дуже успішних людей з приватного бізнесу, громадянського суспільства прийшли зараз у владу працювати за ідею побудови кращої країни, навіть незважаючи на не найпривабливіші зарплати. Ми пам'ятаємо практику часів попередньої влади, коли людей призначали на певні посади або вони йшли в державні органи для того, щоб захищати інтереси різних бізнес - груп. Тепер я не думаю, що такі люди, як Ложкин або Шимкив, працюють в уряді для самозбагачення або захисту чиїх - те інтересів.

—Я не упевнена, що пан Ложкин або пан Шимкив—найбільш наближені до президента люди при ухваленні специфічних комерційних рішень. Країна ще не оцінила "вагу" панів Свинарчука, Кононенко, Березенко, Вовка і декількох інших.

—Так само я не думаю, що міністр фінансів, міністр сільського господарства або охорони здоров'я обіймають свої посади для того, щоб захищати які - те окремі бізнес - інтереси. Перед усіма ними стоять величезні виклики—впоратися з успадкованими парадигмами. Питання не в тому, щоб фіранки на вікнах поміняти, а в тому, щоб провести кардинальні зміни. Ми дуже чітко виразили свою позицію: якщо ви проводитимете серйозні реформи, то Сполучені Штати серйозно вкладатимуться у ваш успіх. Але якщо реформи загальмуються, то дуже складно розраховувати на підтримку як з боку нашого Конгресу, так і з боку ваших європейських партнерів. Я у вашому уряді говорив, що це як у футбольному матчі: потрібно наступальний порив підтримати і зберегти. Кожні 15 хвилин матчу вам виставляють на табло оцінки. І не можна посилатися на минулі заслуги, заявляючи: ось ми в квітні провели освітню реформу.Реформувати потрібно дуже багато що. І тут є завдання і для президента, і для голови Верховної Рады. Думаю, ви погодьтеся, що це значно демократичніший парламент, ніж той, який був за часів Януковича. Я завжди пам'ятатиму 16 січня і своя розмова з одним дуже впливовим регіоналом - нардепом через два дні після цього. Я його запитав: "Що ви наробили"? Він відповів: "Та я і сам не знаю…Ми зробили те, чого від нас вимагав Янукович. Ми просто підняли руки".

—Ви вважаєте, процедура прийняття бюджету - 2015, якого ніхто в залі не бачив, істотно відрізняється від процедури голосування 16 січня 2014 р.?

—Я відчуваю, що справи знаходяться в процесі становлення. Ось дивіться, не завершена реформа судоустрою. Це критично важливо для впровадження європейських стандартів. Є два законопроекти—один від Банкової, інший—від громадянського суспільства.І потрібно прийняти рішення. Сама така ситуація—це ознака демократичного здоров'я парламенту. Жодна демократія не ідеальна. Демократія Сполучених Штатів—одна із старих у світі. Іноді ми не можемо прийняти бюджет. Іноді нам доводиться закривати на декілька днів державні установи. Та все ж я дуже відчуваю різницю між старим і новим парламентом.

—Минулого тижня наш президент виступав в Давосі. Я розумію його бажання донести до світової спільноти ті трагедії війни, які ми переживаємо зараз в Україні. Але річ у тому, що, можливо, іноді потрібно не лише знать, про що ти говориш, але і враховувати, кому... Мені здається, що найбагатішим людям світу або їх представникам і інвесторам варто було б розповідати переважно не про війну, а нагадати, що вони мають справу з однією з найбагатіших ресурсами країн Європи.Так, у нас зараз йде війна, але ми дивимося в завтра, робимо пріоритетними такі - те галузі, з такими - те цікавими умовами для інвесторів, і ми вас запрошуємо звернути увагу на країну, розвиток якої ми бачимо так - те і так - те. Чи міг Порошенко так би мовити? Чи є у нього реальна програма розвитку країни?

—Я думаю, що для усіх членів уряду, включаючи президента, дуже важливо донести до світу той надзвичайний біль, через який Україна проходить останнім часом. Я зупинився на Майдані Незалежності в неділю, щоб ушанувати пам'ять загиблих в Маріуполі у меморіалу, що виник там спонтанно. Зробив фото і виклав їх у своєму Твиттере. Думаю, багато людей у світі ще не розуміють, скільки страждань і болі заподіяні Україні починаючи з лютого минулого року. Причина цих страждань одна—Кремль.Тому я вважаю, що було доречно на міжнародному форумі нагадати світу про страждання, які випробовує Україна, щоб досягти тих цивільних стандартів і цінностей, які багато хто з нас сприймає як належне.

