Світ про Україну: Команда Саакашвілі не впорається з одеськими послідовниками Януковича

Протягом тижня західні ЗМІ писали про перспективи глави Одеській Михайла Саакашвілі, наслідках децентралізації України і небезпеки перетворення держави у буферну зону між Заходом і РФ.

Agence France - Press

Agence France - Press пише про призначення «суперечливого російського політика» Марії Гайдару на посаду заступника голови Одеської ОГА Михайла Саакашвілі.

«Гайдар, відому як опонента режиму Володимира Путіна, різко розкритикували після її призначення - в основному з - за її попередніх заяв, що півострів Крим в Чорному морі, навколо якого не вщухають спори, належить Росії» , - говориться в статті.

«Крим де - факто належить нам (Росії - ред.)...І неможливо повернути його (Україна - Ред.)» , - Цитують в публікації нині вже українського чиновника.

Також Agence France - Press підкреслює, що Гайдар «неохоче засуджує» російське військове втручання в Україні.

Марія Гайдар з іншими російськими ліберальними політиками (зліва направо) Олександром Бялко, Борисом Нємцовим, Сергієм Мироновим і Володимиром Рыжковым під час святкування Дня прапора в Москві 22 серпня 2007

В той же час в статті стверджують, що президент України Петро Порошенко «шокував багатьох» , призначивши Саакашвілі на пост глави Одеської області.

«Проте Саакашвілі злетів на вершину громадських рейтингів України після того, як публічно дав прочухан і звільнив чиновників сил безпеки і митниці, яких вже давно підозрюють в масштабному хабарництві» , - резюмували в статті.

The Foreign Policy

Видання The Foreign Policy пише про те, що після призначення на посаду Саакашвілі наполегливо працює, щоб сформувати собі репутацію безкомпромісного борця з корупцією в Одеській області. У статті відмічають, що ряд особливостей, властивих регіону, може перешкодити колишньому грузинському лідерові виконати заявлену місію. Зокрема, йдеться про людей, які вже давно захопили владу в Одесі у свої руки, і про самих одеситів, які не бажають, щоб ними керували з Києва.

«Одеські політики припускають, що на Саакашвілі чекає крутий підйом вгору. Партія екс - президента Віктора Януковича керувала містом впродовж багатьох років, і його послідовники досі тримають все під контролем» , - говориться в публікації.

Зокрема, The Foreign Policy пише о «одному з найвпливовіших» у місті людей - «відомому прибічнику місцевого росіянина націоналістичного руху» Сергія Кивалова, який незважаючи на це був обраний до українського парламенту.

«Він досі робить значний вплив на своїх прибічників в Одесі зі свого офісу в Києві» , - відмічають в статті.

Крім того, The Foreign Policy відмічає, що мер Одеси - Геннадій Труханов «всюди відомий як «Гена Капітан» , має «прізвисько, яке, судячи з усього, вказує на його (Труханова - Ред.) Минуле в ролі місцевого рекетира».

«На відміну від Саакашвілі, який був призначений на посаду президентом, Труханов був обраний» , - пише видання.

«Призначення Саакашвілі, звичайно, являється прекрасним способом притягнути увагу зовнішнього світу до міста.Але якщо взяти до уваги історію Одеси, місто робитиме усе можливе, щоб відмахнутися від колишнього президента Грузії і продовжувати свою справу» , - резюмує The Foreign Policy.

Atlantic Council

Вимагаючи від України швидкого впровадження децентралізації, Захід не усвідомлює, що йде на поступки Москві, не отримуючи ніяких гарантій світу на Донбасі. Про це говориться в статті, опублікованій на сайті Atlantic Council.

Автор публікації стверджує, що є як мінімум чотири причини, чому західні лідери наполягають на термінових змінах.

«У - перших, Москві вдалося переконати західні капітали, що беруть участь в мирних переговорах, в першу чергу Берлін, що децентралізація і особливий статус для Донбасу є ключовими кроками у напрямі деескалації» , - говориться в статті.

Автор відмічає, що вдалося залякати західних лідерів подальшим посиленням протистояння.В той же час Захід не розробив чіткого плану на випадок провалу Мінських угод і не має потужних важелів впливу на Москву, тому просто намагається натиснути на Київ.

«У - четвертих, ЄС і США вважають децентралізацію частиною реформ, необхідних, щоб наблизити Україну до європейських стандартів і понизити політичну напругу між регіонами, значення якої сильно перебільшує російська пропаганда» , - відмічають в публікації.

В той же час автор відмічає, що в нинішніх умовах децентралізація може тільки підвищити риски сепаратизму в Україні, а ніяких гарантій припинення конфлікту на Донбасі Росія не дає.

«Україні буде вигідна децентралізація тільки після впровадження основних антикорупційних реформ, стабілізації економіки і подоланні загрози самому існуванню країни. У ідеалі - після вступу України в ЄС.У нинішніх умовах децентралізація ослабить центральну владу і зробить Україну більше уразливою для російських загроз» , - резюмують в статті.

The Washington Post

Видання The Washington Post пише про те, що запропонована деякими експертами ідея про те, що Україна повинна стати буферною зоною між НАТО і Росією, є невдалою.

На думку автора, таке «рішення» залишить Україні не значні шанси на зміни, а Захід зможе упродовж десятиліть займатися демагогією, закриваючи очі на конфлікт.

«Статус буферної держави між двома суперниками не обов'язково відразу приведе до знищення країни, але..., швидше за все, зробить її полем територіальних суперечок в течії декількох поколінь - і це реальний шлях до загибелі держави... Буферні держави знаходяться у вічній боротьбі» , - пише The Washington Post.

«Навіть збіглий екскурс в історію показує, що буферний статус держави не вирішує геополітичної кризи. Тільки згадаємо про проблеми, які довелося пережити державам на зразок Польщі або Афганістану упродовж усієї своєї історії, щоб зрозуміти хиткість такого положення. Держави, які врегулювали свої територіальні конфлікти, ступили на шлях довгострокового світу і стабільності» , - відмічає автор публікації.

The New York Times

Видання The New York Times пише про те, що через рік після початку війни на Донбасі військові ВС РФ, дислоковані на російській території поблизу українського кордону «перестали маскувати свою діяльність».

У статті відмічають, що в невеликих російських селах Головинка і Кузьминки розгорнули значні військові потужності, і тепер ці населені пункти «переповнені солдатами і важким озброєнням».

«Минулого року Міністерство оборони Росії назвало військову активність уздовж межі (з Україною - ред.) військовими навчаннями, і періодично оголошувало про відведення потужностей після завершення навчань. Проте, значна присутність армії, яку не можна легко замаскувати, здається, тепер є постійною» , - відмічають в публікації.

«Сполучені Штати оприлюднили супутникові знімки самохідних гаубиць по одну сторону межі, а потім по іншій, а європейські спостерігачі стверджують, що щоночі бачать докази перекидання важкого озброєння з РФ в юго - східну Україну» , - підкреслює The New York Times, додавши, що російська сторона у свою чергу наполягає, що не поставляє військових і озброєння в зону бойових дій.

"Тиждень"