У тихому бессарабском вирі.

Після провалу в Одесі "російської весни" прокремлівські сили не залишають надії розгойдати ситуацію на півдні України. Для атаки вибраний самий уразливий регіон Одесщины—Бесарабія, забутий владою край. Проте, попри те, що сепаратисти продовжують нагнітати пристрасті і рухатися до наміченої мети, офіційний Київ не особливо заклопотаний станом справ на півдні Одесщины. Між тим, ситуація в цьому регіоні—непроста. Проросійські настрої тут гасить пасивність населення. Але, як відомо, навіть з малої іскри може спалахнути велике полум'я. Тим більше що є кому підпалювати і підливати олії у вогонь.

Чергова брехня Росії

Складність ситуації в тому, що любителі "російського світу" ставку роблять не лише на українські землі, але на усю Бесарабію, включаючи деякі райони Молдови і її автономію—Гагаузию. На референдумі в лютому 2014 року гагаузи, визначаючи зовнішньополітичний вектор країни, висловилися за входження Молдови в Митний союз—98% населення. Тоді ж вони проголосували і за "відкладений статус народу Гагаузии", який дозволить жителям автономії реалізувати своє право на самовизначення у разі зміни статусу Республіки Молдова як незалежної держави. Офіційний Кишинів назвав референдум незаконним, але зерна сепаратизму були кинуті. Потрапили вони і на українську землю.

Інформація про створення так званоїБессарабской народної республікивкидалася упродовж всього минулого року.А в листопаді в ЗМІ навіть було названо час її можливого проголошення—весна 2015 року. В якості відправної точки бралися вибори глави Гагаузької автономії Молдови. Вибори, як відомо, відбулися, 22 березня. Перемогла проросійський політик Ірина Влах, що виступила за зміцнення стосунків з Російською Федерацією. А за ними, як, мабуть, і планувалося, послідувало те, що наробило шуму в мас - медійному просторі.

Нагадаємо, 6 квітня "збирачі" бессарабских земель повідомили про створення "Народну раді Бесарабії" з офісом в Ізмаїлі. За даними Служби безпеки України, за вказаною адресою числиться житловий будинок, в якому мешкає старенька жінка. Але це дрібниці. Свою місію, окрім захисту інтересів національних громад і вирішення насущних питань, організатори "народною раді" бачать в тому, щоб Бесарабія отримала статус національно - культурній автономії. У програмі "раді" записано:"у разі вступу України до НАТО ми залишаємо за собою право на самовизначення Бесарабії". Ми—це хто?

Інформація про створення Народною раді Бесарабії була розміщена на її сайті, зареєстрованому в Москві. За даними цього сайту, в конференції взяли участь представники усіх основних громад Бесарабії—болгарською, гагаузькою, російською, українською, циганською, молдавською, польською. Всього 100 делегатів. Серед них—місцеві депутати, громадські діячі, журналісти. Були обнародувані і деякі імена присутніх.

Лідером "Народною раді Бесарабії" став голова Союзу придністровців України деякий Дмитро Затуливетер. До речі, сам союз, створений придністровським політиком проросійської орієнтації Дмитром Соиным, був презентований в Одесі ще в 2013 році. І відтоді про роботу цієї організації нічого чутно не було.Були названі і імена іноземних гостей—лідера молодіжного крила партії "Атака" Святослава Пройнова (Болгарія), лідера партії "Патріоти Молдови" Михайла Гарбуза, екс - депутата парламенту Республіки Молдова Григорія Петренко.

Пізніше на одному з одеських сайтів з посиланням на російську "Незалежну газету" з'явилося повідомлення про те, що делегація Гагаузии теж планувала відвідати засновницький з'їзд НРБ, але "з - за арешту глави Чадыр - Лунгского району Сергія Бузаджи поїздка була скасована". Про це російське видання нібито повідомив екс - башкан (глава) Гагаузии Михайло Формузал, який підтримав створення "Народною раді Бесарабії". І навіть сам був готовий приїхав в Одесу, але йому заборонили в'їзд до України.

Присутність делегатів з сусідніх країн, мабуть, повинна була надати ваги заходу і, можливо, показати, що ідея створення "Народною раді Бесарабії" не обмежується рамками України.

Нагадаємо, засновницька конференція, за повідомленням самих організаторів, пройшла в Одесі. За інформацією СБУ, в одному з ресторанів міста. Спочатку організатори планували провести свій захід в самій Бесарабії, на території Тарутинского району Одеської області, в туристичному комплексі "Фрумушика - Нова". Але завдяки пильності СБУ воно не відбулося. За інформацією організаторів "народною раді", "члени оргкомітету НРБ, громадські діячі Алик Ветров, Сергій Загорюк, депутат Ренийского міськради Михайло Левкин і журналіст Олена Глищинская" напередодні конференції були затримані українськими спецслужбами для надання свідчень. Пізніше в ЗМІ з'явилося повідомлення, що було затримано 20 чоловік. Проте цю інформацію в управлінні СБУ в Одеській області коментувати відмовилися.

Пізніше радник глави СБУ Маркіян Лубкивский на своїй сторінці в Facebook назвав засновницький з'їзд і неіснуючу "Народну раду Бесарабії" черговою московською брехнею. І повідомив, що іноземні делегати в ресторанних посиденьках участі не приймали, башкан гагаузів делегатів не вітав і лідери національних меншин Одесшины в цій авантюрі не брали участь.