Але в той же час я вважаю, що на таких міжнародних заходах, як форум в Давосі, Міжнародна конференція з безпеки, яка незабаром відбудеться в Мюнхені, дуже важливо представити програму реформ. У вашого нинішнього уряду прекрасний потенціал. Тобто у вас тепер є не лише ресурси, але і люди, які можуть про це розповісти. Міністр сільського господарства може розповісти про потенціал своєї галузі. Шимкив може розповісти про потенціал в технічній галузі. У людей Януковича таких здібностей не було. Нинішній ваш уряд—світового класу. Але члени уряду не можуть пропонувати тільки слова. Вони повинні продавати свої реальні дії.І те, що уряду треба представити в наступні декілька тижнів—це не 40 - сторінковий проект, якою буде Україна в 2020 р., а односторінковий опис комплексу конкретних реформ, здійснених з дня виборів 26 жовтня. Можна серйозно сприйняти пояснення, чому не вдалося займатися реформами, починаючи з 21 лютого і до затвердження нового уряду. Тепер уже таких пояснень не повинно бути.

—А якими, на вашу думку, мають бути першочергові реформи?

—№1—виконання умов МВФ. Тому що це забезпечує подушку під вашою економікою, яка дозволить Україні компенсувати збитки, нанесені Януковичем і Путіним. А далі я б відмітив декілька напрямів.Не претендую на визначення порядку пріоритетності—ця справа українців, зокрема голови Верховної Рады Гройсмана, якому належить роль диригента оркестру, чиє звучання має бути гармонійним.

Головний сектор, що потребує реформ—енергетика. Це величезна рана на тілі української економіки. Коли я востаннє перевіряв цифру субсидій в цьому секторі, то виявив, що вона складає 7% вашого ВВП. А велика частина доходу з цього сектора йде в кишені великих олігархів.

Українська економіка—найменш енергоефективна індустріальна економіка світу. За 10 років ви не зробили жодної з тих інвестицій в енергозбереження, які за останнє десятиліття зробили інші країни, скориставшись проривами в технологіях.Технічні втрати "Нафтогазу" складають 20%! Тобто п'ята частина всього, що закладається "на вході", ніколи не з'являється "на виході"—тому що просто розкрадається. Так що реформування енергетичного сектора—це не лише абсолютно необхідна умова життєздатності економіки, але і чималий шанс, який дає прекрасну можливість порівняно невеликою інвестицією добитися дуже швидкого поліпшення. Особлива важливість і додаткова перевага реформи в цьому секторі полягає в тому, що чим більше ви зробите, тим менше важелів впливу на Україну залишиться в руках Олексія Міллера і Володимира Путіна.

Ще один сектор—боротьба з корупцією. Дуже важливо, щоб нарешті почала роботу Національна комісія з питань відвертання корупції, щоб вона стала реальною силою.Я думаю, народ не повірить, що реально що - те змінилося, поки кого - те дійсне масштабно винного не посадять за грати. За реальні справи, а не як Юлію Тимошенко—за вигаданими звинуваченнями. Я упевнений, що і у вас є думки з приводу того, за яких володарів тіньових і корупційних схем слід було б взятися. І я міг би це підказати. Але зарплату за це отримують в прокуратурі—їм і карти в руки.

Сверхважна сфера регуляторної реформи, яка надзвичайно відчутно зменшить корупцію. Багато регламентів, ліцензійні вимоги продовжують діяти тільки тому, що це в інтересах отримують з цього вигоду людей. Вже є позитивний приклад—пропозиція міністра охорони здоров'я автоматично ліцензувати ті медичні препарати, які вже затверджені для використання в Сполучених Штатах і Європейському Союзі.Мені це подобається—і не тому, що це полегшує життя американським фармацевтичним компаніям, а тому, що постійно чую оповідання американських підприємців про те, скільки грошей від них вимагають за відповідні дозволи від регуляторної системи.

Я міг би до кінця дня перераховувати коррупциоемкие сектори. Але дозвольте нагадати про ще один кошик для реформування. Досить уваги на неї обертало влітку
2014 р., проте останнім часом тема випала з уваги. Децентралізація і конституційна реформа.

—На децентралізації через конституційні зміни наполягає і Путін. Поясніть, будь ласка, в чому різниця між американським і російським баченням цього процесу в Україні.

