Мер. Просто мер

Ось - ось настане офіційний старт кампанії по виборах депутатів в місцеві ради і міських голів. Ухвалений новий Закон про вибори, який живо обговорюють в ЗМІ. Депутати, партії, округа, відсотки, кількість місць в міськрадах і облрадах…І ніхто не обговорює роль міських голів, або мерів (на західний манер) в житті міст. Мабуть тому, що кандидатів на пост мера повинні висувати політичні партії, тобто партії нестимуть політичну відповідальність за роботу градоначальників. І яка різниця, що думатиме і робитиме міською голова на своєму посту, якщо усі дії, вірогідно, узгоджуватимуться з партійним керівництвом. Усе це дуже нагадує забуті часи КПРС, і вікопам'ятний принцип «демократичного централізму». Втім, не про це мова.

Будь-яка нормальна людина, а тим що більше бажає стати мером міста, якщо їм не рухають виключно пожадливі цілі, хоче залишити після себе добру спадщину. Спадщина, яка жителі міста пам'ятатимуть десятки років, і завдяки якій життя міста кардинально зміниться до кращого. Кардинально–ключове слово, бо та рутинна робота мера і муніципальних служб по підтримці порядку в місті, ремонт будівель, доріг, облагороджування дворів, вивезення сміття, безперебійна робота громадського транспорту і тисячі інших речей–це звичайна робота і не більше. Робота чиновника, якого городяни вибрали займатися цією рутиною. І якщо обраний чиновник погано справляється зі своїми службовими обов'язками, його на наступний термін не переобирають або відкликають і проводять позачергові вибори. Ну, це в ідеалі, звичайно.Тому що ті божевільні засоби, які вкладаються в передвиборну кампанію (у всі часи, при будь-яких законах про вибори), не дають засумніватися в тому, що кандидат прагне працювати виключно на благо себе, а вже потім на благо міста. Якщо встигне. Гроші, вкладені в кандидата спонсорами, треба віддавати. Не обов'язково наличными. Посади, земля, преференції в оренді комунальної власності, міська нерухомість і інше і інше. Така у нас поки що демократія, ну що зробиш…

Але, оскільки шлях в цивілізацію ніхто не відміняв, і Україна повільно, але повзе у бік європейських (світових) цінностей, завжди цікаво дізнатися, а хто ж з мерів різних міст з різних країн залишив спадщину, про яку пам'ятатимуть покоління.

***

У Канаді є місто з друдновыговариваемым назвою Миссисога, яке входить в т.з. Великий Торонто. Миссисога з населенням в 730 тис.жителів є одним з самих просунутих міст світу. І досяг він цього статусу, завдяки мерові - жінці, яку звуть Хейзел Маккаллион. Місіс Маккаллион пішла з поста мера в 93 роки (у 2014 році), на які обиралася 11 разів підряд, пропрацювавши градоначальником в цілому 31 рік.

Основна ідея мера Маккаллион грунтувалася в тому, що місто повинне працювати, як бізнес. А починався розвиток Миссисоги з рішення інфраструктурних проблем. На початку 80 - х років минулого століття, мер ухвалила створити транзитні термінали і величезний торговий - розважальні центри на покинутих фермерських землях навколо міста, що у свою чергу почало розвивати дороги, сполучаючі Миссисогу з маленькими містечками і селами неподалік і розширити місто.Крім того, завдяки правильному розподілу міських бюджетних коштів (тобто, без крадійства), громадяни Миссисоги були позбавлені від податку на майно цілих дванадцять років, в місті розвивалися велосипедні доріжки, громадський транспорт. На початку 2000 - х там відкрили один з перших муніципальних веб - порталів, через який можна було застрахуватися, влаштуватися на роботу, сплатити штраф, купити квитки на транспорт, упізнати усю міську інформацію, брати участь у відкритих конкурсах на міські підряди. І найцікавіше: в муніципалітеті Миссисоги офіційно працюють 4 людини–мер і три помічники, плюс 11 міських депутатів, що приймають рішення по міських проблемах (на 730 тисяч жителів). Усе інше віддане на аутсорсинг (зовнішнє управління), тобто уся інфраструктура–приватна.

***

Бразилія. Не найбагатіша країна, слід сказати. Місто Куритиба.Архітектор і інженер по професії, Жайме Лернер був обраний мером цього міста. Обирався на цей пост три рази підряд.

У 70 - х роках минулого століття в Куритибе існувала величезна кількість проблем. До загальної бідності додавалися нескінченні пробки на великій кількості вузьких і брудних вулиць. Що зробив новообраний мер: він почав утілювати в життя програму очищення трущоб. Полягала програма в обміні мішків із сміттям на пакети з їжею і проїзні на транспорт. Крім того, щоб очистити бухти від бруду і надати бідуючим рибалкам постійну роботу, мерія стала платити цим самим рибалкам за будь-яке сміття, зібране в прибережних районах.

Навколо міста Куритиба у той час була велика кількість долин - заплав, які заливалися річками, що раз на рік виходять з берегів. Замість будівництва дорогих гребель, мерія придбала ці заплави і навколо них розбили парки.Траву в парках прибирали природним чином–стали виводити овець, шерсть з яких використали для благодійних програм.

***

Місто Балтімор, США. Колишній музикант і поліцейський Мартін О’Мэлли в 1997 році обирається мером цього міста. Йому тоді не було ще і 40 років. Він прослужив на цій посаді два терміни, а в 2002 році за версією журналу Esquire був названий «кращим молодим мером країни».

На самому початку своєї роботи мером, О’Мэлли вирішив удосконалити електронну систему по збору статистики, яка дістала назву Citi Stat. Через цю систему можна контролювати усі інфраструктурні міські процеси: громадські роботи, установи, питання оренди, поліцію, транспорт. Оцінка роботи муніципальної влади відбувається кожні два тижні. Ця комп'ютерна програма дозволила заощадити Балтімору 100 млн доларів, а життя городян зробити комфортніше.За удосконалення і впровадження програми, О’Мэлли отримав приз від Гарвардського університету.

***

Це лише три невеликі приклади ті, як люди, викриті довірою своїх виборців і обрані на найважливішу посаду–мер міста, залишають після себе не погану пам'ять, але спадщина, користуватися яким будуть багато поколінь. Насправді, подібних прикладів дуже багато. У Україні також є мери, свої міста, що кардинально змінили, до кращого (Калуш, Одеса, Львів та ін.).

Ось тільки Миколаїв, як бідний родич, все ніяк не може вибрати собі людину, яка прославить не лише себе, а і місто, жителі якого довірили йому найважливіше завдання–зробити так, щоб усім було ситне, комфортне і безпечне.

Ігор Пох, спеціально для Злочинності.НІ