Битва з чиновниками. Чи під силу "кіборгам" виграти її?

КОЛИ КЛЕРК «НЕ ЗНАВ» , А ЧЕРГА ЗАВДОВЖКИ В РІК

«Саме заради вирішення подібних питань і створений союз.Давно усвідомили - нам потрібно об'єднатися, щоб впливати на чиновників і допомагати нашим пораненим і демобілізованим бійцям» , - розповідає голова миколаївського «Союзу військовослужбовок» , заступник командира взводу 79 - й окремої аеромобільної бригади «кіборг» , який захищав Донецький аеропорт, Сергій Танасов.

Він пройшов немало «гарячих точок» ще до війни на Донбасі і на собі переконався, наскільки байдужою може бути чиновницька система навіть до учасника бойових дій. Не дивно, що опинившись в Миколаєві після двох важких поранень, він не став чекати повного одужання, а, спираючись на підтримку однодумців, взявся за створення організації, яка стала б на варті інтересів учасників АТО. З оформленням документів і поточними витратами на канцелярію і оргтехніку допоміг відомий в Миколаєві волонтер, директор «Тепловозоремонтного заводу» В'ячеслав Симченко.

Цілі і завдання організації прості і зрозумілі: правова і соціальна допомога учасникам АТО і їх сім'ям, юридична і медична підтримка, реабілітація і тому подібне Зараз в роботі союзу бере участь 5-7 десантників, які з різних причин знаходяться в Миколаєві : хто лікує бойові рани, хто вже демобілізувався. Хлопці згадують, що проблеми почалися вже в перші місяці проведення АТО. Хлопці, які після поранення або контузії опинялися в госпіталях, не знали, що їм насправді належить, на які виплати або пільги вони можуть претендувати і інше.

«Наприклад, земля. Отримати її ми мали право ще влітку минулого року. Але незнання своїх прав привело до того, що документи на землю з нашого підрозділу тоді подали лише декілька людей» , - згадує С.Танасов. Він додає також, що зараз в Миколаєві це питання вже вирішується без проблем. У цьому чимала заслуга і їх союзу.Кожного, хто до них звертається, вони поетапно інформують, підказують, що потрібно зробити.

«Міський голова і депутати міськради не лише відпрацювали схему позачергового виділення землі учасникам АТО, але і надали 1 мільйон гривень з бюджету на оформлення документів на право власності. Ми разом розробляли цю схему, до нас прислухаються» , - діляться своїми напрацюваннями десантники.

Вони також упевнені, що Миколаєву повезло. Тому що і область, і місто очолюють патріотичні керівники, які відносяться до воїнів позитивно. «Ось дивіться, у мене в телефоні «вбиті» номери міського голови і голови ОГА. Я з ними на прямому зв'язку. Якщо тільки виникає яка - те серйозна проблема, відразу дзвоню і вона вирішується» , - розповідає Сергій.

В той же час, він не приховує, що настрій бійцям часто псують рядові чиновники і рядові клерки, скажімо, в комунальних службах: «Дзвонить нам хлопець і говорить, що він зараз на війні, а його мамі не оформляють пільгу на газ, хоча у неї на руках є усі необхідні документи. Дівчина, яка нібито займається цим питанням, говорить, що у неї вже програма складена на рік вперед, і жодним чином ці пільги бійцеві оформлені не будуть. Звичайно, це не може не обурювати. Мені довелося йти на прийом до керівника служби. Причому неофіційно, тому що запис у нього теж далеко уперед. У результаті все з'ясувалося за 5 хвилин. Він просто сказав, до кого потрібно звернутися. Виявляється, у них існує спеціальна служба, що вирішує ці питання. Просто їх робітниця про це нібито не знала. Зараз ці питання «під контролем».

ПРИВАТНА МЕДИЦИНА ЙДЕ НАЗУСТРІЧ.І - БЕЗКОШТОВНО

Мої співрозмовники говорять, що в Миколаєві нині практично не існує проблем з медичною реабілітацією. Для допомоги демобілізованим учасникам бойових дій - з обласного бюджету виділені більше 3 млн гривень. У Миколаєві є військовий госпіталь, відкрита палата для учасників АТО в госпіталі інвалідів Великої Вітчизняної війни, та і інші державні лікарні не відмовляють в допомозі бійцям. Денег за послуги і операції не беруть, правда, іноді ліки доводиться купувати волонтерам. Підставляє своє плече і приватна медицина.

«З першого дня я був в зоні конфлікту. Спочатку ми охороняли кордон з Кримом, потім був Донбас. Мене серйозно ранили під Зеленопольем - в обидві ноги, спина, плече, пошкоджений нерв. Спочатку лікувався в Дніпропетровську, потім в Одеському госпіталі. Зараз проходжу реабілітацію в Миколаєві, в приватній клініці «Реамед».Вже є непогані результати, сподіваюся, що ходитиму з часом нормально. Зараз допомагаю союзу, своїм бойовим побратимам» , - розповідає десантник Валентин Тимофєєв.

Крім того, в Миколаєві допомога в медичній реабілітації бійцям робить обласна лікарня відновного лікування (водолікарня). Декілька миколаївських хлопців також пройшли безкоштовний курс реабілітації в приватному санаторії міста Хмільник на Винниччине. Патріотично налагоджені хазяї приватних медустанов за власні засоби допомагають воїнам АТО. Проте в цій сфері ще відчувається відсутність системності.