—Величезна різниця! На наш погляд, децентралізація має бути такою, щоб її підтримував народ України.І щоб більше влади було в руках мерів, керівників областей, тих, хто ближче до реальних людей. І я не вважаю, що хто - те, у тому числі з Європи, Америки або Росії, повинен вказувати Україні, як реалізовувати цей процес. Від Кремля ж я чую, що вони пропонують різні схеми твердження і легітимізації Захарченко і Теслярського, ігноруючи при цьому українську Конституцію. Володимир Гройсман, коли був віце - прем'єром, говорив про принцип субсидиарности. У Європейському Союзі принцип субсидиарности—це технічна термінологія, що означає спускати вирішення питання на по можливості найнижчий рівень влади.

—Принципово—громад або місцевої влади?

—Громад. Сама концепція, в цілому, міститься в католицькій теології. І, в принципі, це недивно. Тому що йдеться про спосіб побудови справедливого суспільства.Янукович будував систему управління, при якій усі питання поверталися для вирішення в центр. Скажімо, робота одеського губернатора за часів Януковича полягала в тому, щоб забезпечити попадання усіх корупційних грошей, отриманих з операцій Одеського порту, в Межигір'ї з як можна меншими затримками. Коли ми говоримо про децентралізацію, ми говоримо про побудову справедливішого суспільства. Але як це зробити—залежить тільки від народу України. Якщо українці вирішать залишити модель, що діяла при Януковичі—ця їх справа. Але я не думаю, що ви з цим погодитеся.

—Пан посол, що вам відомо про санкції, які Україна за 11 місяців ввела проти Росії? Не могли б ви їх перерахувати?

—Я знаю те, що можу почерпнути в публічній площині. І доки не знаю точно, які саме наслідки викличе рішення, оголошене після останнього засідання РНБО.Але, безумовно, Сполучені Штати підтримають будь-які кроки, які дозволять привести українські правила у відповідність з тими заходами, які США і ЄС прийняли проти Росії, щоб покарати її за порушення вашого суверенітету. Думаю, з часом вам вдасться повернутися до нормальних економічних стосунків з Росією. Ми добре розуміємо, чому вони не можуть бути нормальними зараз, коли на вашій території воюють російські війська, вбиваючи українських людей.

—Що повинен зробити Путін, щоб Захід перейшов до ще відчутнішого рівня санкцій? Наприклад відключенню SWІFT? Мета, звичайно, не в тому, щоб зруйнувати до основи російську економіку, а в тому, щоб зупинити Путіна. Адже санкції, які були застосовані світовою спільнотою, його не зупиняють.Де та червона лінія, при перетині якої Кремль може приректи свою країну на дійсно руйнівні і дуже відчутні санкції?

—Для дипломата гіршою справою буде спроба відповідати на гіпотетичні питання, що розпочинаються із слів : "а що коли…" Завтра тут з візитом буде наш міністр фінансів Джейкоб Ллю (бесіда відбулася 27 січня.— Ред.), чиє міністерство грає одну з ключових ролей в цих питаннях. Але я скажу так: ми, безумовно, далеко не вичерпали дії, до яких можемо вдатися, щоб підняти для Росії ціну заподіюваного їй Україні. І ви чули від самого президента Обами, що ми готові і далі піднімати ціну нинішньої поведінки Росії, якщо вона продовжить свій агресивний курс, який зараз проводить. Але одно з ключових правил, якого уряд США намагається дотримуватися у сфері санкцій—це партнерство з Європою.Мені здається, іноді навіть провідні українські журналісти недооцінюють досягнення президента Обами, якому вдалося зберегти єдність з нашими європейськими партнерами, коли ми переходили до деяких дуже серйозних і гострих санкцій відносно Росії. Ще до початку цього конфлікту однієї з очевидних цілей Росії було викликати розкол між Європою і США. До речі, прослуховування дипломатів і обнародування відомої розмови—один з методів, спрямованих на розкол. Але Кремлю не вдалося цього досягти.

—Мені здається, що необачне захоплення Путіним Криму до певної міри сприяв збереженню стосунків США з Європою, яку вже майже скупив Путін.

— (Киває).

—А що буде з нашим ядерним комплексом, якщо Україна введе санкції проти Росії? Ми отримаємо сприяння в заміні Твелів?

—Росія старалася увесь час вашій незалежності зберегти свою монополію в енергетичному секторі, чи йшла мова про газ або про ядерну енергетику. Ви не повинні прагнути обов'язково, до нуля, позбавитися від російських джерел. Вашою метою має бути диверсифікація. Україна—величезний ринок, країна з 45 - мільйонним населенням. Покупець як споживач повинен мати важелі впливу. Ви отримаєте ці важелі, створивши таку ситуацію, коли зможете сказати Росії, "Газпрому" : якщо вони не даватимуть ту ціну, яка вам потрібна, то ви звернетеся до іншого продавця. Це одна з тих речей, яких Путін за всяку ціну намагається уникнути.Угода про постачання ядерного палива з Westinghouse і тільки що укладена угода про використане ядерне паливо з компанією Holtec International—важливі кроки в цьому напрямі, тому що вони дозволяють вам диверсифікувати джерела.