Зі свого боку відомі національно - культурні громадські організації країни також заявили, що не мають ніякого відношення до створення так званою "Народною раді Бесарабії". І взагалі дізналися про неї з повідомлень в ЗМІ. Цю інформацію ZN.UA підтвердив глава Всеукраїнської національно - культурній молдавській асоціації Анатолій Фетеску. Гагаузьке національно - культурне суспільство "Бирлик" і Асоціація болгар України назвуть створення "народною раді" фейком і провокацією.Дії організаторів "НРБ", із їхньої точки зору, спрямовані не на захист інтересів жителів Бесарабії, а на дестабілізацію ситуації в історично спокійному регіоні, де упродовж двох віків живуть в мирі і злагоді представники різних національностей.

Відкладені настрої?

Спроби прибічників Кремля розхитати ситуацію в самому непростому з точки зору настроїв регіоні Одесщины цілком зрозумілі. Незрозуміло лише відсутність реакції з боку української влади. СБУ, яка ловить сепаратистів, не в рахунок.

Російська "Незалежна газета" вже встигла розмістити на своєму сайті статтю під заголовком "В Україні може з'явитися Бессарабская автономія". Навряд чи нині таке можливе, скаже багато хто. І будуть праві.В той же час недавні затримання співробітниками СБУ невідомих осіб, що розклеювали в Одесі листівки і банери за "Новороссию" і "Народну раду Бесарабії"—це не стільки загроза сепаратизму, скільки нагадування про присутність проросійських настроїв в місті і особливо в регіоні.

У Бесарабії, як і в самій Одесі, різко зменшилося любителів "російської весни", яка, як показав Донбас, несе війну, руйнування і смерть, але зовсім не прибічників Росії. У Ізмаїлі за поширення сепаратистських матеріалів отримав чотири роки умовно не хто - нибудь, а священик. Що вже говорити про прихожан. У місті Арцизе, приміром, пам'ятник Леніну пофарбували в кольори українського прапора. Але не знесли. Місцеві проросійські політики, які сьогодні твердять, що Бесарабія—це Україна, більше від цього патріотами не стали.

У Бесарабії мешкає близько 500 тисяч чоловік.І сьогодні цей величезний регіон знаходиться в інформаційному вакуумі. Тут майже не дивляться українські телеканали, віддаючи перевагу російським, завдяки супутниковому телебаченню.

Експерти запевняють, що настрої міняються. До недавніх пір у активістів могли бути проблеми з носінням української символіки, але тепер—ні. Багато хто вже не протиставляє національність громадянству. Нібито приходить розуміння, що усі вони: і гагаузи, і Молдавія, і болгари—громадяни України. Проте, тут немає того патріотизму, як в інших регіонах. Слабо розвинений волонтер. Війна на Донбасі для більшості—це чужа війна. Тому тут були хвилювання, пов'язані з останньою мобілізацією.

Жителі сіл не розуміють, чому вони повинні воювати.Или хоч би чому хлібороби, трактористи і комбайнери, ненавчені військовому ремеслу, повинні брати участь в АТО? Хто при цьому годуватиме країну? Чому не закликають тільки добровольців? Звичайно, їх протести можна в якій - те мірі списати на непродуману і грубу роботу воєнкомів, на чутки (мовляв, забиратимуть на Донбас силою), але факт залишається фактом.

Багатонаціональна Бесарабія живе відособлено. Віддаленість від центру, внутрішньополітичних проблем країни, конфлікту на Донбасі диктує свій порядок денний. Місцеве населення почуває себе відірваним від світу, навіть від Одеси, не кажучи вже про Київ. До нього немає інтересу з боку влади, всеукраїнських громадських організацій, республіканських медіа, на нього не націлений громадський сектор, відмічають експерти. Навіть патріоти визнають, що вони кинуті державою.Бідність, безробіття—на що розраховувати населенню Бесарабії? На кого?

За роки своєї незалежності Україна нічого не зробила, щоб позбавити Бесарабію від ярлика депресивної території. Морегосподарський комплекс, туризм, сільське господарство так і не отримали нового імпульсу для розвитку. І коли отримають—невідомо. Влада навіть не змогла за весь цей час провести реконструкцію міжнародної траси Одеса - Рени. Єдина магістраль, що зв'язує південь Одесщины з обласним центром, убита зовсім. Хоча від неї залежить розвиток цілого краю.

Економічна криза—це головний дестабілізуючий чинник, здатний, напевно, викликати соціальний вибух у Бесарабії. Якщо буде кому підштовхнути. А ми бачимо, що сили такі є. Бесарабію можуть просто грубо використати як майданчик для розгойдування ситуації на півдні України, і як плацдарм для удару по Одесі.Описаних варіантів із цього приводу в ЗМІ предостатньо.

У створенні так званою "Народною раді Бесарабії" багато хто якраз і побачив нові загрози для стабільності в цьому регіоні. Хоча головна загроза насправді виходить не від фейковых структур, а від офіційної влади, її бездіяльності, нездатності до швидких, реальних, дієвих реформ, здатних підняти околиці країни. Але поки що кроки офіційного Києва лише лякають і без того залякані, задавлені депресією території.

Ніна Перстнева "Дзеркало тижня"