Адже демобілізація триває, і нині на Миколаїв вже повернулися близько 3 тисяч військовослужбовок, очікується ж–у два рази більше. Тому покладатися тільки на добру волю самих лише патріотів - не зовсім правильно.Тим паче, що жителі обласного центру мають більше можливостей, адже можуть проходити реабілітацію навіть в приватних клініках, а жити удома. Замість цього їх побратими з сіл і районів такої можливості позбавлені. Ось багатьом з них доводиться задовольнятися тим, що є неподалік, або тим, що пропонує офіційна медицина.

За інформацією управління охорони здоров'я ОГА, за станом на кінець квітня, по медичну допомогу в області вже звернулося більше 5 тисяч учасників АТО, 1795 - пройшли стаціонарне лікування, усі інші - амбулаторне. Психологічну допомогу отримали 394 людини.

НЕМАЄ ПОСВІДЧЕННЯ - НЕМАЄ ПІЛЬГ

Немало нарікань доводиться чути і на недосконалу систему видачі учасникам бойових дій спеціальних посвідчень, які надають право на пільги і відповідні виплати.Тому цікавлюся у своїх співрозмовників, чи часто їм доводиться «проштовхувати» ці питання для себе і своїх колег.

«Посвідчення учасника бойових дій, як правило, виходять організовано - або через військкомат, або через військову частину. Сама по собі процедура досить довга, але, можливо, так і потрібно. Але тут є певна несправедливість. Дивіться, наш батальйон, який більше усіх виконав складних бойових завдань, отримуватиме ці посвідчення останнім. Нам видадуть їх з дня на день, але ми могли отримати їх ще минулого року влітку, коли уперше повернулися на ротацію в Миколаїв. Адже лише після отримання документу бійці мають право на пільги. Ніхто пільг за комуналку не перераховує - все з моменту подання, і те потрібно стежити, щоб твої документи, випадково, не загубилися, як це було свого часу зі мною. Тобто, одні користуються пільгами вже давно, а інші - лише зараз» , - говорить активіст.

Відносно ще однієї актуальної нині проблеми - виплати грошей загиблим, то хлопці стверджують, що зараз з цим серйозних питань начебто немає. Правда, доводиться чекати близько 2 місяців. Єдина ситуація, коли грошей не дають, це якщо немає яких - те документів. Тоді потрібно звертатися до командування частини і військкомату. У Миколаєві був такий випадок, але проблему розв'язали.

КРАЩИЙ ПСИХОЛОГ - СІМ'Я

Ще одна, дуже потрібна тим, що нинішнім, що демобілізовують форма реабілітація - психологічна. Фахівці б'ють тривогу, мовляв, більшості військових, які пройшли через АТО, потрібний психолог, а їх традиційно бракує. Там, на передовій, вони практично зовсім відсутні, це підтверджують самі військовослужбовки. Тим, хто прибуває на ротацію, у відпустку або по демобілізації, намагаються допомогти волонтери.У Миколаєві навіть створена психологічна кризова служба, в яку входять 13 фахівців і яка нині реалізує проект під назвою «Від війни до світу!».

Правда, Сергій Танасов вважає, що далеко не кожному бійцеві після зони АТО потрібний психолог. Більшість, на його думку, справляються самі. І тільки кожному четвертому - п'ятому, дійсно, потрібно звернутися до фахівця.

«Наприклад, мої бійці майже усі нормально пережили бойовий стрес. За винятком декількох випадків, коли одному довелося лікуватися в спецустанові. Ще кому - те, дійсно, знадобилася допомога психолога. Тут багато що залежить від сім'ї. Потрібно робити ставку на відпочинок з дітьми, на романтичні подорожі, зміну обстановки. Як мінімум, це поїхати до бабусі, на риболовлю, попрацювати на землі. Головне поменше алкоголю» , - ділиться своїми радами досвідчений боєць.

Але він також радить, що і багато уваги в таких випадках не потрібно. Тут головне не переборщити. «Психолог більше потрібний в окремих стресових ситуаціях на війні, коли гинуть товариші, коли триває сильний обстріл. Багато саме тоді важко переживають наслідки. Тим паче, що командування не завжди в таких випадках адекватно відноситься до бійців» , - упевнені «кіборги».

Ще одна проблема - сухпайки. Бійці мають до них серйозні претензії, тому що це впливає не лише на їх шлунок, але і на моральний стан. Вони говорять, що, скажімо, під час служби в Косово по півроку їли американські сухпайки і все було нормально, тому що там навіть грілки передбачені, щоб розігріти їду без вогнища. А на наших пайках в Донецькому аеропорту важко було протягнути навіть декілька днів. Вони не дуже смачні і, головне, дуже одноманітні.Щодня одно і те ж є впродовж тривалого часу - це ще одно випробування для бійця. Військове меню не має бути одноманітним. Зараз трохи поміняли склад пайків, але в цілому це проблему не розв'язало. Розігріти ту ж консерву або кашу у бойових умовах ніде, а покладені всередину пайка пластмасові ложки постійно ламаються.

Після спілкування з миколаївськими десантниками, за плечима яких не один бій і не одна військова операція, переконуєшся, що виграти ще одну битву - вже з чиновниками - їм, звичайно, під силу. Хоча саме остання залишає в душі мало не найбільший осад. Але покладати рішення усіх соціально - побутових і реабілітаційних питань на самі лише громадські формування, якими активними вони не були б, не правильно. У країні вже більше року триває справжня війна. І ці проблеми вимагають системного рішення на державному рівні.

Алла Мирошниченко, Укрінформ