—Існуюча зараз в країні соціальна напруженість може привести до того, що влада, передусім президентові, доведеться скинути баласт з повітряної кулі. Це може бути Гонтарева, або Ярема, або навіть Яценюк. Чи допускаєте ви можливість зміни виконавчої влади в Україні навесні?

—Я не хочу навіть втягуватися в розмови на цю тему. Тільки від українського керівництва залежить склад українського уряду. Я б сказав, що Україні непогано було б забезпечити для себе який - те певний період, коли увага буде зосереджена на якості роботи уряду, а не на тому, хто яку посаду обіймає.Українські виборці проявили мудрість в ході голосування в жовтні 2014 р. і віддали безперечну перевагу реформаторським і європейським партіям, включаючи такі нові партії, як "Самопоміч", які не були частиною вашої попередньої системи. В той же час вони не дали абсолютної більшості якій - або одній партії або фракції. І це створює умови для більше конкурентного і здорового політичного середовища. Виклик полягає в тому, щоб дати реальні результати. Це зараз найголовніше завдання.

—Реформаторські партії у більшості, а реформи—у меншості...

—Вони повинні забезпечити реформи.

—Ви дуже багато зусиль додавало для єдності між президентом і прем'єром. Ліпиться?

—Не справа Сполучених Штатів—забезпечувати єдність між якими - або українськими політичними керівниками.Але думаю, що висловлю думку усіх своїх колег з Великої Сімки, а також європейських партнерів, коли скажу, що усі ми зацікавлені в успіху цієї демократичної влади. І однією з найбільших пасток для неї буде повторення тих помилок, які припустимо Ющенка і Тимошенко. Якщо прем'єр - міністр і президент створять таку ж ситуацію, то, яким би несправедливим це кому - те не покажеться, багато хто в міжнародному співтоваристві умиє руки і скаже: "Ми це вже тут бачили". Можливо, це і несправедливо, що на нинішню владу дивляться зараз крізь таку призму, але це реальність, що виникає з політичної історії. Мене надихає те, що досі два ваших політичних керівника уникали цієї пастки. До речі, це не унікальна загроза тільки української політики. Ви знаєте і американських політиків, що потрапляли в пастку такої конкуренції.

Ви пам'ятаєте, що у кінці минулого року обидва керівники побували в Овальному кабінеті. Для мене абсолютно очевидно, коли я слухав кожного з них в їх спілкуванні з президентом Обамою, що обоє говорили про одну і ту ж стратегічну мету. Вони хочуть бачити Україну заможною; Україну, що рухається до європейських інститутів; Україну успішну.

—Хіба Кучма, Ющенко або Янукович в Овальному кабінеті говорили що - те інше?

—Я думаю, що зараз ми маємо справу з іншою країною. Я думаю, що 100 з гаком днів Майдану разом з наступними подіями створили абсолютно нову Україну.

—Росія, маючи право вето в СБ ООН, ядерна зброя і плюючи на міжнародне право, здається, в - перших, некерованою, в - других, є руйнівником системи безпеки, що склалася у світі після останніх світових "гарячою" і "холодною" воєн.Як змусити Росію дотримуватися міжнародно - правову гігієну? Як відновити глобальну систему безпеки, зруйновану Кремлем? Якою вона має бути? Це актуально не лише для України, але і для всього світу. Ще учора неможливо було уявити, що Росія може напасти на країну—члена НАТО. Тепер, наприклад, ми розуміємо, що Балтійські країни насправді в небезпеці.

—Завжди легше що - те зруйнувати, чим збудувати нове. Я зараз не знаю, як ми почнемо відновлення мирної системи безпеки в Євроатлантичному просторі, "холодної війни", що існувала після закінчення. Це, напевно, робота, яка продовжиться багато років. Але на даний момент найважливіше завдання—не приймати дії Росії, здійснені з кінця лютого минулого року, як норму. Критично важливо, щоб міжнародне співтовариство не давало зелене світло окупації і анексії Криму.Дуже важливо, щоб міжнародне співтовариство не змирилося з тим, що російські війська, російські танки, російські ракети перетинають кордон України. Критично важливо, щоб міжнародне співтовариство відкинуло претензії Росії на які - те особливі права відносно того стратегічного і політичного вибору, який робить український народ.

—На думку Вашингтону забезпечення України зброєю буде сприйнято Путіним як сигнал "стоп" або як червона ганчірка?

—Україна не може виграти війну з Росією за допомогою армії. Ви повинні виграти завдяки вашій політичній і економічній силі. Ми дуже серйозно віднеслися до допомоги вам в захисті вашої суверенної території. Ми це робимо за допомогою мільярдної економічної допомоги, кредитних гарантій.

Що стосується американської військової допомоги. За минулий рік вона склала 118 млн дол.Цього року така допомога складе 120 млн дол., включаючи нові 75 млн дол., які Конгрес затвердив в спеціальній програмі європейської підтримки. Дивлячись на перспективи майбутнього року, багато зусиль буде зосереджено не на матеріальній допомозі устаткуванням, а на допомозі, так би мовити, "програмним забезпеченням". Ми вже закуповували броньовані транспортні засоби, прилади нічного бачення, радарні системи, шифроване радіокомунікаційне устаткування. Тепер ми вважаємо найважливішою допомогу в підготовці і перепідготовці українських військових формувань, надбанні ними нових навичок. Почнемо відповідну програму вже у березні. Думаю, ці програми дуже розростуться, придбають великі масштаби, щоб збудувати те, чого хоче президент Порошенко. А саме—армію, яка відповідає стандартам НАТО. Ви знаєте краще за багатьох, а Україна зрозуміла в 2014 р.(коли Росія почала своє вторгнення), наскільки істотно зруйновані ваші збройні сили режимом Януковича. На фронті українські військові формування продемонстрували приклади колосальної мужності. Вони показали, що їх не залякати. Але якщо Росія робитиме те, що вона робила в серпні, посилаючи через кордон великі озброєні формування—те зупинити їх буде неможливо. Тому нам потрібно спільно боротися, використовуючи усі шляхи, щоб допомогти вам захистити свою територію. А також для вирішення проблеми реформ і економічного прогресу…

—Джерела на Банковій запевняють, що Вашингтон не у великому захваті від відновлення Женевського формату, в якому ситуація обговорювалася за участю нашої держави, США, ЄС і Росії.Як насправді Сполучені Штати відносяться до відновлення Женевського формату?

—Ми підтримаємо будь-який формат, який допоможе зупинити насильство і підштовхнути Росію до великих поступок. Ми підтримаємо в цьому те, чого хоче український уряд.

—Чи є у України шанс, звертаючись до міжнародних судів, покрити ті колосальні збитки, які нанесла Росія нашій країні анексією Криму і військовими діями на Донбасі?

—Ми не юристи, але усі ми зацікавлені в тому, щоб допомогти Україні використати міжнародні судові інструменти і структури для вирішення питання відносно усіх цих злочинів—анексії Криму, військових дій на сході і нечуваних порушень прав людини з боку ставлеників Росії. Ми проводимо консультації з українським урядом і даємо свої поради про те, як йому краще всього діяти.Але усі ці юридичні процедури дуже повільні. Все зводиться до того принципу, про який я згадував вище—не приймати скоєне Росією як те, що може вважатися нормою.

—Програма МВФ. Кристин Лагард пропонує її розширити. Чи підтримає цю пропозицію американський уряд? Чи будуть кредити єдиними, що ми можемо собі в цій ситуації дозволити? Про План Маршалла і інвестиції мови не йде?

—Ми рішуче підтримуємо пропозиції МВФ про нову розширену програму. А що стосується конкретних кроків, які ще можуть зробити США в цьому напрямі, то це саме те, що міністр фінансів моєї країни обговорюватиме з президентом Порошенком, прем'єр - міністром Яценюком і міністром фінансів Яресько. Уся наша здатність допомогти залежить від продовження вашого руху.Тому одна з найважливіших зустрічей, які проведе міністр фінансів США—це зустріч у Верховній Раде з новими депутатами, що нещодавно прийшли туди, щоб забезпечити реформи.

—Ви вже дивитеся на годинник, тому—останнє питання. Сьогодні земля—мало не останній актив нашої країни. На вашу думку ринок землі —це необхідна реформа?

—У цій сфері я не можу запропонувати експертних рад. Коли я зустрічався з міністром сільського господарства, то зрозумів, що це одне з пріоритетних питань його порядку денного. Він дуже чітко висловлюється про необхідність реформ, оскільки це зробить Україну сильнішою і багатішою.

Юлія Мостова, Дзеркало тижня